Рибофлавін (вітамін в2)

Рибофлавін міститься у значних кількостях у печінці, нирках, яйцях, молочних продуктах, дріжджах, злакових культурах.

Вітамін входить до складу двох коферментів ФМН (флавінмононуклеотид) і ФАД (флавінаденіндинуклеотид), які беруть участь у окислювально-відновних процесах у складі дегідрогеназ і оксидаз. ФМН і ФАД є структурними компонентами мітохондріального електрон-транспортного ланцюга (участь у тканинному диханні). Вітамін В₂ бере участь у обміні амінокислот, забезпечує функціонування епітеліальних тканин, кришталика ока, головного мозку.

Рибофлавін необхідний для синтезу і розпаду катехоламінів у центральній нервовій системі і периферичних тканинах. Вітамін В₂ сприяє синтезу еритропоетину, який регулює в організмі кровотворення. Він бере участь в обміні інших вітамінів: піридоксину (активуючи піридоксалькіназу, рибофлавін сприяє утворенню піридоксальфосфату), пантотенової і фолієвої кислот.

Рибофлавін трансформує короткі сині хвилі світла у більш довгі зелені, до яких сітківка ока більш чутлива, у результаті чого підвищується гострота зору.

Вітамін В₂ необхідний для життєдіяльності кишкової палички.

При дефіциті рибофлавіну розвиваються ангулярний стоматит, глосит, кератит, кон`юнктивіт, помутніння кришталика, атрофія зорового нерва, з`являються тріщини у куточках рота і на губах, біль в очах, світлобоязнь. З боку центральної нервової системи розвиваються іпохондрія, істерія, депресія. Знижується секреція шлунково-кишкового тракту. Розвиваються м`язова слабість, відчуття жару в тілі.

Рибофлавін призначають всередину і місцево. Парентерально вводять рибофлавіну мононуклеотид. Рибофлавін добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті, виводиться через нирки у незміненому вигляді.

Рибофлавін призначають при гіпо- та авітамінозах, депресіях, іпохондрії, болях у ногах, судомах, ураженнях шкіри та слизових оболонок, випадінні волосся, порушеннях сутінкового зору, катаракті, порушеннях травлення.

Крім того, вітамін В₂ застосовують при гіпотрофіях, гіпохромних і гіперхромних анеміях, гострій гіпоксії (гостра серцева недостатність, пневмонія та ін.), дисбактеріозах, гепатитах.

Під час застосування рибофлавіну можуть спостерігатись алергічні реакції. При передозуванні препарату порушується функція нирок (відбувається закупорення канальців нефрона).

Нікотинова кислота і нікотинамід

(вітамін В₃ або вітамін РР)

Нікотинова кислота міститься у злаках, дріжджах, гречці, печінці, м`ясі, молоці. Частково вітамін РР синтезується в організмі людини сапрофітною мікрофлорою кишечника або із триптофану.

Вітамін РР входить до складу НАД (нікотинамідаденіндинуклеотид) і НАДФ (нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат), які є основними компонентами мітохондріального (дихального) і мікросомального електрон-транспортного ланцюга. Цим зумовлена участь нікотинової кислоти в усіх видах обміну речовин і процесах детоксикації отрут.

Вітамін РР впливає на співвідношення процесів гальмування і збудження у центральній нервовій системі. Нікотинова кислота сприяє розвитку процесів гальмування при захворюваннях ЦНС, пов`язаних із порушенням цієї функції (неврози, істерія та ін.).

Нікотинова кислота (але не нікотинамід) розширює судини. Ця реакція супроводжується відчуттям поколювання і печіння й зумовлена вивільненням гістаміну та активацією системи кінінів.

Вітамін РР проявляє антиатерогенну дію, знижуючи синтез ліпопротеїдів низької і дуже низької густини. Вітамін чинить кардіотропну дію, як розширюючи коронарні судини і покращуючи мікроциркуляцію, так і завдяки участі НАД і НАДФ у вуглеводному та енергетичному обмінах (зменшується вміст піровиноградної та молочної кислот і підвищується вміст глікогену й АТФ).

За участю вітаміну РР відбувається перетворення трансретинолу у цис-ретинол, який використовується для синтезу родопсину в оці.

Нікотинова кислота підвищує активність фібринолітичної системи і зменшує агрегацію тромбоцитів (за рахунок зменшення утворення тромбоксану А₂), підвищує утворення ретикулоцитів і нормохромних еритроцитів.

Під впливом нікотинової кислоти у печінці зростає синтез і підвищується виділення жовчі, покращується травлення. Крім того, нікотинова кислота підвищує дезінтоксикаційну функцію печінки, активуючи процеси кон`югації і метилювання токсичних речовин.

При дефіциті вітаміну РР розвивається пелагра. Спостерігаються зміни з боку психіки (деменція - розумова відсталість, загальмованість, галюцинації, спинномозкові паралічі), органів травлення (діарея, стоматит, глосит) і шкіри (дерматит, пігментація відкритих частин тіла).

Вітамін В₃ та його амід вводять парентерально і призначають всередину. Він добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Часткова біотрансформація відбувається у печінці, виводиться вітамін через нирки.

Нікотинова кислота синтезується печінкою та еритроцитами із триптофану за участю вітамінів В₂ і В₆.

Нікотинову кислоту призначають при гіпо- та авітамінозах (пелагрі), атеросклерозі (у дозах від 3 до 9 грамів на добу), облітеруючому ендоартеріїті і хворобі Рейно, мігрені, спазмах жовчо- та сечовивідних шляхів, тромбозах, серцевій недостатності, ішемічній хворобі серця, гіпоацидних станах, гастроентеритах, гіпохромних анеміях (разом із препаратами заліза), отруєннях різними отрутами, для профілактики діабету.

Значна частина ускладнень пов`язана з вивільненням гістаміну та активацією кінінів: зниження артеріального тиску, запаморочення, почервоніння та свербіння шкіри, підвищення секреції шлунково-кишкового тракту, печіння при сечовипусканні. Тривале вживання нікотинової кислоти може призвести до жирової дистрофії печінки (попереджують вживанням продуктів з високим вмістом метіоніну - сир та ін.), диспептичними порушеннями та ін.