- •Матеріальне виробництво як основна умова існування та розвитку людини та суспільства.
- •Процес праці та його основні моменти.
- •Спосіб виробництва: продуктивні сили та виробничі відносини.
- •Визначення предмета політичної економії. Функції політичної економії.
- •Економічні закони та їх об’єктивний характер.
- •Товарне виробництво: причини виникнення і основні риси.
- •Просте і капіталістичне товарне виробництво: загальні риси та відмінності.
- •Товар та його властивості: споживна вартість і вартість. Мінова вартість.
- •Подвійний характер праці, втіленої в товарі.
- •Величина вартості. Індивідуальний та суспільно-необхідний робочий час.
- •Продуктивна сила праці та інтенсивність праці, їх вплив на величину вартості.
- •Форма вартості та її історичний розвиток. Виникнення грошей.
- •Сутність і функції грошей.
- •Закон вартості. Функції закону вартості.
- •Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу та її протиріччя.
- •Робоча сила як товар. Споживна вартість і вартість товару робоча сила.
- •3. Повинен існувати клас, який має засоби виробництва і потребує робочу силу, щоб приводити їх до дії.
- •Процес створення і зростання вартості у процесі виробництва.
- •Сутність капіталу. Постійний і змінний капітал.
- •Робочий день та його структура і границі. Необхідна та додаткова праця.
- •Додаткова вартість. Норма і маса додаткової вартості.
- •Виробництво абсолютної та відносної додаткової вартості. Надлишкова додаткова вартість.
- •Стадії підвищення продуктивності праці капіталізмом: проста кооперація, мануфактура, капіталістична фабрика.
- •23. Сутність заробітної плати
- •24. Основні форми і системи заробітної плати
- •25. Номінальна та реальна заробітна плата.
- •26. Зміст і типи відтворення. Просте та розширене відтворення індивідуального капіталу.
- •27. Нагромадження капіталу
- •28. Процес централізації та концентрації
- •29. Технічна, вартісна та органічна будова капіталу.
- •30. Нагромадження капіталу і утворення промислової армії зайнятих. Основні форми безробіття
- •31. Кругообіг капіталу.
- •32. Виробництво і обіг
- •33. Оборот капіталу
- •34.Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.
- •35. Час обороту капіталу і складові частини
- •36.Вартість та витрати виробництва.
- •37.Сутність прибутку. Маса і норма прибутку. Фактори, які визначають норму прибутку.
- •38.Внутрішньогалузева конкуренція та утворення ринкової вартості.
- •39.Міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми прибутку.
- •40. Утворення ціни виробництва
- •41.Закон тенденції норми прибутку до зниження та протидіючі фактори.
- •42.Торговий капітал. Сутність та особливості
- •43. Торговий прибуток
- •44.Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості. Відмінність від лихварського капіталу
- •48. Акционерный капитал
- •49. Акции
- •55. Відтворення індивідуального та суспільного капіталу.
- •1)Кризис
- •2) Депрессия
- •3)Оживление
- •4)Подъем
- •62. Економічні кризи
- •63. Концентрація і централізація
- •64. Сутність і форми монополістичних об’єднань
- •65. Финансовий капітал
- •66. Міграція капіталу: сутність, можливість, необхідність, основні форми, наслідки. Сучасні явища міграції капіталу.
Продуктивна сила праці та інтенсивність праці, їх вплив на величину вартості.
(Величина вартості товару (5); продуктивність праці: визначення, вплив на величину вартості одиниці товару і всієї товарної маси (10); фактори, що впливають на продуктивність праці (5); інтенсивність праці: визначення, вплив на величину вартості одиниці товару і всієї товарної маси (10))
Кожна людина, яка купує або продає будь-який товар, стикається з певними величинами його вартості. Якщо людина не знайома з економічною теорією, то, як правило, вона вважає, що мінові пропорції залежить від попиту і пропозиції. Саме ці два поверхових явища, на перший погляд, і визначають ціну. І справді, якщо на ринку одночасно з'являється багато однорідного товару, тобто росте пропозиція - ціна знижується, а якщо певного товару замало, тобто пропозиція знижується, ціна зростає. Відомо, що мінова вартість визначається вартістю, яка створюється абстрактною працею. Звідси величина вартості товару залежить від кількості праці, тобто робочого часу, необхідного для його виробництва. Чим вищі затрати праці, чим більше часу потрібно для виготовлення товару, тим більша його вартість. Однак різні товаровиробники, які виробляють однорідні товари, працюють при неоднаковій технічній оснащеності виробництва і мають неоднакову кваліфікацію і природний хист.
Продуктивність праці - це здатність конкретного труда створювати в одиницю часу певну кількість споживних вартостей. продуктивність праці показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці. Тобто зростання продуктивності праці означає збільшення обсягу вироблених благ без збільшення працезатрат. У широкому розумінні зростання продуктивності праці означає постійне вдосконалення людьми економічної діяльності, постійне знаходження можливості працювати краще, виробляти більше якісніших благ при тих самих або й менших затратах праці. Зростання продуктивності праці забезпечує збільшення реального продукту й доходу, а тому воно є важливим показником економічного зростання країни. За відомим визначенням К. Маркса, зростання продуктивності праці полягає в тому, що частка затрат живої праці в продуктах зменшується, а частка затрат минулої праці (втіленої в засобах виробництва) — збільшується, але так, що загальна сума праці в кожній одиниці продукту зменшується.
На рівень продуктивності праці на підприємстві впливають рівень екстенсивного використання праці, інтенсивність праці та техніко-технологічний стан виробництва.
Інтенсивність праці характеризує ступінь її напруженості і визначається кількістю фізичної та розумової енергії людини, витраченої за одиницю часу. Підвищення інтенсивності праці також має свої межі, а саме: фізіологічні та психічні можливості людського організму. Нормальна інтенсивність праці означає таку витрату життєвої енергії людини протягом робочого часу, яку можна повністю поновити до початку наступного робочого дня при реально доступній для цієї людини якості харчування, медичного обслуговування, використання вільного часу тощо.
Отже, рівень екстенсивного використання праці та інтенсивність праці — це важливі фактори зростання продуктивності праці, які, однак, мають чіткі обмеження, тобто не можуть використовуватися безкінечно.