1. Правове регулювання правотворчої діяльності представницьких органів місцевого самоврядування

Основним Законом установлено, що органи місцевого самоврядування, тобто ради та їх виконавчі органи, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, що стосуються сільських, селищних, міських голів (ст. 144), також вони,згідно з п. 8 ст. 59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні",видають розпорядження.

Чинним законодавством урегульовано порядок прийняття локальних нормативно-правових актів: таємним голосуванням – рішень місцевих референдумів; відкритим голосуванням – рішень рад та їх виконавчих органів (п. 2 ст. 59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні"), за винятком обрання секретаря ради та звільнення його з посади, прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, виборів голів районних, обласних рад, їх заступників (п. 3 ст. 59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачене таємне голосування). Законом не передбачено проведення таємного голосування в разі ухвалення рішень виконавчих комітетів рад. Розпорядження посадових осіб видаються одноособово.

2. Захист законних прав та інтересів громадян, юридичних осіб у відносинах з органами місцевого самоврядування

Адміністративно-правове забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у процесі проваджень за заявами, скаргами та пропозиціями громадян. Однією із найбільш ефективних форм забезпечення прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб є забезпечення публічною адміністрацією справедливих адміністративних проваджень за заявами, скаргами та пропозиціями громадян.

Сутність цього полягає в тому, що громадяни у випадку протизаконної (несправедливої, неефективної, негуманної та ін.) діяльності органів і посадових осіб публічної адміністрації або бездіяльності їх у випадку порушення прав, свобод і законних інтересів третіми особами подають заяви, скарги та пропозиції до вищестоящого в ієрархічній будові органу (посадової особи). Останній має здійснити неупереджено всі передбачені законодавством адміністративні процедури, й у випадку підтвердження інформації своїм рішенням відновити законність, відшкодувати заявнику збитки, притягнути нижчестоящу винну посадову особу до дисциплінарної відповідальності та надати заявнику письмову відповідь. У тих випадках, коли інформація у заяві, скарзі не підтвердилась, а пропозиція не може бути реалізована з об’єктивних причин, ініціатору подання документа надається лише мотивована відповідь.

Адміністративно-правове забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб у процесі проваджень за заявами, скаргами та пропозиціями громадян має такі особливості:

адміністративно-правові відносини виникають у цій сфері після подання фізичною особою заяви скарги чи пропозиції;

вони розглядаються у встановлені законодавством короткі терміни суб’єктами публічної адміністрації у позасудовому порядку в процесі їх владної діяльності;

прийняті публічною адміністрацією рішення, як правило, призводять до ефективного відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб;

посадові особи, які допустили порушення, притягуються до дисциплінарної відповідальності, а у випадку виявлення в їх діяннях ознак злочину матеріали щодо них передаються в органи Прокуратури;

незалежно від рішення заявнику обов’язково надається мотивована відповідь.

Конституція України встановлює вихідні положення в аналізованій сфері, зокрема ст. 40 визначає: “Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк”.

Зазначені положення Основного Закону знайшли свою деталізацію у Законі України від 2 жовтня 1996 р. № 396 “Про звернення громадян”, відповідно до ст. 1 якого громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники ОВС і СБУ, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Особи, які не є громадянами України але перебувають на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України. При цьому під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

3. Механізм взаємодії виконавчих органів сільської ради зі сільським головою та сільською радою

Білет 24