
- •Зародження і розвиток економ.Теорії: основні школи і течії.
- •2. Предмет економічної теорії та його тлумачення різними економічними школами
- •3. Економ.Теорія. Позитивна і нормативна економ. Теорія.
- •4. Методологія економ. Дослідження
- •5. Економічні відносини, як суспільна форма функціонування продуктивних сил.
- •6. Сутність і структура економ. Відносин
- •7. Закони і категорії політ. Економії.
- •8. Функції економічної теорії
- •10. Класифікація економ. Потреб.
- •11. Економ. Інтереси. Єдність і суперечності в системі інтересів.
- •13. Суспільний поділ праці і його роль у розвитку продуктивних сил.
- •14. Відтворення. Фази відтворення.
- •15. Типи відтворення.
- •16. Економічне зростання: сутність і причини.
- •9. Економічні потреби. Економічне благо.
- •17. Фактори виробництва.
- •18. Праця як основний вартісностворюючий фактор виробництва
- •19. Інформація, як додатковий фактор виробництва.
- •20. Науково-технічний прогрес як фактор виробництва.
- •22. Підприємницькі здібності. Винагороди підприємця.
- •23. Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.
- •24. Власність як економічна категорія.
- •25. Сруктура власності: типи, види, форми.
- •26 . Підприємство як економічне явище.
- •27. Натуральне господарство як форма організації виробництва.
- •28. Товарне виробництво і його роль у розвитку суспільного виробництва.
- •30. Товар та його властивості.
- •31. Вартість (цінність): альтернативні теорії.
- •32. Закон вартості
- •34. Сутність грошей
- •29. Проста і розвинута форми товарного виробництва
- •33.Виникнення та еволюція грошових відносин.
- •36. Функції грошей
- •35. Еволюція грошей
- •37. Грошовий обіг і його закони.
- •38. Інфляція. Причина та наслідки.
- •39. Капітал як економічна категорія товарного виробництва
- •40. Формула кругообігу капіталу.
- •41. Капітал і праця. Робоча сила як специфічний фактор виробництва
- •42.Винагорода робочої сили. Реальна і номінальна заробітна плата.
- •43. Структура капіталу
- •44. Кругообіг капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •45. Амортизація. Фізичний і моральний знос капіталу.
- •46. Норма прибутку. Рентабельність.
- •47. Витрати виробництва
- •48. Бухгалтерські витрати
- •49. Зовнішні та внутрішні витрати виробництва
- •50. Загальні, середні та граничні витрати.
- •51. Доходи виробництва
- •52. Реалізаційні та не реалізаційні доходи
- •53. Загальні, середні, граничні доходи
- •54. Прибуток як економічна категорія
- •56. Земля як особливий фактор виробництва
- •55. Умова максимізації прибутку
- •57. Аграрне виробництво
- •61. Абсолютна земельна рента
- •58. Специфіка аграрного виробництва
- •59. Земельна рента
- •60. Диференційна земельна рента. Сутність і причини виникнення.
- •62. Монопольна земельна рента
- •63. Ціна землі
- •64. Відмінність між категоріями землевласник і землекористувач
- •65. Ринок: сутність, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •73. Змішані ринки. Монополістичний ринок.
- •64. Відмінність між категоріями землевласник і землекористувач
- •65. Ринок: сутність, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •67. Попит і пропонування. Ринкова рівновага.
- •66. Інфраструктура ринку
- •68. Економічна конкуренція: сутність, функції та форми.
- •69. Конкуренція і монополія. Антимонопольне законодавство і практика.
- •70. Ринки досконалої конкуренції.
- •71. Ринок чистої монополії
- •72. Ринок олігополії
- •74. Змішані ринки. Олігополістичний ринок.
- •75. Ринкова економіка.
- •12. Виробничі можливості суспільства і потреби.
10. Класифікація економ. Потреб.
