5.2. Завдання для виконання на базах практики

Метою індивідуального завдання є відпрацювання практичних навичок з менеджменту знань, набутих студентами в ході аудиторного та самостійного опанування матеріалів курсу, індивідуальної та групової роботи на семінарських заняттях, виконання лабораторних робіт, підготовки доповідей тощо.

Індивідуальне завдання виконується у вигляді письмової роботи, результати виконання презентуються в установленому порядку під час аудиторних занять наприкінці семестру. Для уніфікації процедури оцінювання якості виконання індивідуального завдання, його текстову частину рекомендується структурувати відповідно до наведених нижче розділів.

Розділ 1. Діагностика ефективності інформаційних комунікацій на підприємстві. Завданням студента є дослідження процедур пошуку інформації на підприємстві-базі практики, оцінка ефективності використання інформаційних ресурсів підприємства.

Діагностика процедур пошуку інформації здійснюється за такою послідовністю.

Крок 1. Вибір об’єкту діагностування: організація в цілому, підрозділ, процес, функція управління.

Крок 2. Визначення міри зрілості інформаційних потреб працівників (усвідомлення кожним працівником змісту й характеру інформаційних ресурсів, що необхідні для виконання поточного робочого завдання, використання співробітниками активних та/або пасивних форм запиту, можливість отримання допомоги у пошуку від бібліотекарів, колег, керівництва тощо).

Крок 3. Встановлення міри обізнаності працівників про розташування інформаційних ресурсів організації (наявність системи каталогів, довідників, карти знань тощо).

Крок 4. Визначення ступеню персоніфікації відповідальності за організацію доступу до інформації (наявність посад менеджера знань, координатора знань, спеціаліста з інформації, експертів з фільтрації інформації тощо).

Послідовність діагностики процесу використання інформації та знань.

Крок 1. Оцінка можливостей (бар’єрів) організаційної структури та фізичного середовища щодо обміну інформацією, концентрації необхідних знань та компетенцій, розпорошених в різних підрозділах (відкритість у спілкуванні, міжгрупові або міжвідділкові проекти, гнучкість структури, можливість нехтування внутрішніми організаційними бар’єрами).

Крок 2. Оцінка можливостей організаційної культури щодо вільного використання інформації і знань (ідеологія – ставлення до інформації, наявність обмеження доступу до інформації для будь-яких членів організації; установки – довіра до кожного члена організації, свобода обміну інформацією та знаннями, рівність керівників і підлеглих в контексті цінності нових ідей; управлінські дії - надання позитивної оцінки інтелектуальному внеску кожного співробітника, запровадження внутрішньокорпоративного інституту авторського права, дотримування норм коректності використання ідей тощо).

Дослідження здійснюється методами спостережень, інтерв’ю, опитувань тощо. Ідентифікація організаційних особливостей комунікацій між підрозділами підприємства, визначення міри структурованості інформаційного середовища, кола повноважень спеціалістів з IT здійснюється з метою оцінки рівня розвиненості операційного управління знаннями на підприємстві.

Завдання виконується із застосуванням діагностичної методики «Діагностика ефективності інформаційних комунікацій на підприємстві», розглянутої на лекційних та використаної для групової роботи на семінарських заняттях.

Рекомендована література: [1]

Розділ 2. Оцінка організаційної здатності до навчання та міри його результативності. Завдання передбачає дослідження нематеріальних активів підприємства, відпрацювання практичних навичок декомпозиції інтелектуального капіталу, візуалізації його структури. Методом дослідження є аналіз.

В ході виконання даного розділу студент користується внутрішньою планово-звітною документацією підприємства, методичними матеріалами дисципліни та рекомендованими літературними джерелами.

Послідовність діагностики навчального процесу в організації.

Крок 1. Визначення видів навчання, що реалізуються в організації (аудиторне, на робочих місцях, самонавчання, зовнішнє спеціалізоване, навчання дією, тощо)

Крок 2. Встановлення часових горизонтів навчання (одноразові програми групових тренінгів, періодичне підвищення кваліфікації окремих працівників, загальноорганізаційний процес, що триває).

Крок 3. Роль керівництва в навчанні (тренер, учасник, спостерігач, ініціатор).

Крок 4. Визначення міри охоплення навчанням організації в цілому (залучення менеджерів середньої ланки, операційного персоналу, вищого керівництва).

Крок 5. Оцінка усталеності ключових процедур навчання (аналіз минулого досвіду, помилок, практика перетворення помилок в уроки).

Крок 6. Визначення міри результативності навчання (нематеріальні активи компанії, нові ідеї, проекти, технології, продукти, засоби вирішення управлінських проблем).

Крок 7. (додатково, за наявністю відповідної інформації). Дослідження інтелектуального капіталу організації за його структурними складовими (людський капітал – індивідуальні та колективні знання, компетенції та комунікаційні здатності персоналу; організаційний капітал – знання організації, втілені в базах знань, робочих процесах, процедурах, інфраструктурі, цінностях, нормах поведінки; клієнтський капітал (ринкові активи) – зовнішньоорієнтовані складові, що втілюються в лояльності клієнтів, репутації, торговій марці, імені, механізмах розподілу, угодах з постачальниками тощо). Оцінка інтелектуального капіталу підприємства.

Рекомендована література: [1;6]

Розділ 3. Проектування процесу організаційного навчання. На підставі результатів проведеної діагностики студент формує власні пропозиції щодо організації стратегічного управління знаннями в аспекті організаційного навчання. Концентруючи увагу на процесах навчання, студент отримує можливість набути не лише аналітичних, але й суто управлінських компетенцій синтетичного характеру в сфері визначення стратегії управління знаннями підприємства. Методом дослідження є синтез.

Послідовність формування пропозицій щодо проектування процесу організаційного навчання.

Крок 1. Унаочнення зв’язку плану навчання зі стратегією компанії (рекомендації за схемою: стратегія компанії – стратегія управління знаннями (відповідно до типу організації) – цілі навчання (засвоєння компетенцій, яких не вистачає для вирішення стратегічних завдань, або реалізація наявних компетенцій) – зміст навчаючих процедур – засоби організаційної підтримки навчання (формальні й неформальні).

Крок 2. Рекомендовані інструменти інсталяції процесу навчання в робочий процес організації.

Крок 3. Рекомендовані процедури, спрямовані на набуття навичок аналізу колективного негативного досвіду та перетворення помилок в уроки (групові обговорення, постпроектні наради, групова робота з використанням евристичних методів тощо).

Крок 4. Фіксація досвіду (процедури відчуження знань від носіїв з метою їх невтрати у випадку звільнення – формалізація набутих під час виконання завдання знань, документування, внутрішньокорпоративні конференції тощо)

Завдання виконується згідно до методичних рекомендацій, отриманих студентами на практичних заняттях.

Рекомендована література: [1;5;6]