7. Закони і категорії політ. Економії.

Виробничо-господарській діяльності властиві об’єктивні економічні закони. Економічні закони - внутрішні, істотні, стійкі причинно-наслідкові зв’язки і залежності економічних відносин людей. Об’єктивний характер економічних законів обумовлений такими обставинами: 1) виробництво життєвих благ здійснюється на основі і з використанням предметів, законів, сил природи існуючих незалежно від волі і свідомості людей; 2) матеріальною основою життєдіяльності людей є їх безперервний обмін речовин з природою; вони не можуть припинити споживання, як найважливіший компонент цього обміну, а тому не можуть на свій розсуд припинити виробництво, не можуть вільно маніпулювати обсягами і видами виробництва. Економічні закони виступають як пануюча тенденція соціально-економічного розвитку суспільства. Вони проявляються не в кожному окремому явищі або процесі, а у всій їх сукупності на досить довгих відрізках часу; вони визначають спільну логіку економічного розвитку. Закони незалежні від волі і свідомості людей, але не від їх діяльності. Це закони виробничо-господарської діяльності людей, суспільних дій, і вони мають місце лише в людському суспільстві. Будь-яка галузь наукових знань здійснює типізацію, класифікацію великої кількості досліджуваних явищ. Результатом цих узагальнень в економічній науці є економічні категорії. Економічна категорія – наукове зібрання понять, яке абстрактно характеризує сутність багатьох однорідних, аналогічних економічних явищ. Інструмент наукового пізнання виробничо-господарських явищ і процесів; абстракція, що відображає в науковій свідомості дійсні економічні відносини. Економічні категорії істинні, оскільки існують ті відносини, відображенням яких є. Категорія – наукове поняття, яке характеризує окремі сторони економічного явища (ціна, прибуток, зарплата). Економічні закони виявляють суттєві, стійкі і необхідні причини, наслідкові зв’язки і взаємозалежність даного економічного процесу.

8. Функції економічної теорії

Економічна теорія знаходиться у взаємодії з усією системою знань і суспільною практикою і виконує ряд функцій. Як наука вона відбиває економічну дійсність і виконує теоретика-пізнавальну функцію, яка реалізуєть­ся в системі економічних категорій і законів. У процесі пізнан­ня система економічних категорій і законів виконує ме­тодологічну функцію, виступає методологічною основою для власного подальшого розвитку і для інших економіч­них наук. Практична функція економічної теорії отри­мує відповідні визначення. У духовно-практичній діяль­ності люди оперують економічними ідеями, уявленнями, поняттями, які входять до їхнього світогляду. Еко­номічна теорія виконує ідеологічну функцію в негативній визначеності. У матеріально-практичній сфері методологічне зна­чення економічної теорії втілюється в господарській функції. Економічна теорія госпо­дарську функцію виконує негативно. Економічна теорія взаємодіє з усією системою су­спільних економічних наук. Економіка — визначальна сфера суспільства, від якої залежить розвиток всіх інших сфер. Економіко-теоретичні знання неминуче викорис­товуються в вирішенні питань розвитку інших наук. Функції: 1. Теоретична функція – визначення основних категорій понятійного апарату, що дозволяє сформувати загальні уявлення про сутність дисципліни; 2. Методологічна функція (метод – це спосіб) – визначає основні підходи і методи дослідження економічної дійсності, розробляє фундаментальний аналітичний апарат дослідження; 3. Практична функція – вирішення прикладних проблем в економічні сфері; 4. Прогнозуюча функція – формування прогнозів майбутніх закономірностей розвитку економічних процесі; 5. Ідеологічна або світоглядна функція – формування особливих поглядів щодо сприйняття світу оточуючої дійсності.