• 42.Суть та значення соціальної відповідальності у менеджменті.

Діяльність у сфері бізнесу пов'язана не лише з досяг­ненням економічного результату, який вимірюється пе­редусім обсягами виготовленої продукції (послуг) та рів­нем прибутку підприємства. Важливе значення має й етика ділового співробітництва, виявом якої є дотримання правил і норм партнерства, конкурентної боротьби, турбота про ділову репутацію фірми та людей, причетних до неї. Не менш значущими для підприємців, менеджерів є відповідаль­ність перед суспільством, соціальна етика. Адже кожна орга­нізація використовує у своїй діяльності матеріальні, фі­нансові та трудові ресурси держави і тому повинна усві­домлювати свій обов'язок, нести відповідальність перед суспільством, спрямовуючи частину своїх доходів та зу­силь на його благо і вдосконалення.

Види відповідальності: економічна; етична; соціальна.

У процесі діяльності організації виділяють два основних види відповідальності підприємця та менеджера — юридичну та соціальну.

• Юридична відповідальність — дотримання конкретних державних законодавчих актів, інструкцій, положень тощо, які визначають ме­жі, норми, засади функціонування організацій.

• Соціальна відповідальність — добровільна реакція організації на соціальні проблеми суспільства.

Визнання підприємцями та менеджерами соціальної відповідальності й відповідна поведінка мають переваги і недоліки. Переваги соціальної відповідальності вияв­ляються в забезпеченні стабільного функціонування ор­ганізації, а також у її здатності впливати на стан, дина­міку розвитку суспільства. Отже, соціальна відповідаль­ність має такі переваги:

• забезпечує довгострокові перспективи розвитку су­спільства;

• створює можливості впливу на зміни суспільства;

• допомагає розв'язувати соціальні проблеми, в то­му числі й працівників організації;

• формує норми моралі в організації;

• забезпечує встановлення доброзичливих відносин між підприємцями (менеджерами) та іншими членами суспільства тощо.

Водночас соціально відповідальна поведінка органі­зації, менеджера пов'язана з певними проблемами, най­істотнішими серед яких є:

• порушення принципу максимізації прибутку;

• зростання собівартості продукції у зв'язку зі збіль­шенням витрат на соціальні потреби;

• неможливість забезпечення високого рівня підзвіт­ності суспільству.

• 43.Етична поведінка у менеджменті

Етичною поведінкою - є сукупність вчин­ків, дій людей, які відповідають нормам моралі, свідо­мості, порядку, що сформувалися в суспільстві або до яких воно прямує. У процесі підприємницької та управ­лінської діяльності непоодинокі випадки відхилення від суспільних норм, що розцінюється як неетична поведін­ка. Вона може бути зумовлена різними чинниками:

• конкурентною боротьбою;

• прагненням великих прибутків;

• невмілим стимулюванням керівників за етичну по­ведінку;

• недооцінкою етичних норм у суспільстві;

• намаганням досягнути мети та реалізувати місію організації будь-якою ціною;

• неетичною поведінкою партнерів;

• конфліктними, стресовими ситуаціями в організації;

• невдалим підбором та невмілим застосуванням сти­лів керівництва;

• занадто складною системою розроблення та прий­няття рішень в організації тощо.

• 44. Заходи щодо забезпечення етичної поведінки.

Сучасний менеджмент пропонує такі заходи для за­безпечення етичної поведінки:

• запровадження етичних норм, які відображають систему загальних цінностей, суспільних уподобань, пра­вил поведінки працівників організації.

• створення комітетів з етики;

• застосування механізмів стимулювання, які б про­тидіяли неетичній поведінці та вчинкам;

• здійснення соціальних ревізій для з'ясування впли­ву соціальних факторів на організацію;

• організацію навчання етичної поведінки керівни­ків і всього персоналу;

• постійне інформування працівників про випадки високоетичної поведінки через різні інформаційні канали;

• проведення нарад, конференцій, симпозіумів тощо з проблем етичної поведінки.

Моральний кодекс — це формальний вик­лад етичних і соціальних цінностей організації. Він покликаний донести до співробітників принципи, яких дотримується організація. Як прави­ло, моральний кодекс фірми базується на заявлених принципах органі­зації або в ньому викладається її політика. Заявлені принципи визначають цінності організації і загалом описують її обов'язки, якість продукції, ставлення до працівників.

Заявлена політика — це опис (знову ж досить загальний) порядку дій компанії та її співробітників у конкретних, що стосуються питання ети­ки і моралі, ситуаціях (ринкова практика, конфлікти інтересів, дотри­мання законів, патентна практика, подарунки співробітникам, надання їм рівних можливостей).