Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
сведенные.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1.36 Mб
Скачать

28. Грошово-кредитна політика: сутність та цілі.

Ключовим механізмом опосередкованого регулювання еконо­міки та грошового обороту є грошово-кредитна політика. Вона зводиться до економічного регулювання через механізми зміни пропозиції (маси) грошей та їх ціни (процента) на грошовому ри­нку.

Збільшення пропозиції грошей, за інших рівних умов, зумов­лює зниження процента та зростання інвестицій, а також зрос­тання платоспроможного попиту на ринках. Усе це на коротких часових інтервалах пожвавлює кон'юнктуру ринків і посилює стимули до розширення виробництва.

Залежно від напряму та темпів зміни пропозиції грошей та рі­вня процента розрізняють такі види грошово-кредитної політики:

- експансійна;

- рестрикційна.

За експансійної політики допускається неконтрольоване, до­вільне зростання пропозиції грошей, через що гроші стрімко «дешевіють». Наслідком такої політики неминуче стає інфляція, темпи якої швидко зростають, у зв'язку з чим її ще називають по­літикою інфляції. Такий результат експансійної політики має не­гативний вплив на економіку, і тому уряди за нормальних обста­вин намагаються уникати такої грошово-кредитної політики. Більш доцільною і широко застосовуваною є політика повільно­го, контрольованого зростання грошової маси і м'якого зниження процента, завдяки чому інфляція підтримується на низькому рів­ні, стає контрольованою і перетворюється у дійовий стимулятор економічного зростання, збільшення зайнятості. Цю політику, на відміну від політики інфляції, називають політикою дезінфляції.

За політики грошово-кредитної рестрикції допускається стрімке, не досить зважене скорочення пропозиції грошей, через що гроші стрімко «дорожчають», сукупний попит скорочується, провокуючи зниження рівня цін і падіння економічної активнос­ті. Цю політику називають політикою дефляції. Зважаючи на її негативні наслідки, уряди намагаються уникати відвертої політи­ки дефляції, а допускають лише повільне і незначне скорочення пропозиції грошей та рівня процента, що м'яко гальмує економі­чну активність, без глибокого спаду виробництва. Така політика дістала назву політики рефляції.

Пряме втручання в ринкову кон'юнктуру допускається у тих випадках, коли заходи фіскально-бюджетної та монетарної полі­тики не можуть дати бажаного результату або коли цей результат буде одержано із запізненням. До таких заходів можна віднести: обмеження (заморожування) цін і доходів з метою гальмування високої інфляції; раціонування споживання, коли товари та по­слуги розподіляються не за платоспроможністю покупців, а за встановленими державою нормами тощо. Заходи прямого втру­чання суперечать закономірностям ринкового господарювання і тому застосовуються не часто, як виняток. Наприклад, в умовах перехідної економіки України держава певний час обмежувала ціни на житлово-комунальні послуги, плату за газ та електроене­ргію, пробувала обмежувати ціни на бензин тощо.

Грошово-кредитна політика як конкретний механізм економі­чного регулювання має свої цілі та інструменти, які визначають­ся адекватно до характеру дії цього механізму.

Цілі грошово-кредитної політики підрозділяються на три рі­вні:

- стратегічні цілі, що визначені як ключові в загальноекономічній політиці держави - зростання виробництва; зростання зайнятості; стабілізація цін; збалансування платіжного балансу.

- проміжні; полягають у таких змінах певних економічних процесів, які сприятимуть досягненню стратегічних цілей. Оскільки в ринкових умовах досягнення стратегічних цілей визначаються передусім станом ринкової кон'юнктури, проміжними цілями монетарної політики є зміна останнього в напрямі, який визначається стратегічною ціллю.

пожвавлення чи стримування ринкової кон’юнктури

- тактичні (поточні). оперативні завдання банківської системи щодо регулювання ключових економічних змінних зміна обсягу грошової маси; зміна грошової бази; зміна рівня процента; зміна умов надання кредитів.

Таке роз­маїття цілей можна пояснити опосередкованим характером регу­лятивного впливу на економіку грошово-кредитної політики.

Спочатку визначаються цілі регулювання безпосередньо у сфері реальної економіки. Ними можуть бути зміни динаміки економічного зростання (прискорення чи гальмування), зміни рі­вня зайнятості (підвищення чи зниження), динаміка рівня цін (стабілізація, зниження чи збільшення), динаміка стану платіжно­го балансу (підтримання збалансованості, зміна дефіциту чи профіциту). Вибрані з цього переліку конкретні цілі називаються стратегічними для грошово-кредитної політики певного пері­оду. Ці цілі доцільно узгодити з цілями економічної політики уряду. Без такого узгодження регулятивна дієвість грошово-кредитної політики істотно знизиться.

Проте навіть за правильного вибору стратегічних цілей у реа­льній економіці центральний банк не може безпосередньо впли­нути на їх досягнення, оскільки дія його інструментів обмежуєть­ся виключно монетарною сферою. Тому він змушений визначати проміжні цілі, досягнення яких доступне для його монетарних інструментів і через які він може опосередковано впливати на стратегічні цілі. Проміжними цілями можуть бути зміни пропо­зиції грошей, платоспроможного попиту та відповідне коригу­вання кон'юнктури ринків.

В арсеналі центральних банків є широкий набір інструментів для досягнення проміжних цілей. Але кожний із них найбільш ефективно діє в певних умовах і щодо окремих проміжних ці­лей. Тому виникає проблема правильного вибору найефектив­ніших інструментів. Вирішення цієї проблеми визначає третю групу цілей - поточних, або тактичних, спрямованих на ви­бір і застосування найефективніших монетарних інструментів. Досягнення поточних цілей - теж досить складне завдання, але виконання його перебуває виключно у сфері компетенції цент­рального банку.

У загальному вигляді опосередкований характер регулятивно­го впливу грошово-кредитної політики на економіку схематично показано на рисунку:

ёё

Рис. Схема регулятивного впливу грошово-кредитної політики на економіку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]