1.5 Вибір редуктора і гальма

Для лебідок ліфтів найбільш часто застосовують черв'ячні редуктори з верхнім розташуванням черв'яка, на вільний кінець якого вдягають штурвал для зняття кабіни з уловлювачів.

Необхідне передаточне число редуктора:

,

де D_ш – діаметр канатотягового шківа (барабана), мм;

n_дв – частота обертання вала електродвигуна, об/хв.

Необхідний гальмовий момент для утримання іспитового вантажу визначається з умови

,

де Т_Т – необхідний гальмовий момент, Н·м;

_Т – коефіцієнт запасу гальмування, _Т = 1,2...1,3;

F_T – стискальне зусилля на ободу канатотягового шківа (барабана),

F_T = G_В·k_П+G_К+G_КАН–G_ПР;

k_П – коефіцієнт перевантаження кабіни при іспиті, k_П =1,5 – для малих вантажних ліфтів; k_П = 2 – для пасажирських і вантажних ліфтів;

u_р – фактичне передатне відношення приводу лебідки.

За знайденим значенням Т_Т вибирають нормально закрите колодкове гальмо і регулюють його з урахуванням необхідної точності зупинки кабіни.

2 Розрахунок піднімальної лебідки пасажирського ліфта

2.1 Вихідні дані для розрахунку піднімальної лебідки

Тип ліфта – пасажирський

Номінальна вантажопідйомність Q_н = 630 кг

Власна маса кабіни m_К = 720 кг

Висота підйому H = 28 м

Швидкість підйому кабіни V = 1,2 м/с

2.2 Вибір схеми лебідки

У ліфтах застосовують лебідки двох типів: редукторні, у яких між двигуном і канатоведучим шківом (барабаном) уводиться передавальний механізм, і безредукторні, у яких канатоведучий шків закріплений безпосередньо на валі двигуна. Найбільш компактною конструкцією є редукторна лебідка з канатоведучим шківом.

Приймаємо редукторну лебідку з канатоведучим шківом, схема якої показана на рисунку 3.1.

1-двигун; 2-канатоведучий шків; 3-рама; 4- черв'ячний редуктор; 5- гальмо

Рисунок 3.1 – Схема редукторної лебідки з канатоведучим шківом

2.3 Вибір каната

Виходячи з вимог «Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів» [3], тягові канати кабіни ліфта повинні бути однакової конструкції, одного діаметра та мати однакові характеристики. Мінімальний діаметр тягового каната для пасажирського ліфта повинен бути не менш як 8 мм.

Кількість окремих канатів, на яких підвішується кабіна й противага , повинна відповідати табл. А.1, а коефіцієнт запасу міцності сталевих канатів – відповідно табл. А.2.

Розрахункове статистичне навантаження у гілці каната:

де z_k – кількість канатів, на яких підвішена кабіна, z_k = 3(табл. А.1);

q – погонна маса 1м. каната. Орієнтовно q = 0,3...0,8 кг/м.

Необхідне розривне зусилля у гілці каната:

де К_З – коефіцієнт запасу міцності каната, К_З = 13 (табл. А.2).

За таблицею А.3 приймаємо сталевий дротовий канат ЛК-О 6х19+1о.с. діаметром 11,5мм з розривним зусиллям каната 66150Н і погонною масою 0,487кг/м.

2.4 Вибір основних розмірів канатоведучого шківа

Загальні конструктивні розміри шківа наведені на рисунку 3.1.

Найменший допустимий діаметр канатоведучого шківа визначається за формулою

де D_Ш - діаметр шківа, вимірюваний за середньою лінією каната, мм;

е - коефіцієнт, який приймається за табл. А.4;

d_К – діаметр каната, мм.

Крок канатів вибирається конструктивно, виходячи з можливості розташування елементів кріплення кінців каната на кабіні й противазі. Для попереднього розрахунку приймається t=(3...4)d_k

Для розглянутого прикладу

Рисунок 3.2 - Геометричні розміри канатоведучого шківа

Приймаючи t=50мм, визначаємо довжину барабана:

де z – кількість канатів, на яких підвішена кабіна ліфта.