
- •Матеріальне виробництво як основна умова існування та розвитку людини та суспільства.
- •Процес праці та його основні моменти.
- •Спосіб виробництва: продуктивні сили та виробничі відносини.
- •Визначення предмета політичної економії. Функції політичної економії.
- •Економічні закони та їх об’єктивний характер.
- •Товарне виробництво: причини виникнення і основні риси.
- •Просте і капіталістичне товарне виробництво: загальні риси та відмінності.
- •Товар та його властивості: споживна вартість і вартість. Мінова вартість.
- •Подвійний характер праці, втіленої в товарі.
- •Величина вартості. Індивідуальний та суспільно-необхідний робочий час.
- •Продуктивна сила праці та інтенсивність праці, їх вплив на величину вартості.
- •Форма вартості та її історичний розвиток. Виникнення грошей.
- •Сутність і функції грошей.
- •Закон вартості. Функції закону вартості.
- •Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу та її протиріччя.
- •Робоча сила як товар. Споживна вартість і вартість товару робоча сила.
- •3. Повинен існувати клас, який має засоби виробництва і потребує робочу силу, щоб приводити їх до дії.
- •Процес створення і зростання вартості у процесі виробництва.
- •Сутність капіталу. Постійний і змінний капітал.
- •Робочий день та його структура і границі. Необхідна та додаткова праця.
- •Додаткова вартість. Норма і маса додаткової вартості.
- •Виробництво абсолютної та відносної додаткової вартості. Надлишкова додаткова вартість.
- •Стадії підвищення продуктивності праці капіталізмом: проста кооперація, мануфактура, капіталістична фабрика.
- •23. Сутність заробітної плати
- •24. Основні форми і системи заробітної плати
- •25. Номінальна та реальна заробітна плата.
- •26. Зміст і типи відтворення. Просте та розширене відтворення індивідуального капіталу.
- •27. Нагромадження капіталу
- •28. Процес централізації та концентрації
- •29. Технічна, вартісна та органічна будова капіталу.
- •30. Нагромадження капіталу і утворення промислової армії зайнятих. Основні форми безробіття
- •31. Кругообіг капіталу.
- •32. Виробництво і обіг
- •33. Оборот капіталу
- •34.Фізичне і моральне зношення основного капіталу. Амортизація.
- •35. Час обороту капіталу і складові частини
- •36.Вартість та витрати виробництва.
- •37.Сутність прибутку. Маса і норма прибутку. Фактори, які визначають норму прибутку.
- •38.Внутрішньогалузева конкуренція та утворення ринкової вартості.
- •39.Міжгалузева конкуренція та утворення середньої норми прибутку.
- •40. Утворення ціни виробництва
- •41.Закон тенденції норми прибутку до зниження та протидіючі фактори.
- •42.Торговий капітал. Сутність та особливості
- •43. Торговий прибуток
- •44.Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості. Відмінність від лихварського капіталу
- •48. Акционерный капитал
- •49. Акции
- •55. Відтворення індивідуального та суспільного капіталу.
- •1)Кризис
- •2) Депрессия
- •3)Оживление
- •4)Подъем
- •62. Економічні кризи
- •63. Концентрація і централізація
- •64. Сутність і форми монополістичних об’єднань
- •65. Финансовий капітал
- •66. Міграція капіталу: сутність, можливість, необхідність, основні форми, наслідки. Сучасні явища міграції капіталу.
Сутність і функції грошей.
(Причини виникнення грошей (5); визначення грошей, їх сутність (10); характеристика функцій грошей (10); покажіть, де Ви особисто спікаєтесь з тією чи іншою функцією грошей (5))
Теорії виникнення: 1. Внаслідок домовленості; 2. Як наслідок розвитку обміну і відповідної йому форми вартості.
Гроші – товар особливого роду, який виконує роль всезагального еквівалента.
Сутність грошей найбільш повно розкривається в їх функціях.
Гроші як міра вартості: Виконуючи цю функцію, гроші вимірюють вартість товарів. За допомогою цієї функції ми дізнаємось ціну товару, згадаємо, що ціна – це вартість, виражена в грошах. Цю функцію гроші виконують як гроші ідеальні. Дійсно, щоб дізнатися ціну, нам не потрібно мати гроші в кишені. Функцію міри вартості гроші виконують за допомогою масштабу цін. Масштаб цін - це вагова кількість грошового матеріалу, яка приймається за грошову одиницю. Грошова одиниця може ділитися на менші рівні частини ( 1 гривня = 100 копійкам).
Якщо ми вирішили придбати товар, нам знадобляться гроші – у цьому випадку гроші виконують функцію засобу обігу.
