
- •Тема: Сутність та історичні типи світогляду План
- •1. Історичні типи світогляду.
- •2. Особливості міфологічного світогляду
- •Поняття релігії
- •4. Буддизм, християнство, іслам.
- •5. Особливості наукового світогляду.
- •6. Оригінальність філософії як світогляду. Філософія – теоретична основа світогляду.
- •7.Заключне слово:
4. Буддизм, християнство, іслам.
У матеріалістичній традиції релігія розглядається як соціально – історичне явища, що розвивається разом із суспільством і відображає у своїх формах етапи його еволюції.
Форми релігії
Ранні або «природні», релігії – фетишизм, магія, анімізм – виникли у первісному суспільстві 40-50 тис. років тому
Родоплемінні культи – тотемізм, аграрні (землеробські) культи, культ предків, шаманізм
Розвиток людства спричинив появу політеїзму ( багатобожжя, вшанування багатьох богів), монотеїзму (уявлення про існування виключно єдиного Бога), появу національних та світових релігій
У другій половині ХХ ст.. виникли нетрадиційні релігії
Світова релігія – поняття, яким позначаються релігії, що мають наднаціональний характер і отримали повсюдне поширення. До традиційних світових релігій належать буддизм, християнство та іслам. Наприкінці ХХ ст. на роль світової релігії став претендувати також бахаїзм.
Національна релігія – поняття, яким позначаються релігії, прихильниками якої є переважно представники однієї національності. Особи іншої національності можуть бути прийняті до неї лише з певних умов (засвоєння мови, дотримання традицій, обрядів тощо). До сучасних національних релігій належать іудаїзм, індуїзм, синтоїзм, даосизм, конфуціанство, сикхизм, джайнізм.
Додаткова інформація
Християнство – друга за часом виникнення світова релігія, яка сформулювалася у східних провінціях Римської імперії в другій половині І ст.
Іслам – найпізніша за часом виникнення світова релігія, яка виникла в VII ст.. в Західній Аравії. У її витоків був Мухаммед, якого мусульмани (прихильники ісламу) вважають пророком, надісланим Богом Аллахом . Основи віровчення і культу викладені в Корані і Сунні. Головне в Ісламі – шанувати Аллаха, який створив небо, землю і людину, та визнавати його пророком Мухаммеда. За підрахунками Всесвітньої ісламської ліги у світі налічується близько 1,2 млрд мусульман, близько 50 держав світу мають більшість мусульманського населення, а понад 30 держав вважають іслам своєю офіційною ідеологією.
У сучасному світі релігійний світогляд досить поширений. За данними американського інституту Геллапа, в 2000 р. віру в існування Бога і «вищої істоти» поділяють 95% населення Африки, 97% населення Латинської Америки, 91% - США, 89% - Азії, 88% - Західної Європи, 84% - Східної Європи.
Релігійний світогляд- історичний тип світогляду, що ґрунтується на визнанні надприродної сили (Бога), першотворця і першопричини світу
Виникнення релігійного світогляду порівняно з міфологічним було кроком уперед у розвитку самосвідомості людини
За своєю природою є антропоморфічним і теїстичним, тобто Бог сприймається як істота з людською подобою та першооснова і сутність світу
В основі релігійного світогляду лежить ідея креаціонізму – створення Богом світу з нічого
Релігійний світогляд є теоцентричним – центром світобудови, буття світу й людини визнається Бог
Ґрунтується на вірі в існування надприродного – особливої духовної сутності, яка сама по собі.
Релігійний світогляд (як і міфологічний) дотримується фаталізму – визначеності наперед життя людини вищою сутністю. Найбільше це властиве іудаїзму та ісламу
Будується на ідеї історизму як необоротному русі вперед після того, як Бог актом свого творіння започаткував земний світ, людство і душі кожної людини
Визнання релігійним сенсом життя людини спасіння її безсмертної душі
Релігійний світогляд є догматичним і канонічним – дані Богом ідеї, моральні цінності й норми поведінки визнаються абсолютною істиною, сумнівів у правильності якої не допускається
Заснований на чуттєво-емоційному ставленні людини до дійсності й самої себе
Його головною метою є морально-практичне перетворення і духовне вдосконалення людини
Роль релігійного світогляду в історії людства не можна оцінювати однозначно, оскільки вона змінювалася упродовж розвитку суспільства