- •Екзаменаційний білет № 1
- •Предмет та завдання історії української культури.
- •Козацькі літописи, українські народні думи та пісні XV–XVII ст., їх тематика та особливості.
- •Екзаменаційний білет № 2
- •Характерні ознаки світосприймання первісної людини.
- •Києво-Могилянська академія як освітній та науково-культурний центр.
- •Екзаменаційний білет № 3
- •Трипільська культура та її особливості.
- •Архітектура українського бароко.
- •Екзаменаційний білет № 4
- •Внесок античних колоній Північного Причорномор’я в українську культуру.
- •Українська культура доби Гетьманщини.
- •Екзаменаційний білет № 5
- •Кочові народи як чинник формування української культури.
- •Реформаційні ідеї в українській ренесансній культурі.
- •Релігійні вірування давніх слов’ян.
- •Вплив Ренесансу на культуру України.
- •Екзаменаційний білет № 7
- •Побут і повсякденне життя давніх слов’ян.
- •Література та мистецтво України другої пол. Хvіі – хvііі ст.
- •Екзаменаційний білет № 8
- •Слов’янські обряди та ритуали.
- •Розвиток української літератури у хіх ст.
- •Екзаменаційний білет №14
- •Особливості книгописання Київської Русі.
- •Образотворче мистецтво, музика, театр в хіх ст.
- •Екзаменаційний білет № 15
- •Реформування церкви і освіти та розвиток науки у XVII ст.
- •Українська барокова культура.
- •Екзаменаційний білет № 16
- •Літопис як феномен давньоукраїнської культури.
- •Розвиток української освіти і науки другої пол. Хіх ст.
- •Екзаменаційний білет № 17
- •Музичне мистецтво Київської Русі.
- •Особливості культурного піднесення у 1917 – 1920-х рр.
- •Екзаменаційний білет № 18 екзаменаційний білет № 19
- •Право та законодавство Київської Русі.
- •Екзаменаційний білет № 20
- •Культурна спадщина Київської Русі.
- •Український кінематограф хх ст.: становлення та розвиток.
- •Екзаменаційний білет № 21
- •Своєрідність Галицько-Волинської культури.
- •Українське мистецтво хх ст.
- •Екзаменаційний білет № 22 екзаменаційний білет № 23
- •Церковне та релігійне життя у Галицько-Волинській державі.
- •Відродження національної культури в сучасній Україні.
- •Екзаменаційний білет № 24
- •Розвиток містобудування та архітектури в Галицько-Волинській державі.
- •Мистецтво в Україні у 90-х рр. Хх ст.: розмаїття художніх проявів.
- •Екзаменаційний білет № 25
- •Культурна місія братств і братських шкіл.
- •Розвиток української літератури на межі хх-ххі ст.
- •Екзаменаційний білет № 26
- •Початок книгодрукування в Україні.
- •Сучасне релігійне життя України.
- •Екзаменаційний білет № 27
- •Роль козацтва у культурній розбудові України хvіі ст.
- •Особливості Києва як історико-культурного центра України. Екзаменаційний білет № 28
- •Військове мистецтво українських козаків.
- •Культурно-історичні пам’ятники Києва.
- •Екзаменаційний білет № 29
- •Українське мистецтво доби xvі – поч. XVII ст.
- •Культурні досягнення української діаспори.
- •Екзаменаційний білет № 30
- •Острозький культурно-освітній осередок.
- •Культура українського народу в контексті світової культури.
Екзаменаційний білет № 2
Характерні ознаки світосприймання первісної людини.
На первісному етапі розвитку людини й формування людського суспільства зароджується культова свідомість, в основі якої лежали первісні вірування – тотемізм, фетишизм, магія.
Тотемізм – культ священних предків. Кожне плем’я мало своїх священних предків, які частіше за усе ототожнювалися з тваринами. Така система називалася тотемізм. Тотем – це не просто тварина, а божественна тварина, від якої пішли і реальні тварини й люди.
Фетишизм – обожнення предмета, який сприймається носієм демонічних сил і пов’язується з долею всього племені. Наприклад, індійці пуабло, визнаючи себе дітьми Сонця, відкривають у своєму житті перспективу, що виходить далеко за межі їх обмеженого існування.
Магія. У міфах людина не лише залежить від всесвіту, а й навпаки, може впливати на світ. Таким чином, доля одних істот або речей, пов’язана з іншими. Отже, магія – це спосіб впливу на предмет через використання не їх об’єктивних якостей, а містичної причетності одне одному, де містичний зв'язок виступає знаряддям людської волі. Магія не могла фізично впливати на якість предметів і явищ, але магічні слова і обряди справляли вплив на людей, уселяючи відчуття єдності, оптимізму.
Первісні вірування формували уявлення людей про самих себе, про природу й світ, які систематизувалися у міфології, що відігравала в той час роль суспільної ідеології. Міфологія – це форма суспільної свідомості, зображення усього світу наповненого живими істотами, наділеними чудесними й фантастичними якостями. Це також спосіб людського буття й світосприйняття, що ґрунтується на спорідненості людини й природи. Засобом виживання людини в жорстокій природі могло бути лише відчуття її спорідненості із грізними стихіями. Таке світосприйняття складало першооснову міфу, що допомагав людині відчути себе частиною космосу – упорядкованої системи всесвіту, на відміну від хаосу. Міфологію складали міфи. Як відомо, міфи – це фантастичні символічні уявлення людей про світ, а також оповідання про поганських богів і надприродних героїв.
Міфологія та міфотворчість у зародковому вигляді містили у собі всі основні форми суспільної свідомості, релігії й філософії, розвивали фантазію, формували поетичне мислення, отже, епоху первісного суспільства не без підстав називають “дитинством людства”, без пізнання якого неможливо усвідомити сутність сучасної цивілізації.
Міф відігравав роль консолідуючої сили людини з общиною, порядок якої був таким же священним, як і закони природи. Міфологія – це стійка й консервативна система, але вона не вічна. Причиною її руйнування є не просте накопичення знань, а внутрішнє звільнення людини. Міф не може регулювати життя вільної людини, тому реалізація свободи, з одного боку, підриває основи міфології, а з іншого – стає джерелом виникнення нової форми культури, де міф трансформується у релігію, мистецтво й філософію.
Із міфів виділяється мистецтво. Його коріння сягає міфологічних церемоній і ритуалів, де людина переживає зміст і красу, натхнення життям, як втілення божественних сил. Це видовищні та ігрові форми мистецтва, танці, пісні та форми музичної творчості.
Важливим було подолання міфів філософією. Якщо міф виражав нераціональну мудрість у символічних образах, то філософія намагається зробити мудрість предметом раціонального мислення.
