70. Банк. Система: сутність, принципи побудови, функції

Банківська система - законодавчо визначена, чітко структурована та субординована сукупність фінансових посередників, які займаються банківською діяльністю на постійній професійній основі і функціонально взаємоувязані в самостійну економічну структуру.

функції:- трансформаційна (центральний банк активно здійснює всі види трансформаційних процесів на міжбанківському рівні. Через механізми рефінансування (кредитні аукціони, пряме кредитування окремих банків тощо) трансформує ресурси грошового ринку і за строками, і за розмірами, і за ризиками, і в регіональному аспекті, та ще й у більших масштабах, ніж окремі комерційні банки; система істотно підвищує трансформаційний потенціал вузькоспеціалізованих банків.);

- емісійна - створення платіжних засобів та регулювання грошового обороту (банк система управляє пропозицією грошей -ключова функція - у її виконанні беруть участь усі ланки системи - центральний банк, комерц. банки);

- стабілізаційна - забезпечення стабільності банківської діяльності та грошового ринку (прийнятті низки законів та інших нормативних актів; створення дійового механізму державного контролю і нагляду за дотриманням цих законів та за діяльністю банків узагалі; створення механізму централізованого рефінансування комерційних банків; страхування банківських ризиків, передусім кредитних; страхування банківських депозитів, насамперед фізичних осіб).

Дворівнева побудова: Ключовий принцип побудови банківських систем у ринкових економіках, їх вирішальна якісна ознака, що безумовно відрізняє їх від інших систем. На першому рівні - один банк (або кілька банків, об'єднаних спільними цілями і завданнями, як, наприклад, ФРС у США). Такій установі надається статус центрального банку. На другому рівні - решта банків, які в Україні прийнято називати комерційними банками.

Централіз регул руху банк резервів: Усі ком. банки зобов'яз зберігати свої вільні резерви (кошти) на рахунках у ЦБ, а останні мають право контролювати і регулювати рух коштів за цими рахунками. Створення єдиного для всіх банків механізму руху банківських резервів є визначальною організаційно-правовою ознакою банківської системи як особливої структури.

71. Особливості побудови банківської системи україни

І етап 1991 р.Становлення та розбудова банківської системи. Формування банківської системи України започатковано ЗУ "Про банки і банківську діяльність" від 20.03.1991 р.

Основні принципи: дворівнева побудова; функціональне розмежування між банками І і ІІ рівнів; функціонування банків ІІ рівня на комерційних засадах;

ліквідація монополії держави на банківську діяльність, можливість створення комерційних банків різних форм власності; організація державного контролю за банківською діяльністю з покладанням цього завдання на ЦБ; незалежність ЦБ від державних органів влади

ІІ етап 1991-1993 рр. Розвиток банківської системи. – прийняття законодавчо-нормативних актів щодо функціонування банківської системи;

– акціонування та приватизація банків;

– збільшення кількості комерційних банків;

– впровадження нових банківських технологій

Негативні наслідки. – реформування банківської системи випередило реформування економіки;

– низька довіра до банків з боку економічних суб’єктів

ІІІ етап 1993-1998 рр. Стагнація та криза банківської системи. – криза реальної економіки;

– розбалансованість державного бюджету та криза державних фінансів;

– гіперінфляція;

– посилення бартеризації економіки та її тінізації;

– відплив капіталів за кордон.

Негативні наслідки. – скорочення кількості банків;

– низький рівень капіталізації банків;

– низький попит на банківські послуги

ІV етап 1998-2005 рр.Стабілізація банківської системи.

– прийняття ЗУ "Про НБУ" (від 20.05.1999р. .№679-XIV);

– прийняття ЗУ «Про банки і банківську діяльність» (від 07.12.2000р. № 2121-ІІІ)

– забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності національної валюти;

– підвищення довіри до банків з боку економічних суб’єктів грошового обороту;

– зменшення норми обов’язкового резервування та облікової ставки;

– підвищення фінансової стійкості банків;

– створення системи банківського регулювання та контролю;

– створення системи страхування депозитів та кредитів;

– організація системи банківського обліку відповідно до світових стандартів

Негативні наслідки. – низький рівень розвитку банківської системи (порівняно з розвитком банківських систем розвинутих країн);

– недостатній рівень капіталізації банків;

– відсутність конкуренції;

– застосування НБУ адміністративних методів щодо керівництва банківською системою;

– підвищення частки іноземних банків.