Ціанокобаламін (вітамін в12)

Ціанокобаламін міститься у продуктах тваринного походження, особливо у великих кількостях у яловичій печінці та нирках. У природі вітамін синтезується синьо-зеленими водоростями, актиноміцетами, бактеріями. В організмі людини і тварин вітамін В₁₂ синтезується мікрофлорою кишечника, однак це не має суттєвого значення, оскільки ціанокобаламін в основному всмоктується у тонкому кишечнику.

В організмі ціанокобаламін перетворюється у кофактор кобамід, який входить до складу ряду відновлювальних ферментів (редуктаз). Редуктази відновлюють фолієву кислоту в тетрагідрофолієву, яка активує синтез нуклеїнових кислот, білків та поділ клітин, проявляючи таким чином анаболічну дію. Кобамід сприяє збереженню ненасичених зв`язків у жирних кислотах, проявляючи мембраностабілізувальний ефект. Крім того, він сприяє утворенню метіоніну із гомоцистеїну, поставляючи таким чином метильні групи, необхідні для синтезу холіну, ацетилхоліну, а також перетворює метилмалонову кислоту в янтарну, що є важливою ланкою у синтезі мієліну.

При гіповітамінозі вітаміну В₁₂ відбувається синтез “дефектної” ДНК у всіх клітинах організму. Найбільш виражені зміни розвиваються у швидкопроліферуючих клітинах, наприклад, у клітинах кісткового мозку (розвивається мегалобластична анемія). Пошкоджуються також система травлення (язик стає яскраво-червоним, гладеньким, атрофується слизова оболонка шлунка, розвивається ахілія) і нервова система (парестезії, больові відчуття по ходу нервів, порушення ходи).

Ціанокобаламін призначають парентерально (внутрішньом`язово, внутрішньовенно), а його кофактор - всередину. Для всмоктування вітаміну В₁₂ із шлунково-кишкового тракту необхідна наявність спеціального мукопротеїну (внутрішній фактор Касла), який синтезується парієтальними клітинами слизової оболонки шлунка. Цей мукопротеїн захищає ціанокобаламін від поглинання мікроорганізмами кишечника. Всмоктування вітаміну В₁₂ відбувається пасивно і активно (за участю білків-транспортерів), а також шляхом піноцитозу в тонкій кишці. При хронічному панкреатиті (низькому значенні рН) всмоктування вітаміну В₁₂ може порушуватися.

У крові вітамін зв`язується зі спеціальними білками-переносниками, які транспортують його у тканини. Кобамід краще проникає через гематоенцефалічний бар`єр, ніж ціанокобаламін. Накопичується вітамін В₁₂ у печінці, звідки із жовчю надходить у кишеч-ник і знову всмоктується. Період напіввиведення із печінки становить близько 12 місяців. Основний шлях елімінації із організму - нирки (близько 93% препарату).

Основними показаннями до застосування ціанокобаламіну є злоякісна мегалобластична анемія, гіпохромна і гіпопластична анемії, радикуліти, дегенеративні зміни у центральній нервовій системі, жирова дистрофія печінки, променева хвороба, гіпотрофії у дітей, стани після перенесених захворювань і травм.

При терапії ціанокобаламіном можливі алергічні реакції, підвищена збудливість, тахікардія, болі в ділянці серця, ліпідна інфільтрація печінки.