Засоби для лікування позакишкових трематодозів

Із трематодозів найчастіше спостерігаються шистосомози, при яких уражаються кишечник, печінка, легені, селезінка, вени сечостатевої системи і шлунково-кишкового тракту та ін. Вибір ефективних та безпечних засобів для боротьби з цими паразитами обмежений. Найбільш активним препаратом є празиквантель (білтрицид), який, як правило, задовільно переноситься хворими і має широкий спектр дії. Препарат ефективний також при інших позакишкових гельмінтозах (опісторхоз, клонорхоз, парагонімоз та ін.).

Для лікування шистосомозів також застосовують препарат сурми – антимонілу натрію тартрат (винно-сурм`яно-натрієва сіль). Препарат вводять щодня внутрішньовенно повільно. Курс – 20 ін`єкцій. Препарат руйнує личинки гельмінтів, які знаходяться всередині яєць. Крім того, препарат взаємодіє з тіоловими групами ферментів анаеробного циклу, пригнічує життєдіяльність паразитів. Антимонілу натрію тартрат токсичний і часто спричиняє побічні ефекти. Виражена подразлива властивість є причиною розвитку флебітів на місці введення препарату. Потрапляння розчину під шкіру спричиняє різку болючість і набряк тканин. Можливі слабість, головний біль, екстрасистолія, металічний присмак у роті, нудота, болі у м`язах і суглобах, зниження тиску, безсоння, висипання на шкірі, кашель, біль за грудниною, анафілактична реакція. Антимонілу натрію тартрат протипоказаний при захворюваннях серця, печінки, нирок, вагітності, не можна призначати його під час менструацій. При отруєнні препаратом як антидот використовують унітіол.

Хлоксил ефективний при позакишкових гельмінтозах, спричинених трематодами (опісторхоз, фасцільоз), які вражають печінку, жовчні протоки, підшлункову залозу. Препарат знижує резистентність паразитів до дії протеолітичних ферментів, що зумовлює їх загибель. Призначають хлоксил всередину. За 1-2 дні до приймання препарату і в період лікування (2 дні) обмежують вживання жирів і виключають алкогольні напої. Ефективність препарату коливається в межах 35-40% випадків виліковування. У значної частини хворих спостерігається лише зменшення тяжкості інвазії. Яйця загиблих паразитів можуть виділятися протягом 3 місяців після лікування. Хлоксил повільно всмоктується із кишечника. Основна частина препарату виводиться з калом протягом першої доби. Частина препарату, яка потрапила в системний кровотік, затримується в організмі до 6-28 діб. Із побічних ефектів можуть спостерігатися головний біль, відчуття легкого сп`яніння, сонливість болі в ділянці печінки та серця, алергічні висипання. Препарат протипоказаний при захворюваннях печінки, ураженнях міокарда і вагітності.

Для лікування фасцільозу найефективнішими є бітіонол і еметину гідрохлорид.

При парагонімозі препарат вибору – бітіонол. Із побічних ефектів для препарату типова діарея.

Засоби для лікування позакишкових цестодозів

Останнім часом були досягнуті певні успішні результати в лікуванні цих гельмінтозів. Так, при цистицеркозі та ехінококозі (а також трихінельозі) позитивні результати дає застосування мебендазолу і альбендазолу. Також для лікування цистицеркозу застосовують празиквантель, але препарат малоефективний при локалізації гельмінтів у спинному мозку та в шлуночках головного мозку.