13. Сутність і функції грошей.

(Причини виникнення грошей (5); визначення грошей, їх сутність (10); характеристика функцій грошей (10); покажіть, де Ви особисто спікаєтесь з тією чи іншою функцією грошей (5))

Теорії виникнення: 1. Внаслідок домовленості; 2. Як наслідок розвитку обміну і відповідної йому форми вартості.

Гроші – товар особливого роду, який виконує роль всезагального еквівалента.

Сутність грошей найбільш повно розкривається в їх функціях.

1. Гроші як міра вартості: Виконуючи цю функцію, гроші вимірюють вартість товарів. За допомогою цієї функції ми дізнаємось ціну товару, згадаємо, що ціна – це вартість, виражена в грошах. Цю функцію гроші виконують як гроші ідеальні. Дійсно, щоб дізнатися ціну, нам не потрібно мати гроші в кишені. Функцію міри вартості гроші виконують за допомогою масштабу цін. Масштаб цін - це вагова кількість грошового матеріалу, яка приймається за грошову одиницю. Грошова одиниця може ділитися на менші рівні частини ( 1 гривня = 100 копійкам).

2. Якщо ми вирішили придбати товар, нам знадобляться гроші – у цьому випадку гроші виконують функцію засобу обігу.

3. Якщо у вас немає готівки, ви можете придбати товар у кредит – гроші виступають у функції засобу платежу. Ця функція грошей виникла з розвитком кредитних відносин. У наш час гроші як засіб платежу обслуговують не тільки кредитні угоди, а й використовуються для оплати комунальних платежів, виплати зарплати тощо.

4. Гроші виконують функцію утворення скарбів, накопичення. Скарбами можуть виступати тільки повноцінні гроші – золото і срібло. Для накопичення можуть використовуватись і паперові гроші.

5. Світові гроші. У цій функції гроші використовуються для міжнародних розрахунків. Спочатку в ролі світових грошей використовувались злитки золота, у наш час світовими грошима виступають долари США.

14. Закон вартості. Функції закону вартості.

(Зміст закону вартості (5); механізм дїї закону вартості(10); функції закону вартості(10); роль закону вартості при переході від простого товарного виробництва до капіталістичного(5))

Закон вартості в цілому охоплює споживна вартість, вартість, мінова вартість, величина вартості внутрішній зв'язок цих сторін.

Сутність закону вартості полягає в тому, що вартість усіх товарів визначається кількістю абстрактної суспільно необхідної праці, витраченої на його виробництво, а обмін товарів здійснюється як обмін еквівалентів, тобто рівних величин вартості.

Механізмом дії закону вартості є відхилення ціни від вартості. Тому закон вартості ще називають законом цін.

Причиною відхилення ціни від вартості є співвідношення попиту і пропозиції. Якщо попит вищий за пропозицію, ціна вища від вартості, і навпаки - якщо пропозиція вища від попиту, то ціна нижча за вартість. І тільки коли попит і пропозиція рівні – ціна і вартість співпадають.

Закон вартості як стихійний регулятор товарного виробництва

У галузі А попит на її продукцію значно вищий за пропозицію. Відомо, що якщо попит вищий за пропозицію, ціна буде вищою від вартості; підприємці галузі А отримають високий прибуток. Високий прибуток є стимулом для збільшення виробництва даного товару. Підприємці стануть вилучати свої капітали з інших, менш прибуткових галузей і спрямовувати капітали в галузь А. Це означає, що в галузь А будуть спрямовані засоби виробництва і робоча сила. Може статися так, що в галузі А утвориться надлишок капіталів, пропозиція перевищить попит, ціни почнуть падати, а з ними зменшиться і прибуток. Капітали будуть переливатися з галузі А в інші галузі в пошуках більш вигідного їх застосування. Так закон вартості регулює суспільне виробництво, встановлюючи певні пропорції в народному господарстві. Такий спосіб ринкового регулювання Адам Сміт назвав «невидимою рукою», яка вказує напрямок руху капіталу.

Закон вартості як стимулятор розвитку продуктивних сил суспільства

Відомо, що індивідуальна вартість одиниці товару на різних підприємствах неоднакова. Відомо також, що ринок на основі індивідуальних вартостей формує єдину для даного товару суспільну (ринкову) вартість одиниці товару. Якщо індивідуальна вартість товару підприємця збігається з ринковою, він відшкодовує витрати й отримує середній прибуток. Якщо індивідуальна вартість вища від ринкової, підприємець може зазнати збитків. Якщо ж індивідуальна вартість нижча від ринкової, підприємець отримує надприбуток. Усі підприємці прагнуть отримувати якнайбільший прибуток. Для цього їм потрібно зменшувати витрати часу на одиницю продукту. Зменшення витрат на одиницю продукту досягається головним чином застосуванням більш досконалої технології, підвищенням кваліфікації своїх робітників. Тому підприємці знаходяться в постійному пошуку нових технологій, навчають своїх робітників, підвищуючи їхню кваліфікацію, тобто розвивають продуктивні сили суспільства. Жоден підприємець не ставить перед собою завдання розвитку продуктивних сил суспільства, але він змушений це робити, тому що хоче збільшити свій прибуток.

Закон вартості як чинник майнової диференціації товаровиробників

Товаровиробник, витрати якого на одиницю продукту менші від суспільно необхідних, отримує ціну, вищу від вартості свого товару, у нього є можливість розширити своє виробництво. Він може наймати робітників, тобто може з часом перетворитися на капіталіста. Той товаровиробник, у якого індивідуальні витрати вищі від суспільно необхідних, може зазнати збитків, його майновий стан погіршиться. Не маючи змоги відшкодувати витрати виробництва, він не зможе продовжувати процес виробництва як самостійний товаровиробник і буде змушений шукати роботу за наймом. Просте товарне виробництво почне поступово перетворюватися на капіталістичне товарне виробництво.