Якщо у вас немає готівки, ви можете придбати товар у кредит – гроші виступають у функції засобу платежу. Ця функція грошей виникла з розвитком кредитних відносин. У наш час гроші як засіб платежу обслуговують не тільки кредитні угоди, а й використовуються для оплати комунальних платежів, виплати зарплати тощо.
Гроші виконують функцію утворення скарбів, накопичення. Скарбами можуть виступати тільки повноцінні гроші – золото і срібло. Для накопичення можуть використовуватись і паперові гроші.
Світові гроші. У цій функції гроші використовуються для міжнародних розрахунків. Спочатку в ролі світових грошей використовувались злитки золота, у наш час світовими грошима виступають долари США.
Закон вартості. Функції закону вартості.
(Зміст закону вартості (5); механізм дїї закону вартості(10); функції закону вартості(10); роль закону вартості при переході від простого товарного виробництва до капіталістичного(5))
Закон вартості в цілому охоплює споживна вартість, вартість, мінова вартість, величина вартості внутрішній зв'язок цих сторін.
Сутність закону вартості полягає в тому, що вартість усіх товарів визначається кількістю абстрактної суспільно необхідної праці, витраченої на його виробництво, а обмін товарів здійснюється як обмін еквівалентів, тобто рівних величин вартості.
Механізмом дії закону вартості є відхилення ціни від вартості. Тому закон вартості ще називають законом цін.
Причиною відхилення ціни від вартості є співвідношення попиту і пропозиції. Якщо попит вищий за пропозицію, ціна вища від вартості, і навпаки - якщо пропозиція вища від попиту, то ціна нижча за вартість. І тільки коли попит і пропозиція рівні – ціна і вартість співпадають.
Закон вартості як стихійний регулятор товарного виробництва
У галузі А попит на її продукцію значно вищий за пропозицію. Відомо, що якщо попит вищий за пропозицію, ціна буде вищою від вартості; підприємці галузі А отримають високий прибуток. Високий прибуток є стимулом для збільшення виробництва даного товару. Підприємці стануть вилучати свої капітали з інших, менш прибуткових галузей і спрямовувати капітали в галузь А. Це означає, що в галузь А будуть спрямовані засоби виробництва і робоча сила. Може статися так, що в галузі А утвориться надлишок капіталів, пропозиція перевищить попит, ціни почнуть падати, а з ними зменшиться і прибуток. Капітали будуть переливатися з галузі А в інші галузі в пошуках більш вигідного їх застосування. Так закон вартості регулює суспільне виробництво, встановлюючи певні пропорції в народному господарстві. Такий спосіб ринкового регулювання Адам Сміт назвав «невидимою рукою», яка вказує напрямок руху капіталу.
Закон вартості як стимулятор розвитку продуктивних сил суспільства
Відомо, що індивідуальна вартість одиниці товару на різних підприємствах неоднакова. Відомо також, що ринок на основі індивідуальних вартостей формує єдину для даного товару суспільну (ринкову) вартість одиниці товару. Якщо індивідуальна вартість товару підприємця збігається з ринковою, він відшкодовує витрати й отримує середній прибуток. Якщо індивідуальна вартість вища від ринкової, підприємець може зазнати збитків. Якщо ж індивідуальна вартість нижча від ринкової, підприємець отримує надприбуток. Усі підприємці прагнуть отримувати якнайбільший прибуток. Для цього їм потрібно зменшувати витрати часу на одиницю продукту. Зменшення витрат на одиницю продукту досягається головним чином застосуванням більш досконалої технології, підвищенням кваліфікації своїх робітників. Тому підприємці знаходяться в постійному пошуку нових технологій, навчають своїх робітників, підвищуючи їхню кваліфікацію, тобто розвивають продуктивні сили суспільства. Жоден підприємець не ставить перед собою завдання розвитку продуктивних сил суспільства, але він змушений це робити, тому що хоче збільшити свій прибуток.
Закон вартості як чинник майнової диференціації товаровиробників
Товаровиробник, витрати якого на одиницю продукту менші від суспільно необхідних, отримує ціну, вищу від вартості свого товару, у нього є можливість розширити своє виробництво. Він може наймати робітників, тобто може з часом перетворитися на капіталіста. Той товаровиробник, у якого індивідуальні витрати вищі від суспільно необхідних, може зазнати збитків, його майновий стан погіршиться. Не маючи змоги відшкодувати витрати виробництва, він не зможе продовжувати процес виробництва як самостійний товаровиробник і буде змушений шукати роботу за наймом. Просте товарне виробництво почне поступово перетворюватися на капіталістичне товарне виробництво.