
- •Словники у професійному мовленні. Типи словників.
- •Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- •Поняття про ораторську компетенцію.
- •Невербальні компоненти спілкування. Слухання і комунікація. Функції спілкування.
- •Гендерні аспекти спілкування стратегії мовленнєвого спілкування.
- •Поняття ділового спілкування. Стилі та моделі ділового спілкування.
- •Види, типи, форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.
- •Сутність спілкування. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.
- •Презентація як різновид публічного мовлення. Типи презентація. Мовленнєві, стилістичні, композиційни і комунікативні принципи презентації.
- •Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування. Функції та види співбесід. Співбесіда з роботодавцем
- •Етикет телефонної розмови
- •Наради, збори, дискусії як форми колективного обговорення.
- •Збори як форма перемовини, дискусії як форми колективного обговорення.
- •Дискусія. «Мозковий штурм»
- •Класифікація документів.
- •Національний стандарт України. Склад реквізитів документів.
- •Вимоги до змісту та розташування реквізитів. Вимоги до бланків документів.
- •Оформлення сторінки
- •Документація з кадрово-контрактних питань.
- •Довідкого-інформаційні документи
- •Термін та його ознаки. Термінологія як система. Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.
- •План, тези, конспект як важливий засіб організації розумової праці.
- •Анатування і реферування наукових текстів.
- •Основні правила бібліографічного опису,оформлювання покликань.
- •Мистецтво аргументації. Мовні засоби переконування.
- •Поняття комунікації, типи комунікації, перешкоди та бар’єри комунікації.
- •Ділове листування
- •2. Структура текста ділового листа
- •3. Зміст ділового листування
- •Листи-прохання
- •Листи-відповіді
- •Найпоширеніші види документів: заява, автобіографія, резюме, прес-реліз, довідка, розписка, доручення, акт, пояснювальна записка, доповідна записка тощо.
- •3. Дата укладання, підпис (не обов’язково).
- •Доручення складається з таких реквізитів:
- •Етикет службового листування
2. Структура текста ділового листа
Другим відмітним моментом в написанні ділового листа є його характерна структура. Написання тексту листа є трудомістким процесом. Важливе завдання при складанні листа - його інформаційне насичення, тобто включення в нього необхідної кількості інформації. Лист буває одноаспектним і багатоаспектним. Один аспект листа зазвичай складає зміст всього листа, і найчастіше це листи, які не вимагають відповіді. Текст багатоаспектних листів може складатися з наступних аспектів: розділів, пунктів, підпунктів, абзаців. Виклад кожного аспекту необхідно починати з абзацу. Для ділового листування характерна тенденція складання переважно багатоаспектних листів. Лист складається зазвичай по схемі:
Вступ. Вступна частина містить: посилання на документ, його окремі пункти, складання листа, що послужили підставою; констатацію факту, в ній вказуються мета (причина) складання листа. При посиланні на документ вказуються його дані в наступній послідовності: найменування виду документа, автор, дата, реєстраційний номер документа, заголовок.
Основна частина. В основній частині висловлюється опис події, ситуації, що склалася, їх аналіз і докази, що приводяться. Саме у цій частині необхідно переконати, довести, що в нараді (конференції, круглому столі), що проводиться, необхідно брати участь, що вироблювана продукція або виконувані послуги кращі, що прохання необхідно виконати і т.д.
Висновок. Висновок листа є висновками у вигляді прохань, пропозицій, думок, відмов, нагадувань і т.д. Лист може містити тільки одну завершальну частину. Основні питання листа треба чітко сформулювати і розташувати в послідовності, найбільш оптимальній для сприйняття.
Після складання і написання службовий лист необхідно відредагувати. Звернення
Діловий лист практично завжди починається із звернення. Ця невелика за об'ємом частина тексту виключно значуща для цілей спілкування. Правильно вибране звернення не тільки привертає увага адресата, але і задає листуванню потрібну тональність, сприяє налагодженню і підтримці ділових відносин. Важливість звернення визначається автором листа, звернення дозволяє забезпечити собі слухача. Особливої уваги заслуговує розділовий знак, наступний за зверненням. Кома після звернення додає листу буденний характер, знак вигукування підкреслює значущість і офіційний стиль. Виклад кожного аспекту змісту слід починати з нового абзацу. Розбиваючи текст офіційного листа на абзаци, ми полегшуємо його сприйняття адресатом. Вважається, що середня довжина абзацу повинна складати 4-5 пропозицій. Проте в текстах офіційних листів часто зустрічаються абзаци, які складаються з однієї пропозиції. Але яка б не була довжина абзацу, завжди слід пам'ятати, що він є внутрішньо замкнутою смисловою одиницею. Для ділового листа краще використовувати бланк з емблемою фірми і її назвою, а також фірмові конверти, на яких повторюються ті ж, що і на бланку, реквізити. Сам лист починається з точного повторення в лівому верхньому кутку адреси, написаної на конверті. З правого боку пишуть дату відправлення листа - день, місяць і рік повністю. Ще нижче - звернення, з лівого боку. Починається воно з тієї ж ввічливої форми, яка використовувалася перед прізвищем вашого адресата на конверті.
Після закінчення листа ставлять підпис і прізвище, нижче вказують посаду і назву фірми. Прізвище можна вказувати без ініціалів. Після підпису і прізвища обов'язково вкажіть свою посаду і назву вашої фірми. Завершити лист потрібно також ввічливим формулюванням. Постскриптум (P.S.) виносять вниз, після підпису. Нижче постскриптуму ставлять свій підпис або ініціали. Загальне правило для будь-якої кореспонденції - з лівого краю паперу донизу залишають вільне поле однакової ширини. Адреса того, кому відправляється лист, вказується на конверті, адреса відправника повинна бути вказана двічі: на конверті і в тексті листа (в кінці, нижче за підпис, або в правому верхньому кутку першої сторінки).