У зв’язку з здібностями людини виділяють: * фізіологічні (матеріальні) потреби, задоволення яких забезпечує відтворення фізичних здібностей людини (продукти харчування, одяг, взуття, житло, товари господарсько-побутового призначення); *духовні потреби, задоволення яких забезпечує відтворення та розвиток інтелекту людини (одержання освіти, підвищення кваліфікації, культурний відпочинок, предмети і послуги культурного призначення); *соціальні потреби, задоволення яких пов’язане з функціонуванням соціальної сфери суспільства (охорона здоров’я, сімейно-побутові умови, умови праці, транспорт, зв’язок ). За способом задоволення виділяють: - індивідуальні – це потреби в одязі, житлі, їжі та ін.; - колективні – ті, що спільно задовольняються у трудовому колективі (підвищення кваліфікаційного рівня працівників, будівництво спільних баз і будиночків відпочинку, колективне управління виробництвом та ін); - суспільні – це потреби у забезпеченні громадського порядку, захисті навколишнього середовища тощо. За ступенем реалізації потреби можна класифікувати на: - абсолютні потреби – визначаються максимально можливим обсягом виробництва матеріальних благ і послуг (за найбільш сприятливих умов), які могли бути спожиті суспільством; - дійсні потреби – відповідають рівню розвитку економіки певної країни; - платоспроможні – потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін (тобто вони визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошових доходів населення). Численні потреби людини за спільністю ознак можна об’єднати у такі групи: *матеріальні і духовні; * загальні і конкретні; * поточні та перспективні; * задоволені і незадоволені; * дійсні та абсолютні. Потреби характеризують лише можливість споживання, але щоб ця можливість перетворилася в дійсність, слід виробити життєві засоби. Величезна роль економічних потреб полягає в тому, що вони спонукають людей до дії. Отже, виробництво забезпечує різноманітні блага, які становлять необхідні умови життя і розвитку людського суспільства на будь-якому історичному щаблі його існування. Інакше кажучи, блага, створені в процесі виробництва, утворюють різноманітні потреби, які становлять предмет інтересу.
11. Економ. Інтереси. Єдність і суперечності в системі інтересів.
Економічні інтереси - це усвідомлені потреби (умови) існування різних суб’єктів господарювання. Генезис інтересу полягає у відборі свідомістю найважливіших потреб для задоволення, їх реалізації. Економічні інтереси – це причина та умова взаємодії й саморозвитку економічних суб’єктів. Соціальним суб’єктом вираження економічного інтересу є індивід, сім’я, колектив, люди, які проживають у певному регіоні, верства, суспільство, а кінцевим об’єктом – результат (продукт, послуга, інформація) суспільного виробництва, що іде на задоволення потреби, з приводу якої і складаються конкретні відносини між людьми. Кожний суб’єкт економічних відносин є носієм конкретного інтересу. Скільки суб’єктів економічних відносин, стільки і економічних інтересів. Серед цієї групи інтересів виділяють особистий, колективний і суспільний інтерес. Це класифікація інтересів за ознакою суб’єктності.
Економічні інтереси можна класифікувати і за іншими критеріями: * за ознакою важливості розрізняють інтереси головні та другорядні; * за часовою ознакою – поточні та перспективні; *за об’єктом інтересів – майнові, фінансові, інтелектуальні, інтереси режиму праці та вільного часу, комфорту, умов праці й життя; * за ступенем усвідомлення – дійсні та помилкові. Отже, для економічного життя суспільства характерна наявність різноманітних взаємозв’язаних і взаємодіючих інтересів, які утворюють єдину систему. Проте система економічних інтересів суспільства завжди суперечлива. Реалізація економічних інтересів здійснюється через досягнення їхніми суб’єктами конкретних економічних цілей. У реальному житті єдності інтересів досягають через реалізацію кожного з них у процесі їхньої взаємодії та взаємореалізації. Економічні інтереси близькі до економічних потреб, і в той же час відмінні від них. Можна вважати, що економічні інтереси це суспільна форма прояву і розвитку економічних потреб. Інтереси безпосередньо пов'язані з психологією, зі звичаями, з культурним рівнем. Економіка не може функціонувати і розвиватись поза інтересами людей. Економічний інтерес завжди виражає відповідний рівень і динаміку задоволення потреб. Наприклад, не може, окрім специфічних випадків (схимники тощо), бути інтересом суб'єкта зниження рівня задоволення потреб.