25. Сруктура власності: типи, види, форми.

Тип власності – це найбільш загальна характеристика поєднання робітника із засобом виробництва. Типи власності: суспільна, приватна, змішана. Суспільна: Вид: державна, колективна. Державна: Форми: загально-державна та муніципальна. Колективна: Форми: кооперативна, акціонерна, партнерська, власність громадських організацій, власність релігійних та культурних організацій. Приватна: Вид: індивідуально-трудова та з най маною працею. Індивідуально-трудова: Форми: одноосібна і сімейна. З найманою працею: Форми: корпоративна, монополістична, індивідуальна з використанням найманої праці. Змішана: (це і тип, і вид). Форми: державно-колективна, державно-приватна, приватно – колективна. Форма власності – це система економічних або господарських зв’язків, які зумовлені відповідним способом поєднання робітника із засобом виробництва. Функціонуванню власності притаманне багатоманіття форм. По об’єктам власності розрізняють: 1) власність на фактори виробництва, в тому числі на засоби виробництва, робочу силу; 2) власність на предмети споживання; 3) інтелектуальну власність. По суб’єктам розрізняються такі її соціальні форми: 1) індивідуальна; 2) колективна; 3) державна. В ряді випадків при аналізі економічних відносин виділяють дві соціальні форми власності: 1) приватну; 2) державну. На основі індивідуальної, колективної, державної власностей шляхом об’єднання майна виникають и функціонують різні змішані форми власності, в тому числі за участю іноземних громадян та юридичних осіб. Особливе місце серед форм власності по її об’єктам займає власність на засоби виробництва. Об’єкти інтелектуальної власності: вироби мистецтва, науки, літератури, науково-технічні розробки, відкриття, раціоналізаторські пропозиції, а також фірмові знаки. Індивідуальна власність громадян складає економічну основу їх особистої незалежності, прав и свобод людини. Структура індивідуальної власності: 1) особиста власність, що носить споживчий характер; 2) індивідуально-трудова приватна власність. Колективна власність. Суб’єкти: колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства та інші господарські об’єднання, що мають статус юридичної особи. Вона виникає на основі або шляхом добровільного об’єднання грошових коштів, майна громадян та інших юридичних осіб з метою створення кооперативів, акціонерних товариств

26 . Підприємство як економічне явище.

Підприємство – це первинна ланка суспільного розподілу праці і одночасна основна ланка народно-господарського комплексу. Підприємство є товаровиробником і забезпечує процес відтворювання на основі самостійності і самоокуповування.

Як самостійна господарська одиниця підприємство володіє всіма правами юридичної особи.

Підприємство виконує наступні функції:

• організаційну - забезпечує виробництво товарів і послуг, їх реалізацію.

• відтворювальну - інвестування капіталу на розвиток, оновлення і розширення виробництва

• соціальна - задоволення суспільних запитів споживачів і надання засобів існування для найманих працівників.

Підприємство слід розглядати з 2х сторін:Підприємство слід розглядати з двох сторін:

1. організаційно-технічної як єдність технічного комплексу тобто машин, устаткування і сукупного працівника.

2. Соціально-економічна як суб'єкт виробничо-економічних відносин, як певну сукупність цих відносин, визначуваних формою власності на засоби виробництва.