Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Топографія Модуль 2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
57.75 Кб
Скачать

70.Суть камеральних робіт в контурному зніманні.

Під камеральними роботами в топографії розуміють роботи, що вико-

нують не в полі, а в приміщенні. Це переважно обчислення (опрацювання

результатів знімання) та креслення. Результат цих робіт – ситуаційний план

місцевості.

71.Опрацювання журналу контурного знімання.

Польовий журнал опрацьовують у такій послідовності:

1.Обчислюють значення горизонтальних кутів β’i і β”i на стінції у півприйомах: β’i=КПі-1-КПі+1 ; β”i=КЛі-1-КЛі+1

2.Обчислюють середні кути βi : Βi=1/2(β’i+ β”i).

3.Обчислюють середні значення довжини ліній Di із прямих D’i та зворотних D”i вимірів: Di=1/2(D’i+D”i)

4.Обчислюють горизонтальні проекції di довжин ліній : di=D*cosVi ,де V-кут нахилу лінії.

73. Що таке зарис контурного знімання?

Під час вимірювання ліній в прямому

напрямку за допомогою мірної стрічки, рулетки, екера та теодоліта виконують

знімання ситуації. Результати знімання записують олівцем на схематичному

рисунку, який називається зарисом. На ньому викреслюють схематично

ситуацію території, яку знімають, назви угідь, характеристики об’єктів тощо.

74. Ув*язування приростів координат зімкнутого теодолітного ходу.

Сумують обчисленні значення приростів координат.Для зімкненого ходу ці суми рівнозначні нев*язкам. Визначають абсолютну ƒабс=√ƒ∆х²+ƒ∆у² та відносну ƒвідн= ƒабс /Р <ƒвідн.доп. нев*язки.Допустима нев*язка для даних умов ƒвідн.доп.=1/2000. Якщо відносна нев*язка ходу менша за допустиму або рівна їй, то нев*язки ƒ∆х, ƒ∆у в приростах сід розподілити шляхом введення поправок в обчисленні прирости координат пропорційно довжинам ліній ходу. Поправки мають знак, протилежний знаку нев*язки, їх заокруглюють до цілих сантиметрів і вписують червоним кольором над приростами координат.

75. Ув*язування приростів координат розімкнутого теодолітного ходу.

Оючислюють лінійні нев*язки ƒх та ƒу по осях координат.Їх знаходять як різниці між практичними й теоретичними сумами приростів. Визначають абсолютну ƒабс=√ƒ∆х²+ƒ∆у² та відносну ƒвідн= ƒабс /Р <ƒвідн.доп. нев*язки.Допустима нев*язка для даних умов ƒвідн.доп.=1/1000. Якщо відносна нев*язка ходу менша за допустиму або рівна їй, то нев*язки ƒ∆х, ƒ∆у в приростах сід розподілити шляхом введення поправок в обчисленні прирости координат пропорційно довжинам ліній ходу. Поправки мають знак, протилежний знаку нев*язки.

76. Ув*язування горизонтальних кутів зімкнутого теодолітного ходу.

Отримують практичну сум кутів ∑βпр, сумуючи значення горизонтальних кутів.Теоретичну суму кутів в багатокутнику обчислюють за формулою ∑βтеор=180°(n-2),де п- кулькість кутів.Обчислюють кутову нев*язку за формулою ∫βпр.=∑βпр.-∑βтеор..Визначають допустиму кутову нев*язку ∫βдоп=1’√n.Кутова нев*язка не повинна перевищувати допустимої.Кутову нев*язку ∫βпр розподіляють порівну з протилежним знаком на всі виміряні кути у вигляді поправки( червоним кольором).Контролем правильності розподілу нев*язки є сума поправок ∂, тобто ∑∂і=-(∫β), а також сума виправлених кутів повинна дорівнювати теоретичній.