
- •Зародження і розвиток економ.Теорії: основні школи і течії.
- •2. Предмет економічної теорії та його тлумачення різними економічними школами
- •3. Економ.Теорія. Позитивна і нормативна економ. Теорія.
- •4. Методологія економ. Дослідження
- •5. Економічні відносини, як суспільна форма функціонування продуктивних сил.
- •6. Сутність і структура економ. Відносин
- •7. Закони і категорії політ. Економії.
- •8. Функції економічної теорії
- •10. Класифікація економ. Потреб.
- •11. Економ. Інтереси. Єдність і суперечності в системі інтересів.
- •13. Суспільний поділ праці і його роль у розвитку продуктивних сил.
- •14. Відтворення. Фази відтворення.
- •15. Типи відтворення.
- •16. Економічне зростання: сутність і причини.
- •9. Економічні потреби. Економічне благо.
- •17. Фактори виробництва.
- •18. Праця як основний вартісностворюючий фактор виробництва
- •19. Інформація, як додатковий фактор виробництва.
- •20. Науково-технічний прогрес як фактор виробництва.
- •22. Підприємницькі здібності. Винагороди підприємця.
- •23. Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.
- •24. Власність як економічна категорія.
- •25. Сруктура власності: типи, види, форми.
- •26 . Підприємство як економічне явище.
- •27. Натуральне господарство як форма організації виробництва.
- •28. Товарне виробництво і його роль у розвитку суспільного виробництва.
- •30. Товар та його властивості.
- •31. Вартість (цінність): альтернативні теорії.
- •32. Закон вартості
- •34. Сутність грошей
- •29. Проста і розвинута форми товарного виробництва
- •33.Виникнення та еволюція грошових відносин.
- •36. Функції грошей
- •35. Еволюція грошей
- •37. Грошовий обіг і його закони.
- •38. Інфляція. Причина та наслідки.
- •39. Капітал як економічна категорія товарного виробництва
- •40. Формула кругообігу капіталу.
- •41. Капітал і праця. Робоча сила як специфічний фактор виробництва
- •42.Винагорода робочої сили. Реальна і номінальна заробітна плата.
- •43. Структура капіталу
- •44. Кругообіг капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •45. Амортизація. Фізичний і моральний знос капіталу.
- •46. Норма прибутку. Рентабельність.
- •47. Витрати виробництва
- •48. Бухгалтерські витрати
- •49. Зовнішні та внутрішні витрати виробництва
- •50. Загальні, середні та граничні витрати.
- •51. Доходи виробництва
- •52. Реалізаційні та не реалізаційні доходи
- •53. Загальні, середні, граничні доходи
- •54. Прибуток як економічна категорія
- •56. Земля як особливий фактор виробництва
- •55. Умова максимізації прибутку
- •57. Аграрне виробництво
- •61. Абсолютна земельна рента
- •58. Специфіка аграрного виробництва
- •59. Земельна рента
- •60. Диференційна земельна рента. Сутність і причини виникнення.
- •62. Монопольна земельна рента
- •63. Ціна землі
- •64. Відмінність між категоріями землевласник і землекористувач
- •65. Ринок: сутність, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •73. Змішані ринки. Монополістичний ринок.
- •64. Відмінність між категоріями землевласник і землекористувач
- •65. Ринок: сутність, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •67. Попит і пропонування. Ринкова рівновага.
- •66. Інфраструктура ринку
- •68. Економічна конкуренція: сутність, функції та форми.
- •69. Конкуренція і монополія. Антимонопольне законодавство і практика.
- •70. Ринки досконалої конкуренції.
- •71. Ринок чистої монополії
- •72. Ринок олігополії
- •74. Змішані ринки. Олігополістичний ринок.
- •75. Ринкова економіка.
- •12. Виробничі можливості суспільства і потреби.
70. Ринки досконалої конкуренції.
