Токоферол (вітамін е)

У природі виявлені -, - і γ-токофероли. Значні кількості їх містяться у злакових (овес, рис, жито та ін.), дещо менше - у м`ясі, жирах, яйцях та молоці. Основним джерелом вітаміну Е для людини є рослинні олії (соняшникова, соєва, кукурудзяна, оливкова, бавовняна та ін.).

Токоферол, очевидно, не утворює коферменту. Вітамін бере участь у синтезі ліпідів, мукополісахаридів, білків (колагену, скоротливих білків скелетних і гладеньких м`язів, ферментів печінки, вазопресину і гонадотропних гормонів, гему, коензиму Q та ін.). Токоферол є одним із найпотужніших природних антиоксидантів (перевершує вітаміни А, С, Р). Вітамін Е проявляє виражений протекторний ефект щодо фосфоліпідів клітинних мембран, мембран мітохондрій і лізосом, захищає хромосоми від мутагенної дії вільних радикалів. Вільнорадикальна агресія має важливе значення у патогенезі автоімунних реакцій, запальних процесів, впливів вірусів та бактеріальних токсинів, гіпоксії, гіпертермії, шоку, надмірного стресу.

Випадків гіповітамінозу Е у людини не зареєстровано. В експериментах з повним позбавленням тварин вітаміну Е спостерігаються припинення спермоутворення, припинення імплантації яйцеклітини у слизову оболонку матки і її розвиток, викидні, глибокі дегенеративні зміни у міокарді та скелетних м`язах.

Вітамін Е призначають внутрішньом`язово та всередину. Після гідролізу вітамін всмоктується у тонкому кишечнику, надходить у кровотік і розподіляється по всіх тканинах організму. Найбільші кількості його виявлені у жировій тканині, печінці, м`язах, сітківці ока. Більша частина вітаміну Е, призначеного всередину, виводиться у незміненому вигляді з калом. При парентеральному введенні близько 1/3 дози вітаміну виводиться з сечею у вигляді глюкуронідів та інших продуктів метаболізму.

Призначають вітамін Е при звичних викиднях, загрозі аборту, порушеннях росту плода, порушеннях менструацій, ювенільних кровотечах. Токоферол показаний під час лікування атеросклерозу, серцевої і коронарної недостатності, при кардіодистрофіях, артрозах, анемії, дерматозах, епілепсії. Широко застосовують вітамін Е у геріатричній практиці як адаптоген, у жінок у клімактеричному періоді, для лікування променевої хвороби, при парадонтозах.

Тривале використання вітаміну Е супроводжується зниженням активності нафтохінолу (вітаміну К), геморагіями у шлунково-кишковому тракті, токсичним впливом на кров (пошкоджуються нейтрофіли і тромбоцити), клітини печінки і нирок.

Нафтохінон (вітамін к)

До групи нафтохінонів (вітаміну К) входять жиророзчинні природні вітаміни: рослинний філохінон (вітамін К₁) і менш активний менахінон (вітамін К₂), який синтезується бактеріями кишечника і печінкою тварин. Аналогічні властивості притаманні синтетичному препарату вікасол (вітамін К₃), який є водорозчинним.

Значні кількості вітаміну К містяться у рослинах: шпинаті, капусті, гарбузі та ін. Серед тваринних продуктів його більше всього у печінці.

Вітамін К стимулює у печінці синтез протромбіну, проконвертину та ряду інших факторів зсідання крові. Крім того, він сприяє синтезу АТФ, креатинфосфату, ряду ферментів. За недостатності нафтохінону у крові знижується рівень протромбіну та інших факторів зсідання, розвиваються кровоточивість, геморагічні діатези. Найчастіше гіповітаміноз спостерігається при захворюваннях кишечника і печінки.

Препарати вітаміну К призначають всередину та внутрішньом`язово. Всмоктування його відбувається у тонкому кишечнику за наявності жовчних кислот. Вітамін К після надходження у кровотік розподіляється по всіх органах. Виводиться з жовчю і сечею.

Показаний вітамін К як гемостатик при кровоточивості й геморагічному діатезі у дітей, гепатитах, цирозі печінки, діареях, виразковій хворобі шлунка і кишечника, під час підготовки до операцій і після них, при маткових кровотечах.

Дія вітаміну К розвивається через кілька годин після введення.

Під час приймання всередину побічних ефектів, як правило, не спостерігається. При парентеральному введенні у новонароджених можуть розвиватися гемолітична анемія, жовтяниця.