
- •Екзаменаційний білет № 1
- •Предмет та завдання історії української культури.
- •Козацькі літописи, українські народні думи та пісні XV–XVII ст., їх тематика та особливості.
- •Екзаменаційний білет № 2
- •Характерні ознаки світосприймання первісної людини.
- •Києво-Могилянська академія як освітній та науково-культурний центр.
- •Екзаменаційний білет № 3
- •Трипільська культура та її особливості.
- •Архітектура українського бароко.
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Внесок античних колоній Північного Причорномор’я в українську культуру.
- •Українська культура доби Гетьманщини.
- •Екзаменаційний білет № 5
- •Кочові народи як чинник формування української культури.
- •Реформаційні ідеї в українській ренесансній культурі.
- •Релігійні вірування давніх слов’ян.
- •Вплив Ренесансу на культуру України.
- •Екзаменаційний білет № 7
- •Побут і повсякденне життя давніх слов’ян.
- •Література та мистецтво України другої пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Екзаменаційний білет № 8
- •Слов’янські обряди та ритуали.
- •Розвиток української літератури у хіх ст.
- •Екзаменаційний білет №14
- •Особливості книгописання Київської Русі.
- •Образотворче мистецтво, музика, театр в хіх ст.
- •Екзаменаційний білет № 15
- •Реформування церкви і освіти та розвиток науки у XVII ст.
- •Українська барокова культура.
- •Екзаменаційний білет № 16
- •Літопис як феномен давньоукраїнської культури.
- •Розвиток української освіти і науки другої пол. Хіх ст.
- •Екзаменаційний білет № 17
- •Музичне мистецтво Київської Русі.
- •Особливості культурного піднесення у 1917 – 1920-х рр.
- •Екзаменаційний білет № 18 екзаменаційний білет № 19
- •Право та законодавство Київської Русі.
- •Екзаменаційний білет № 20
- •Культурна спадщина Київської Русі.
- •Український кінематограф хх ст.: становлення та розвиток.
- •Екзаменаційний білет № 21
- •Своєрідність Галицько-Волинської культури.
- •Українське мистецтво хх ст.
- •Екзаменаційний білет № 22 екзаменаційний білет № 23
- •Церковне та релігійне життя у Галицько-Волинській державі.
- •Відродження національної культури в сучасній Україні.
- •Екзаменаційний білет № 24
- •Розвиток містобудування та архітектури в Галицько-Волинській державі.
- •Мистецтво в Україні у 90-х рр. Хх ст.: розмаїття художніх проявів.
- •Екзаменаційний білет № 25
- •Культурна місія братств і братських шкіл.
- •Розвиток української літератури на межі хх-ххі ст.
- •Екзаменаційний білет № 26
- •Початок книгодрукування в Україні.
- •Сучасне релігійне життя України.
- •Екзаменаційний білет № 27
- •Роль козацтва у культурній розбудові України хvіі ст.
- •Особливості Києва як історико-культурного центра України. Екзаменаційний білет № 28
- •Військове мистецтво українських козаків.
- •Культурно-історичні пам’ятники Києва.
- •Екзаменаційний білет № 29
- •Українське мистецтво доби xvі – поч. XVII ст.
- •Культурні досягнення української діаспори.
- •Екзаменаційний білет № 30
- •Острозький культурно-освітній осередок.
- •Культура українського народу в контексті світової культури.
Екзаменаційний білет № 30
Острозький культурно-освітній осередок.
Найвагомішим виявився внесок у справу відродження української культурної самобутності Острозького культурно-освітнього осередку. До вченого гуртка, заснованого 1576 р. князем Костянтином Острозьким, входили люди різного походження — греки, поляки, білоруси. Тут працювали Кирило Лукаріс, Ян Лятос, Андрій Римша, Симон Пекалід, Никифор Парасхез, а також українські діячі — Герасим і Мелетій Смотрицькі, Клирик Острозький, Василь Суразький, Христофор Філалет, Дем'ян Наливайко. До осередку, крім ученого гуртка, належала колегія — перша спроба створення школи вищого типу в східних слов'ян, а також друкарня, де працював Іван Федоров. Із діяльністю Острозького осередку пов'язаний важливий етап у розвитку української духовної культури. Намагаючись зберегти культурну ідентичність, діячі осередку перекладали Священні тексти і публікували власні твори слов'янською мовою, відстоювали православний релігійний обряд, започаткували полемічну літературу. Вони вивчали і переосмислювали передусім духовну спадщину Київської Русі, надбання греко-візан-тійської книжності, а також літературу, пов'язану з другим південнослов'янським впливом. Найактивніша ідеологічна діяльність центру розгорнулася в період підготовки Берестейської унії на початку XVII ст. Тоді з'явилася низка талановитих праць, що обґрунтовували ідейні, догматичні й політичні позиції острозьких діячів: Острозька біблія (1581 р.) з передмовою першого ректора колегії Герасима Смотрицького, його "Ключ царства небесного" (1587 р.), "Отпис на лист... отца Іпатія" Клирика Острозького, його ж "Історія о лістрікійском, т.е. о разбойническом Ферарском илі Флорентийском синоде", "О единой істинной православной вірі" (1588 р.) Василя Суразького та ін.
