Екзаменаційний білет № 24

1. Розвиток містобудування та архітектури в Галицько-Волинській державі.

У ХІІ-ХШ ст. сформувалися дві архітектурні школи: Волинська і Галицька. На волинських будівничих відчутний вплив мала київська школа. Галицькі архітектори використовували традиції Подніпров'я і надбання західноєвропейських будівничих.

В 1160 р. за повелінням князя Мстислава Ізяславича майстрами з Подніпров'я було споруджено Успенський собор у Володимирі-Волинському, який зберігся до нашого часу. Це чудова однокупольна споруда, форми якої прості і величні. Внутрішнє приміщення храму шістьма стовпами розділене на три приміщення (нефи).

Великим містом був Галич. В добре укріпленій ділянці знаходився князівський двір, далі на південь — оточена валами торго­вельна площа, на якій стояв Успенський собор.

В Галичі будували не з цегли, а з місцевого природнього каменю, використовували різні породи алебастру і вапняку. На території Галича та його околиць вчені відкрили до 30-ти руїн давніх кам'яних будівель. До наших днів зберігся храм Пантелеймона (ХІІ-ХШ ст.).

Залишки князівських палаців досліджені археологами в Галичі, Звенигороді, Луцьку та деяких інших містах. Масова забудова пред­ставлена наземними і напівземлянковими житлами стовпової та зрубної конструкцій. Відомі й дерево-глинобитні двоповерхові будинки.

2. Мистецтво в Україні у 90-х рр. Хх ст.: розмаїття художніх проявів.

У період 90-х років разом із здобуттям державної незалежності приходить чітке розуміння народного та професіонального мистецтва, законів їхнього розвитку.

Виникають численні галереї, які формують арт-ринок, «проекти», «акції», поширення набуває концепція «артефакту», відбуваються виставки за кордоном, переважають авангардистські течії.

Професійне декоративне мистецтво 90-х років — це багатогранне явище української національної культури. Митці знаходять нові шляхи, використовують різноманітні засоби художньої та емоційної виразності: новаторське формотворення, взаємодію з навколишнім середовищем, звернення до новітніх технологій.

Утворений в українському мистецтві до середини десятиліття живописний вакуум став швидко заповнюватися такими формами і видами, як інсталяція, нові медіа, перформанс. Однак особливо яскраво заявила про себе інсценіровочна фотографія, до найбільш характерних прикладів якої можуть бути зараховані проекти "Якби я був німцем" Б. Михайлова, С. Браткова, С. Солонського, "Deepinsider" А. Савадова і А. Харченко, "М'які жахи "В. Цаголова, його ж фотофільм" Кримінальний тиждень".

Література здебільшого відрізняється від радянської зверненням до досі заборонених тем, використанням нових стилістичних прийомів (прийоми постмодернізму, неоавангарду, використання суржика), різноманітністю та змішанням жанрів, але й своєрідною епатажністю, а також осмисленням соціальних проблем та історичної пам'яті.

На початку 1990-х років вільна літературна діяльність була способом вираження набутої свободи і автори намагалися творити відроджену національну літературу. З другої половини десятиліття розвинулися численні різноманітні літературні напрямки.

Одним із перших принципово нових явищ в українській літературі кінця ХХ століття було літературне об'єднання «Бу-Ба-Бу», створене 1987 року. Художники: О. Голосій, О. Гнилицький, А. Савадов, Г. Сенченко, В. Цаголова, М. Мамсиков, Д. Дульфан, А. Казанджій, І. Гусєв, І. Чичкан.

Режисери: В. Цаголов, Н. Філоненко, В. Мужевскій, А. Ганкевич, Г. Катчук. Письменники: Олег Лишега, Василь Герасим'юк, Петро Мідянка, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Юрій Винничук, Андрій Курков та iн.