- •Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •Роль держави у творенні грошей
- •Роль держави в еволюційному процесі творення грошей
- •Сутність грошей. Гроші як гроші та гроші як капітал.
- •Вартість грошей.
- •Функції грошей.
- •6. Якісні властивості грошей
- •7. Роль грошей у розвитку економіки.
- •Сутність та економічна основа грошового обороту.
- •Модель грошового обороту. Грошові потоки та їх балансування.
- •Модель сукупного грошового обороту
- •Зміст потоків у моделі
- •10. Структура грошового обороту за економічним змістом та формою платіжних засобів.
- •11. Маса грошей в обороті. Грошові агрегати та грошова база.
- •12. Швидкість обігу грошей.
- •13. Закон грошового обігу.
- •14. Механізм зміни маси грошей в обороті.
- •15. Грошово-кредитний мультиплікатор.
- •17.Інституційна модель грошового ринку
- •18.Структура грошового ринку.
- •19. Попит на гроші. Чинники впливу на попит на гроші.
- •21.Пропозиція грошей. Чинники формування пропозиції грошей.
- •22.Граф модель грош ринку. Рівновага на грош ринку та %.
- •23.Заощадження та інвестиції в механізмі грошового ринку.
- •24.Сутність, призначення та структура грошової системи.
- •25.Види грошових систем та їх еволюція.
- •26. Створення і розвиток грошової системи україни
- •6.Розроблення та випробування на практиці спеціальних заходів з подолання гіперінфляції та регулювання інфляції.
- •27. Державне регулювання грошового обороту і місце в ньому фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики.
- •28. Грошово-кредитна політика: сутність та цілі.
- •29.Інструменти грошово-кредитної політики.
- •30.Монетизація бюджетного дефіциту та валового внутрішнього продукту в Україні.
- •31. Сутність та види інфляції
- •32. Закономірності розвитку інфляції
- •33. Причини інфляції
- •34. Економічні і соціальні наслідки інфляції:
- •35. Державне регулювання інфляції.
- •36. Особливості інфляції в Україні
- •37. Основні напрямки стабілізації національної грошової одиниці
- •38. Сутність та види грошових реформ.
- •Особливості проведення грошової реформи в Україні.
- •Сутність валюти та валютних відносин.
- •41. Конвертованість валюти
- •42. Валютний ринок.
- •43. Операції на валютн ринку
- •44. Валютний курс
- •45. Ек осн та режими вал курсів
- •Валютні системи та валютна політика.
- •47. Особливості формування валютної системи україни
- •48. Платіжний баланс
- •Золотовалютні резерви в механізмі валютного регулювання.
- •50. Світова та міжнародна валютні системи
- •51. Міжнародні ринки грошей та капіталів.
- •52. Класична кількісна теорія грошей.
- •М → р, де м - сума грошей, р - рівень ринкових цін.
- •53. Неокласичний варіант кількісної теорії грошей.
- •54. Внесок д.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.
- •55. Сучасний монетаризм як альтернативний напрямок кількісної теорії.
- •56. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтез теорії грошей
- •57. Розвиток грошово-кредитної політики України
- •58. Загальні передумови та економічні чинники,
- •59. Сутність та структура кредиту
- •60. Теоретичні концепції кредиту
- •62. Форми види та функції кредиту.
- •63. Характеристика основних видів кредиту
- •64. Економічні межі кредиту
- •65. Позичковий процент
- •66. Роль кредиту у розвитку економіки
- •67. Розвиток кредитних відносин в україні в перехідний період
- •68. Сутність, призначення та види Фін. Посередництва.
- •Загальна схема фінансового посередництва
- •70. Банк. Система: сутність, принципи побудови, функції
- •71. Особливості побудови банківської системи україни
- •72. Небанківські фінансово-кредитні установи
- •Договірні фінансово-кредитні устаноВи
- •73. Призначення, статус та основи організації центрального банку
- •74. Основні напрями діяльності центрального банку.
- •75. Походження та роль центральних банків.
- •76. Становлення центрального банку України
- •77. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків
- •78. Походження та розвиток комерційних банків
- •79. Основи організації та специфіка діяльності окремих видів комерційних банків.
- •81. Активні операції банків
- •82. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів.
- •Банківські послуги.
- •Стабільність банків і механізм її забезпечення.
