1. Зародження і розвиток економ.Теорії: основні школи і течії.

Термін «економіка» формується вперше Арістотелем. Арістотель відокремлював економіку як діяльність, пов’язану з покращенням добробуту членів суспільства та хрематистику (діяльність, спрямовану на збільшення грошового багатства). Економіка - це ведення господарства. У 1614 році Антуан де Монкрентьен вперше використав термін економіка. Економіка вивчається за течіями: Меркантелізм – спирається на вивченні торгівлі в розвитку держави. 15-16 століття ранній меркантилізм: багатство вимірювалось золотом та сріблом, головне щоб золото потрапляло в країну, заборона зовнішніх закупівель, заборона вивезення багатства, золота. 16-17 століття пізній меркантелізм: введення товарного балансу, пом’якшення заборон щодо вивезення золота, заохочується імпорт ресурсів. Фізіократи Головною заслугою фізіократів є те, що на відміну від меркантилістів джерелом багатства вони вважали не торгівлю, а виробництво. Тож вони досліджували не сферу обігу, а сферу виробництва, але обмежились лише сільським господарством та землеробтвом. Представники: Ф.Кенне, А.Тюрго, В.Мірабо, Д.Норе. Класична політекономія. Класична школа - А. Сміт. 18 ст. Багатство нації створюється в процесі виробництва. Основний фактор - продуктивна праця. Ринковий механізм. Основна категорія яка досліджується школою - це є вартість виробничих пропозицій. Марксизм (К.Маркс, Ф.Енгельс, 19 ст.)

Карл Маркс:завершує дослідження проблеми вартості в межах трудової теорії вартості, говорить про вирішальну роль праці в процесі виробництва. У відповідності до даного висновку зауважує на нерівномірності розподілу доходів між членами суспільства, досліджує економічні формації і виділяє наступні форми людського суспільства: первіснообщинний лад, рабовласництво, феодалізм, капіталізм ,комунізм:відсутність приватної власності, відсутність грошей, людська діяльність обумовлена не гонитвою за наживою,а внутрішньою потребою.

Маржиналізм (поч. 20 ст.) Родоначальник: австрійська школа, Представники: Ф. Візер, О. Бем-Баверк

Дана школа виходить із думки про обмеженість ресурсів та можливостей. Широко використовуючи математичний апарат формують основні положення теорії граничної корисності. У відповідності до даної теорії ціна товару визначається товаром з найнижчою невід’ємною граничною корисністю.

Кембриджська школа Продовжує дослідження меркантилізму, переносячи основні методи і закони на дослідження практично всіх сфер людського життя, фактично започатковуючи сучасний економічних емпіріалізм. Емпіріалізм – дослідження процесів на базі практичних досліджень, експериментів.

Кейнсіанство Засновник – Дж.Кейнс Виникає на базі досліджень Кембриджської школи. Використовуючи її аналітичний апарат Кейнс доводить необхідність державного втручання в економічні процеси і розробляє методи, що дозволяють досягти загальної економічної рівноваги. Загальна економічна рівновага (по Кейнсу) – це не стан абсолютного добробуту, а обсяги виробництва, яких досягає економіка за умови рівноваги на основних ринках (ринок праці, товарний ринок, грошовий, інвестиційний).. за умови економічного зростання обсяги виробництва зростають і положення загальної економічної рівноваги змінюється.

Монтариська школа Засновник – Мілтон Фрідман

Монтаристи продовжують економічні дослідження на рівні держави, вивчаючи вплив грошей на досягнення макроекономічної рівноваги. Формують думку про вирішальну роль грошей задля економічного зростання. Визначають оптимальні темпи інфляції (3-4% за рік)