
- •Матеріальне виробництво як основна умова існування та розвитку людини та суспільства.
- •Процес праці та його основні моменти.
- •Спосіб виробництва: продуктивні сили та виробничі відносини.
- •Визначення предмета політичної економії. Функції політичної економії.
- •Економічні закони та їх об’єктивний характер.
- •Товарне виробництво: причини виникнення і основні риси.
- •Просте і капіталістичне товарне виробництво: загальні риси та відмінності.
- •Товар та його властивості: споживна вартість і вартість. Мінова вартість.
- •Подвійний характер праці, втіленої в товарі.
- •Величина вартості. Індивідуальний та суспільно-необхідний робочий час.
- •Продуктивна сила праці та інтенсивність праці, їх вплив на величину вартості.
- •Форма вартості та її історичний розвиток. Виникнення грошей.
- •Сутність і функції грошей.
- •Закон вартості. Функції закону вартості.
- •Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу та її протиріччя.
- •Робоча сила як товар. Споживна вартість і вартість товару робоча сила.
- •3. Повинен існувати клас, який має засоби виробництва і потребує робочу силу, щоб приводити їх до дії.
- •Процес створення і зростання вартості у процесі виробництва.
- •Сутність капіталу. Постійний і змінний капітал.
- •Робочий день та його структура і границі. Необхідна та додаткова праця.
- •Додаткова вартість. Норма і маса додаткової вартості.
- •Виробництво абсолютної та відносної додаткової вартості. Надлишкова додаткова вартість.
- •Стадії підвищення продуктивності праці капіталізмом: проста кооперація, мануфактура, капіталістична фабрика.
- •23. Сутність заробітної плати
- •24. Основні форми і системи заробітної плати
- •25. Номінальна та реальна заробітна плата.
- •26. Зміст і типи відтворення. Просте та розширене відтворення індивідуального капіталу.
- •27. Нагромадження капіталу
- •28. Процес централізації та концентрації
- •29. Технічна, вартісна та органічна будова капіталу.
- •30. Нагромадження капіталу і утворення промислової армії зайнятих. Основні форми безробіття
- •31. Кругообіг капіталу.
- •32. Виробництво і обіг
- •33. Оборот капіталу
- •34.Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.
- •35. Час обороту капіталу і складові частини
- •36.Вартість та витрати виробництва.
- •37.Сутність прибутку. Маса і норма прибутку. Фактори, які визначають норму прибутку.
- •38.Внутрішньогалузева конкуренція та утворення ринкової вартості.
- •39.Міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми прибутку.
- •40. Утворення ціни виробництва
- •41.Закон тенденції норми прибутку до зниження та протидіючі фактори.
- •42.Торговий капітал. Сутність та особливості
- •43. Торговий прибуток
- •44.Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості. Відмінність від лихварського капіталу
- •48. Акционерный капитал
- •49. Акции
- •55. Відтворення індивідуального та суспільного капіталу.
- •1)Кризис
- •2) Депрессия
- •3)Оживление
- •4)Подъем
- •62. Економічні кризи
- •63. Концентрація і централізація
- •64. Сутність і форми монополістичних об’єднань
- •65. Финансовий капітал
- •66. Міграція капіталу: сутність, можливість, необхідність, основні форми, наслідки. Сучасні явища міграції капіталу.
66. Міграція капіталу: сутність, можливість, необхідність, основні форми, наслідки. Сучасні явища міграції капіталу.
Вивіз капіталу та його відмінності від вивозу товарів (5); можливість і необхідність вивозу капіталу і види та форми: вивіз функціонуючого капіталу, вивіз позичкового капіталу (10); напрямки, мотиви наслідки міграції капіталу (5); сучасні явища у міграції капіталу (5).
Миграция капитала — один из основных экономических признаков, характерная черта экономических отношений монополистического капитализма. Миграция капитала — вывоз и помещение его за границей с целью наиболее выгодного приложения капитала и извлечения наибольшей прибыли.
Если денежные средства, которые находят в пределах своей страны такое применение, что обеспечивает монополиям сверхприбыль, они вывозят товары. Если же в следствии монопольно высоких цен спрос падает, монополии вывозят капитал. Причиной вывоза было появление больших объемов капитала, которые не находили выгодного приминение в пределах своей страны. Необходимость обеспечивалась возможностью, которая возникла в следствии того, что в нач. ХХв. Большенство стан было вовлечено в мировой товарооборот, были построены ж/дороги, развивался морской транспорт, что позволяло перевозить в нужные места сырье, оборудование и т.д. Во многих странах уже сформировались капиталистические производственные отношения.
Осуществляется в 2-х формах: вывоз ссудного капитала, вывоз промышленного капитала. Первый связан преимущественно с выпуском облигаций, а 2-й с эмиссией акций. Экспорт ссудного капитала осуществляется в виде частных и государственных займов. Одна страна выступает взаимодавцем, 2-я заемщиком. Вывоз промышленного капитала осуществляется следующими путями: 1. Постройка за границей собственный предприятий. 2. Скупка уже действующих предприятий различных отраслей. 3. Открытие в чужих странах собственных отделений. 4. Создание компаний специально для осуществления капвложений заграницу. Причины миграции: перенакопление капитала в стране, откуда он вывозится, несовпадение спроса и предложения на капитал, возможность получения большей прибыли в другой стране, интернационализация производства. Перенакопление капитала — образование, его относительного избытка там, где он не находит высокоприбыльного применения. Несовпадение спроса на капитал и его предложения обусловлено неравномерностью развития экономики разных государств. В современных условиях миграция кап-ла разрешает ряд экономических противоречий: 1).Преодолеваются проблемы внутреннего производства, ограниченности ресурсов и их эффективного использования. 2).Расширяется товарный экспорт в связи с тем, что вывоз кап-ла становится средством поощрения вывоза товаров за границу. 3).Меняется роль и место ТНК и все большая часть национальной экономики включается в интернациональный воспроизводственный процесс, ускоряются темпы НТП. Экспорт кап-ла - вывоз кап-ла из одних стран в другие. К особенностям экспорта кап-ла в современных условиях относятся: его быстрый рост; увеличение прямых капиталовложений; если раньше объектами вывоза капитала были, главным образом, слаборазвитые страны, то теперь большая часть капитала перемещается между промышленно развитыми капиталистическими странами; некоторые государства (Южная Корея, Тайвань, Сингапур, Таиланд и др.), используя заграничные инвестиции для своего развития, стали не только объектами, но и субъектами экспорта капитала. В современных условиях грань между странами, вывозящими и ввозящими кап-л, становится все более условной, т.к. каждая страна одновременно становится и экспортером, и импортером кап-ла.