- •85. Особливості становлення і розвитку комерційних банків в Україні.
- •86. Міжнародний валютний фонд і його діяльність в Україні.
- •Регіональні міжнародні фінансово-кредитні інституції.
- •89. Європейський банк реконструкції та розвитку.
- •Банк міжнародних розрахунків.
15. Грошово-кредитний мультиплікатор.
Грошовий мультиплікатор - це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні та інвестуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів.
Грошова мультиплікація - досить складний процес, що технологічно проходить кілька стадій, і в ньому беруть участь багато економічних суб'єктів - центральний банк, комерційні банки, небанківські інституції. Щоб спростити висвітлення цього процесу і полегшити розуміння його технології, розділимо його за кількома напрямами:
- НБУ: грошова база → банківські резерви → багатократне збільшення депозитів. Цей напрям можна назвати простим мультиплікатором депозитів;
- комерційні банки: вільні резерви → мультиплікація депозитів. Цей напрям умовно можна назвати трансформацією простого мультиплікатора депозитів під впливом коефіцієнта РВ/Д;
- небанківські інституції: банківські депозити → резерви → мультиплікація депозитів. Цей напрям умовно можна назвати трансформацією простого мультиплікатора депозитів під впливом коефіцієнта ГО/Д.
У сукупності всіх цих напрямів грошової мультиплікації досягається певна зміна (+ чи -) обсягу банківських депозитів (Д)
Вплив комерційних банків на відхилення реального процесу мультиплікації депозитів від ідеального проявляється двояко:
- у зберіганні фактичних резервів (у касах та на коррахунках) в обсягах, більших від обов'язкових резервів, тобто у постійній наявності в банків вільних резервів;
- у ставленні банків до одержання в НБУ позичок рефінансування, продажу для НБУ зі своїх портфелів іноземної валюти чи державних цінних паперів.
Ставлення банків до обсягу резервів, який вони постійно зберігають, формується під впливом кількох чинників:
рівня норми обов'язкового резервування і жорсткості контролю НБУ за його дотриманням.
рівня ринкової ставки позичкового процента
рівня облікової ставки НБУ та ставки ринку міжбанківського кредиту
можливих неочікуваних відкликань вкладниками своїх депозитів з банків, що може поставити банк у складну ситуацію з ліквідністю.
Як свідчить світовий і український досвід, обсяги вільних резервів банків помітно збільшуються за умови зростання облікової ставки та ставки ринку МБК і погіршення економічної та політичної ситуації в країні. Якщо ж у країні цих чинників немає, а ринкова ставка позичкового процента висока, тобто попит на банківські позички зростає, то вільні резерви будуть знижуватися.
16.Сутність та особливості функціонування грошового ринку. Грошовий ринок - особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція та ціна на цей товар.Специфіка грошей як абсолютно ліквідного товару зумовлює істотну специфіку їх переміщення між суб’єктами грошового ринку, а також усіх інструментів та самого механізму функціонування цього ринку. Традиційні поняття «продаж» і «купівля», що склалися на товарних ринках, неприйнятні для грошового ринку. Самі гроші виступають тут зовсім в іншому статусі порівняно з товарними ринками. Іншого змісту набувають і такі ринкові явища, як ціна, попит, пропозиція.Передача грошей від одного суб’єкта грошового ринку до іншого набуває сенсу лише тоді, коли у одного з них вони є вільними і немає потреби їх витрачати на купівлю матеріальних благ, а в іншого їх немає взагалі і немає матеріальних благ, від продажу яких потрібні гроші можна було б одержати. Здійснюється така передача або у формі прямої позички під зобов’язання повернути кошти у встановлений строк, або у формі купівлі особливих фінансових інструментів (облігацій, акцій, векселів, депозитних сертифікатів тощо). Таку передачу грошей лише умовно можна назвати купівлею чи продажем. Ця умовність виявляється передусім у тому, що власник грошей (продавець) при передачі їх своєму контрагентові не втрачає права власності на відповідну суму грошей (а тільки право розпоряджатися ними) і може повернути їх у своє розпорядження на заздалегідь визначених умовах. Більше того, у момент передачі грошей контрагенту продавець не одержує їх реального еквівалента, тобто продаж грошей не є еквівалентною операцією, як на товарних ринках. Відповідно покупець грошей не одержує на них права власності, а тільки право розпорядження ними як ліквідністю, і то тимчасово, на певний період. Тому покупець грошей не відчужує на користь продавця еквівалентну суму вартості в товарній формі.Принципово змінюються статус грошей і цілі їх купівлі-продажу на грошовому ринку. З допоміжного засобу обігу товарів на товарних ринках гроші перетворюються тут у визначальний об’єкт ринкових відносин, у їх самоціль.
