37. Грошовий обіг і його закони.

Грошовий обіг є складовою частиною платіжного обігу. Грошовий обіг, що включає обіг готівки є складовою частиною грошового обігу. Рух грошової одиниці в безготівковому обігу відбивається у виді записів по рахунках у банку. Поняття «грошовий обіг» можна віднести тільки до частини грошового обігу, а саме – до готівково-грошового обігу. Емісія грошей - випуск у звертання грошових знаків у всіх формах.. Збільшення грошової маси в звертанні необхідно, якщо ростуть обсяги виробництва і реалізації товарів і послуг. Грошовий обіг здійснюється в двох формах: наявної і безготівковий. Готівково-грошове звертання – рух готівки в сфері звертання і виконання ними двох функцій (засобу платежу і засобу звертання). Готівка використовуються: для кругообігу товарів і послуг; для розрахунків не зв'язаних безпосередньо з рухом товарів і послуг, а саме: розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, посібників, пенсій і т.д. Готівково-грошове звертання здійснюється за допомогою різних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, банківських векселів, чеків, кредитних карток). Безготівкове звертання – рух вартості без участі готівки: переміщення коштів по рахунках кредитних установ, залік взаємних вимог. Безготівкове звертання здійснюється за допомогою чеків, векселів, кредитних карток і інших кредитних інструментів. Закон грошового обігу – це об’єктивна тенденція впливу грошового обігу на економічні відносини.

1.Закон К. Маркса дозволяє визначати кількість грошей необхідних для проведення розрахунків.

38. Інфляція. Причина та наслідки.

Інфляція – кризовий стан грошової системи, обумовлений диспропорційністю розвитку супільного виробництва, яке проявляється перш за все в загальному і нерівномірному зрозтанні цін на товари і послуги, що веде до перерозподілу нац. доходу на користь певних соціальних груп. Інфляцію можна поділити на три види: помірну (повзучу), галопуючу (високу) і гіперінфляцію (дуже високу). Помірна (повзуча) інфляція виникає тоді, коли річний приріст цін складає не більше 10 %. Галопуюча інфляція настає тоді, коли річний приріст цін вимірюється десятками або сотнями відсотків. Гіперінфляція настає тоді, коли річний приріст цін вимірюється тисячами відсотків. На цій стадії гроші починають втрачати здатність виконувати свої функції. Типи: Інфляція витрат – коли ціни зростають внаслідок збільш витрат на виробництво одиниці продукції. Інфляція витрат, як правило, супроводжується падінням виробництва. Таке явище дістало назву стагфляція. Отже, стагфляція виникає тоді, коли одночасно зростають ціни і скорочується виробництво. Причини: грошова емісія, що не покрита товарною масою; дефіцит держ бюджету; мілітаризація економіки; незавершене виробництво; неефективна система оподаткування в країні; низький рівень НТР, більш швидкі темпи зростання ЗП по відношенню до зростання продуктивності праці. Наслідки: 1. Знижуються реальні доходи населення. При зростанні цін реальні доходи зменшуються. І навпаки, реальні доходи збільшуються у тих осіб, у яких номінальна з/п зростає швидше, ніж рівень інфляції. 2. Знецінюються фінансові активи із сталим доходом. Інфляція знижує їхню реальну вартість. У цьому випадку скорочуються також і реальні доходи, що їх отримують власники таких фінансових активів. 3. Порушується нормальний розподіл доходів між Дт-рами та Кт-рами. Від інфляції виграють дебітори, тобто позичальники кредиту, і програють кредитори. Це обумовлено тим, що в умовах інфляції кредит надається за однієї купівельної спроможності гршей, а повертається за іншої, нижчої. 4. Знижується мотивація до інвестування довгострокових програм. Довгострокові інвестиції стають ризикованими, тому що прибуток, який очікують отримати при поточних цінах, у майбутньому внаслідок інфляції може суттєво зменшитися в реальному вимірі.5. Прискорюється матеріалізація грошей. Під час інфляції зростають ціни ТМЦ і нерухомість. Тому домашні господарства і підприємства намагаються позбутися грошей і вкласти їх у запаси ТМЦ та в нерухомість. 6. Інфляція як фактор зайнятості та безробіття. Держава, збільшуючи сукупні витрати, може ціною помірної інфляції стимулювати збільшення виробництва та зниження безробіття. 7. Знижується мотивація до праці. Падіння життєвого рівня населення внаслідок інфляції, а також спотворення структури і диференціації доходів негативно впливають на мотивацію підприємницької та трудової діяльності. 8. Інфляція підриває управлінський механізм економіки. Дестабілізуючи грошову систему інфляція автоматично знижує ефективність економічних регуляторів, часом навіть робить недоцільним саме їхнє застосування, підштовхує державу до використання ін методів впливу.