На початку XVII ст. активніше пропагувалася сформована в Острозі у 90-х роках XVI ст. філософсько-філологічна концепція; були написані поетичні твори з гуманістичним змістом, що прославляли земні подвиги людини, розроблена власна система віршування (Д.Наливайко, С.Пекалід), опубліковано кілька збірників моральних сентенцій ("Дерманська Бджола", книга Василія Великого "Про піст" тощо). В колегії особлива увага при європейській системі навчання (trivium — граматика, риторика, діалектика та quadrivium — арифметика, геометрія, музика й астрономія) приділялася мовам, насамперед старослов'янській і грецькій, а латинській, як мові середньовічної науки, — значно менше. Випускник колегії Мелетій Смотрицький створив першу граматику старослов'янської мови (1619 p.), яка стала зразком для всіх слов'ян.
Внаслідок припинення фінансування осередку онукою К.Острозького Анною-Алоїзою Ходкевич, його діяльність 1636 р. занепадає. Однак не менш вагомою причиною занепаду діяльності осередку була його орієнтація на реанімацію православної візантійської традиції, що неминуче прирікало виховану Острогом культурну еліту України на ізоляцію від Європи, її класичної науки та раціоналістичної думки. Надбання ренесансної культури і духовну спадщину Київської Русі острозькі діячі пристосували для обстоювання необхідності розвитку української духовної культури, виходячи з її власних традицій і притаманної їй системи цінностей, а також із переконаності в необхідності зміцнення та популяризації православної релігійної доктрини з метою перетворення її у символ єдності народу в боротьбі проти поневолення. Острозький осередок виховав Івана Вишенського, Петра Конашевича-Сагайдачного, Йова Княгиницького, Мелетія Смот-рицького та ін. Традицію Острозького осередка гідно продовжив учений гурток Києво-Печерської Лаври, який появою завдячує енергійному ченцеві Єлисієві Плетенецькому. Син дяка Хоми з Рогатина, вихованець Львівського братства, здібний політик і громадський діяч посів у 1599 р. посаду архімандрита Києво-Печерської лаври і розгорнув тут бурхливу діяльність. Скориставшись підтримкою козаків, Є.Плетенецький повернув Лаврі великі земельні володіння, відібрані Сигизмундом НІ, розгорнув торгівлю та виробництво для збагачення лаврської скарбниці: організував на території Лаври майстерні, ярмарки, виробництво пива, горілки, чималі прибутки давали шинки, фінансові операції. На виручені гроші Є.Плетенецький викупив у Балабанів друкарню, заснував фабрику паперу в Радомишлі. Підготувавши міцну матеріальну базу, архімандрит скликав до Лаври учених людей з усієї України, які освіченістю й ерудицією могли спричинитися до розвитку української культури, мови, створення книг і книгодрукування. Ці вчені знали по кілька мов, мали досвід полеміки, розумілися на видавничій справі. До його гуртка належали Захарія Ко-пистенський, Лаврентій Зизаній, Памва Беринда, Тарасій Земка, Олександр Митура, Гаврило Дорофієвич, Иосиф Кирилович та ін. У роботі гуртка брав участь і майбутній митрополит Йов Борецький. Це був цвіт українського суспільства, його еліта, насамперед люди, які були прихильниками європейського вибору України. Вони підтримали Є.Плетенецького в організації чернечого життя на зразок католицьких монаших орденів. Ченці у Лаврі не лише молилися, постили во ім'я спасіння душі, а й активно працювали на підтримку та збагачення культурних традицій.