На грошовому ринку власник грошей хоче передати їх у чуже розпорядження прямо, а не в обмін на реальне благо, а покупець хоче одержати їх у своє розпорядження на таких же засадах. Тому на цьому ринку вартість переміщується між його суб’єктами лише в грошовій формі, в односторонньому порядку з поверненням до власника. А метою такого переміщення грошей стає одержання додаткового доходу, а не купівля-продаж товарної вартості.
Продавець грошей прагне одержати додатковий дохід, що називається процентом (процентним доходом), як плату за тимчасову відмову від користування цими грошима і передачу цього права іншій особі.
Покупець грошей має намір одержати додатковий дохід від розширення виробничої чи комерційної діяльності, використавши отриману у своє розпорядження додаткову суму грошей.
Завдяки вказаним особливостям грошового ринку продаж грошей виступає тут у формі передачі цих грошей їх власниками своїм контрагентам у тимчасове користування в обмін на такі інструменти, які надають їм можливість зберегти право власності на ці гроші - відновити право розпорядження ними та одержати процентний дохід.
Відповідно, купівля грошей є формою одержання суб'єктами ринку у своє розпорядження певної суми грошей в обмін на вказані інструменти, які прийнято називати фінансовими (цінні папери, грошові зобов`язання, валюта, ф`ючерси, опціони тощо).Такий механізм купівлі-продажу грошей зумовлює важливу роль спеціальних інструментів у функціонуванні грошового ринку. Вони покликані забезпечити на цьому ринку рух визначального об’єкта — грошей. За своїм характером усі інструменти грошового ринку є певними зобов'язаннями покупців перед продавцями грошей.
Залежно від виду зобов'язання їх можна поділити на неборгові і боргові.
Неборгові- Зобов'язання з надання права участі в управлінні діяльністю покупця грошей та в його доходах, завдяки чому за продавцем грошей зберігається не тільки право власності на них, а й певною мірою і право розпорядження ними.
Борогові- Зобов'язання, за якими покупець грошей зобов'язується повернути продавцеві одержану від нього суму і сплатити по ній дохід. Такими зобов'язаннями оформляються операції купівлі-продажу грошей з передачею права розпоряджатися ними на певний строк. Щоб відновити це право за продавцем грошей, потрібно повернути відповідну суму грошей в його розпорядження (готівкою чи перерахуванням на його поточний рахунок) з одночасним погашенням боргового зобов'язання.Інструменти грошового ринку, обслуговуючи переміщення грошей між його суб’єктами, самі набувають певної вартості і можуть ставати об’єктом купівлі-продажу. У зв’язку з цим можна говорити про специфічний ринок фінансових інструментів (фінансовий ринок), який є однією з форм існування грошового ринку. Усі види інструментів грошового ринку можна виділити у такі три групи: кредитні угоди, включаючи й депозитні, на підставі яких здійснюються відносини банків з їх клієнтами щодо формування і розміщення кредитних ресурсів; цінні папери, з допомогою яких реалізуються переважно прямі відносини між продавцями і покупцями грошей; валютні цінності, які використовуються у взаємовідносинах між власниками двох різних валют. Інструменти грошового ринку самі набувають здатності до обігу. Найбільшою мірою ця здатність властива цінним паперам і валютним цінностям, що дає підстави виділити відповідні ділянки грошового ринку в самостійні ринки - цінних паперів та валютний. Умовний характер має ціна на грошовому ринку. Ціна грошей має форму процента (процентного доходу) на позичені чи залучені кошти, що істотно відрізняє її від звичайної ціни на товарних ринках. Розмір процента визначається їх споживною вартістю – здатністю приносити покупцеві додатковий дохід чи блага, необхідні для задоволення особистих чи виробничих потреб. Чим більшою буде ця здатність і чим довше покупець користуватиметься одержаними грошима, тим більшою буде сума його процентних доходів.