36. Безробіття та його соціально – економічні аспекти

Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшою, ніж робочих місць (перевага пропозиції робочої сили над її попитом). Відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення. . Воно характеризується різними аспектами, основними з яких є його види, форми і показники

Критеріями вирізнення видів безробіття є

причини його виникнення та тривалість, а основними видами безробіття вважаються структурне, фрикційне і циклічне безробіття.

36. Економічні функції держави

• забезпечення правової бази, розробка правил функціонування ринкової економіки;

• захист конкуренції, підтримка її та обмеження монополізму;

• визначення мети й пріоритетів макроекономічного розвитку;

• перерозподіл доходу і багатства з ціллю реалізації соціальної справедливості, усунення надмірних відмінностей у рівні доходів;

• корегування розподілу ресурсів з метою змін в структурі виробництва та національного продукту;

• виробництво, фінансування суспільних благ та послуг;

• регулювання зовнішньоекономічних відносин та валютного ринку;

• стабілізація економіки з ціллю забезпечення повної зайнятості, стабільності економічного зростання та ін.

36. Форми і методи державного регулювання економіки

Основні методи державного регулювання економіки.

Важливими методами державно-корпоративного регулювання капіталістичної економіки є: 1) проведення реформ в оподаткуванні корпорацій, державних підприємств і підприємств немонополізованого сектора економіки; 2) державне стимулювання НДДКР, або науково-технічна політика; 3) активна амортизаційна політика; 4) кредитно-грошова політика; 5) здійснення структурної або промислової політики. Форми регулювання:Державні цільові програми (соціальні)прогнозуваннямоделювання ситуаційРегулювання держави поширюється і на технічні аспекти діяльності. Це так зване «технічне регулювання». Це регулювання має спільні «централізовані механізми», які характерні і для економічного регулювання: нормування, сертифікація та нагляд, ліцензування, акредитація, делегування, реєстрація, санкції і апеляції.

36. Сутність і структура світового господарства

До основних загальнолюдських соціально-економічних цінно-стей, що є здобутком цивілізаційного розвитку в усьому світі, нале-жать: сім'я та її домашнє господарство; держава та її економічна політика як чинник зростання суспільного багатства; товарно-гро-шові відносини, що поєднують в єдину суперечливу господарську систему сім'ї, держави, угрупування їх; власність, що визначає стан як окремої людини, так і держави у світі. На грунті цих цінностей відбулося становлення та подальший розвиток світового господар-ства. Національні ринкові економіки розвиваються, не ізольовано, а в тісній взаємодії один з одним. Жодна країна в світі не може справити всю сучасну номенклатуру товарів, яких налічується десятки мільйонів, забезпечити себе сотнями різноманітних послуг, інвестиційними та трудовими ресурсами, висококваліфікованими фахівцями. Країни задовольняють зростаючі потреби особистого й виробничого характеру за допомогою взаємного обміну і співпраці у виробництві, наукових дослідженнях, вирішенні екологічних та інших глобальних проблем, що вимагають об'єднання фінансових, технічних, професійних та інших ресурсів. У міру розвитку продуктивних сил взаємозалежність національних економік зростає, соціально-економічний розвиток країн все більше визначається масштабами, різноманітністю та ефективністю їх економічних відносин з рештою світу.