Досконало конкурентний ринок — це ринок з найвищим рівнем конкуренції. Досконала конкуренція досягається за наявності такої величезної кількості незалежних виробників, постачальників і продавців, що жоден із них не може помітно вплинути на ринкову ціну через зміну кількості виробленої продукції. Визначальними характеристиками досконалої конкуренції є наступні положення: на ринку присутній одночасно безліч фірм, кожна фірма має дуже незначну частку у загальному випуску продукції; продукція є однорідною, входження в ринок та вихід з нього не обумовлені ніякими перешкодами для продавців стандартизованої продукції, що забезпечує їм повну мобільність у використанні ресурсів; покупці і продавці мають рівний доступ до інформації. Під «легкістю входу» розуміється той факт, що фірми, що ще тільки розпочинають виробництво продукції, можуть робити це в рівних умовах із вже існуючими фірмами з погляду на ціни, що вони мусять платити за ті чи інші види ресурсів, доступу до державних ліцензій і т.п. Під «легкістю» виходу, мається на увазі те, що фірми, не стикаються з юридичними бар'єрами, якщо вони захочуть залишити ринок, і завжди можуть знайти покупця на засоби виробництва. Під «рівним доступом до інформації» мається на увазі, що всі покупці і продавці мають повну інформацію про ціни на товари і про ціни на усі види витрат, які необхідні для їхнього виробництва.
71. Ринок чистої монополії
Абсолютна, або чиста, монополія існує коли одна фірма являється єдиним виробником продукту, в якої нема близьких аналогів. Характерні риси чистої монополії: • Єдиний продавець – споживач повинен купувати товар у монополіста, або обходитись без нього; • Нема близьких замінників – продукт унікальний, так як на ринку не існує певних подібних аналогів; • “Диктуючий ціну” – на відміну від ринку чистої конкуренції, коли фірма “згоджується з ціною” при ринку із чистою монополією монополіст диктує свою ціну, тому що він випускає і контролює загальний об’єм пропозиції; • Заблоковане входження – якщо монополіст немає конкурентів, то існує вагома причина цьому. Існування монополії залежить від існування певних бар’єрів для вступу в галузь. Ринки, на яких продавці або покупці враховують свою здатність впливати на ринкову ціну, є ринками недосконалої конкуренції або неповністю конкурентними. Монополія є крайньою формою недосконалої конкуренції, тому після чистої конкуренції корисно розглядати чисту монополію. Монополія характеризується наявністю одного-єдиного продавця конкретного товару або виду послуг на ринку, а також неможливістю вступу на ринок інших фірм. Економічна теорія розглядає монополію в економічному контексті, тобто в повновладді ринку. Розміри підприємства, тип товару або послуги в даному випадку - неважливо.
72. Ринок олігополії
Олігопо́лія - структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. Товар, реалізований олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим так і стандартизованим. Як правило на олігополістичних ринках домінує від двох до десяти фірм, на які припадає половина чи більше загального обсягу продажів продукту. На таких ринках декілька або й усі фірми у довгостроковому часовому масштабі одержують значні прибутки, оскільки вхідні бар'єри ускладнюють або унеможливлюють вхід фірм-новачків до ринку. Олігополія — переважаюча форма ринкової структури. До олігополістичних галузей належать автомобільна, сталеплавильна, нафтохімічна, електротехнічна та комп'ютерна індустрії. Риси олігополістичних ринків: 1.Усього кілька фірм забезпечують весь ринок. Продукт може бути як диференційованим, так і стандартизованим.2. Принаймні, деякі фірми в олігополістичній галузі володіють великими ринковими частками. Отже, деякі фірми на ринку здатні впливати на ціну товару, варіюючи його наявність на ринку. 3.Фірми в галузі усвідомлюють свою взаємозалежність. 4.Існує два види олігополії. Перший вид припускає, що кілька фірм роблять ідентичний продукт. Другий – коли невелика кількість виробників випускають диференційовані товари. Олігополістичний ринок - ринок, що характеризується невеликою кількістю діючих на ньому господарюючих суб'єктів, кожен з яких є достатньо незалежним у встановленні цін та обсягу виробництва і має певний вплив на ринку.