Електродіаліз

Діаліз може бути значно прискорений при накладанні електричного поля. Цей процес називається електродіалізом. Електродіалізатор (рис. 3.) розділяється двома мембранами на три камери. В середню камеру вміщують дисперсну систему, а в бокові — воду з електродами. Під дією електричного поля відбувається перенос катіонів із середньої камери в катодну камеру, аніонів — в анодну камеру. При цьому розчин у середній камері очищується від домішок електролітів.

Ультрафільтрація — це фільтрування під надлишковим тиском крізь ультрафільтр, виготовлений із напівпроникної мембрани. Ультрафільтрація використовується не тільки для видалення низькомолекулярних домішок, але й для концентрування систем. Застосування мембран з певним розміром пор дозволяє розділити дисперсну фазу на фракції за розмірами частинок і визначити ці розміри. Так були знайдені розміри деяких вірусів і бактеріофагів. Нерідко застосовують комбіновані методи очищення. Прикладом сполучення діалізу з ультрафільтрацією є апарат «штучна нирка», призначений для тимчасової заміни функції нирок при гострій нирковій недостатності. Апарат підключають до системи кровообігу хворого, кров під тиском протікає між двома мембранами, які омиваються ззовні фізіологічним розчином. З крові порівняно швидко видаляються шлаки — продукти обміну і розпаду тканин. Комбінацією ультрафільтрації та електродіалізу є електроультрафільтрація, яка застосовується для очищення і розділення білків.

Електроосмос

Електроо́смос (рос.электроосмос, англ. electroosmosis, нім. Elektroosmose f) — спрямований рух рідин (води, водних розчинів) у капілярах поруватої системи в електричному поліпостійного струму під впливом електрокінетичних сил, що виникають внаслідок взаємодії прикладеної різниці потенціалів та заряду подвійного електричного шару на границі розділу фаз.

У досліді (рис.5) Рейсе заповнив середню частину U-подібної трубки товченим кварцом, налив води, занурив електроди і пропустив сталий струм. Через деякий час рівень води в коліні з негативним електродом підви-щився, а в другому коліні — знизився. Це явище одержало назву електроосмосу.

Механізм елекроосмосу можна пояснити таким чином. На внутрішній поверхні капілярів мембрани внаслідок поверхневої дисоціації утворюється подвійний електричний шар. При накладенні електричного поля дифузний шар протиіонів по межі сковзання рухається паралельно нерухомому адсорбційному шару до електрода відповідного знаку, при цьому з ним рухається і певна частина дисперсійного середовища, бо між гідратною оболонкою іона і оточуючою рідиною діють сили молекулярного тертя. До протилежного електрода рухаються ті іони з об'єму рідини, які мають знак, протилежний знаку протиіонів.

Експериментально електроосмос досліджують за перенесенням рідини через мембрану (капілярно-пористі матеріали, діафрагму) до одного із електродів (рис. 6).

Електроосмос використовують для вирішення ряду технічних завдань:

а) для електроосмотичного видалення води із насичених нею твердих роздрібнених тіл, особливо в тих випадках, коли одного тиску недостатньо для зневоднення матеріалів;

б) для просочення пористих матеріалів розчином речовин, що збільшують якість цих матеріалів, та ін.

Електрофоре́з (рос.электрофорез, англ. electrophoresis, нім. Elektrophorese f, Kataphorese f) — рух дисперсних твердих частинок, рідинних крапель або газових пухирців, йонів тощо завислих в рідинному або газоподібному середовищі в електричному полі постійного струму під дією електрокінетичних сил, що виникають завдяки утворенню подвійного електричного шару на границі розділу фаз.

Електрофорез — одне з електрокінетичних явищ, на якому базується, наприклад, вловлювання частинок диму та пилу.

Электроседиментация - седиментация электрически заряженных частиц в условиях действия ускоряющего или замедляющего электростатического поля. 

Седиментаційний аналіз – послідовне виділення з зависі у воді частинок різної крупності за швидкістю їх вільного падіння (осідання) з метою одержання характеристики крупності тонкодисперсного матеріалу.