Тема: Сутність та історичні типи світогляду План

1. Історичні типи світогляду.

2. Особливості міфологічного світогляду

3. Поняття релігії

4. Буддизм, християнство, іслам.

5. Особливості наукового світогляду.

6. Оригінальність філософії як світогляду. Філософія – теоретична основа світогляду.

7. Заключне слово

1. Історичні типи світогляду.

Історичність світогляду – процес систематизації співвідношення «людина-світ» відповідно абстрактно-теоретичних моделей (історичних типів світогляду), у яких фіксуються основні структурні особливості цього співвідношення. Історичність світогляду – це: - рівень узагальнення знань про світ; - вимір активності суб’єкта світогляду; - практична значущість суб’єкта світогляду; - визнання того, що виникнення кожного типу світогляду визначене в просторі та часі; - кожен тип світогляду в історії людства існує постійно, періодично посилюючи або послаблюючи свій вплив.

Історичний тип світогляду – абстрактно-теоретична модель, у якій визначається системно-організована, логічно і теоретично визначена, а також історично окреслена суспільна форма світогляду.

1. Міфологічний світогляд – ґрунтується на вірі в надприродні сили, абсолютизуючи досвід окремого роду, племені з притаманними йому рисами тотемізму, антропоморфізму, анімізму, фетишизму. 2. Релігійний світогляд – ґрунтується на обожнені надприродних сил, жорстокому поділі на духовний і тілесний, земний і небесний, природний і надприродний світи, не долається антропоморфізм. 3. Науковий світогляд – ґрунтується на експериментальних та теоретичних знаннях про світ у цілому, що характеризується об’єктивністю, істинністю, загальною значущістю, цілеспрямованістю, необхідністю тощо 4. Філософський світогляд – узагальнює досвід, знання, цінності, волевиявлення особи й людства в їхньому ставленні до світу як цілого з метою проникнення в сутність буття Всесвіту та людини.

У сучасній літературі поняття «міф» є багатозначним. У традиційному розумінні – це оповіді, що виникають на ранніх етапах розвитку людства, в яких явища природи і культури представлені за допомогою чуттєво-наочних образів, які вважаються самостійними явищами реальності. У більш вузькому трактуванні – це історично обумовлена форма суспільної свідомості. У сучасних тлумаченнях міфом називають некритично сприйняті погляди.

Цікавими є роздуми про роль міфів у житті давньої людини сучасного українського філософа Віктора Петрушенка. На перший погляд, вважає він, може здаватися, що міфи – це казки, щось вигадане і фантастичне. Проте для стародавньої людини міф був єдиною і всеохоплюючою формою світосприйняття. Найпершою особливістю міфологічної свідомості був її синкретизм ( грец. Synkretimos) – поєднання різних уявлень, поглядів, за якого ігнорується необхідність їх внутрішньої єдності й відсутності протиріч між ними. Дійсно, у міфі неможливо відокремити натуральне від символічного, реальне від фантастичного, наявне від бажаного, духовне від природного, людське від нелюдського, зло від добра тощо. Через це міфу притаманна така форма цілісності, що майже неможлива для інших форм свідомості. Для носіїв міфологічної свідомості міф також відігравав роль не думки або розповіді, а самої реальності, тобто містив у собі, за висловлюванням мистецтвознавців, «ефект зникнення екранної рамки», коли захоплена змістом кінофільму людина забуває про екран і повністю занурюється у його зміст

Міф ( грец. mythos- переказ, сказання) – уявлення про світ, які існують у формі фантастичних оповідей про богів, духів, надприродних істот і першолюдей, що брали участь у його створенні.

Особливості

• Перша форма осягнення світу людиною, перетворення його з Хаосу на Космос

• Суспільна свідомість стародавнього суспільства, його спосіб самовираження

• Продукт колективного несвідомого, ненавмисна кристалізація універсального досвіду людства

• Найперша форма духовної культури людства, що поєднує початки знань, елементи вірувань, політичних поглядів, окремих видів мистецтва, філософії

• Єдина синкретична форма свідомості, яка відображає світогляд і світосприйняття тодішньої епохи

Функції

• Пояснення походження і будови світу

• Обґрунтування існуючого порядку життя людей (їх взаємовідносини, звичаї тощо)

• Забезпечення спадковості в духовній традиції суспільства, естетичних і моральних уявлень людей

Теми

• Космогонія – уявлення про походження Космосу, Землі тощо

• Теогонія – сказання про походження богів

• Анторпогонія – міфи про походження людини