
- •Питання 1
- •Питання 2
- •Питання 3
- •Питання 4
- •Питання 5
- •Питання 7
- •Питання 8
- •Питання 9
- •Питання 10
- •1. Інформаційне мовлення
- •2. Інформаційно-музичне мовлення
- •3. Музично-інформаційне мовлення
- •4. Музичне мовлення
- •Питання 11
- •Питання 12
- •Питання 13
- •Питання 14
- •Питання 15
- •Питання 16
- •Питання 17
- •Питання 18
- •Питання 19
- •Питання 20
- •Питання 21
- •Питання 22
- •Питання 23
- •Питання 24
- •Питання 25
- •Питання 26
- •Питання 27
- •Питання 28
- •Питання 29
- •Питання 30
- •Питання 31
1. Інформаційне мовлення
Формат "All news" є основним складни-ком для інформаційного типу мовлення. Тому, коли розглядається специфіка цього типу мовлення, варто спочатку говорити про специфіку формату "All news". Тобто про типові випуски новин з постійним оновлен-ням інформації плюс рекламні вставки. Тип мовлення, безперечно, є ширшим поняттям, аніж формат, тому до інформаційного типу мовлення можна віднести, наприклад, і ток-шоу, які використовуються деякими новин-ними радіостанціями у світі. А отже, можна говорити про формат "Talk radio" в контексті цього типу мовлення, про програми, в яких обговорюються найрізноманітніші пробле-ми, проводяться інтерактивні опитування, звучать телефонні розмови з радіослухача-ми.
Музичні композиції в інформаційному типі мовлення практично не звучать. Хоча, як правило, музичних заставок, джинглів, фонової музики є достатньо для того, щоб говорити про помітну роль музичного матеріалу. До цього типу мовлення належить також формат "Financial".
2. Інформаційно-музичне мовлення
Співвідношення інформації і музики у цьому типі мовлення приблизно 70 % до 30 %. Тобто інформаційно-музичний тип мовлення характеризується переважаючим співвідношенням інформаційних і розмов-них програм над музичним контекстом. Цей тип мовлення є характерним для радіостан-цій з державною і громадською формою власності, його переважно складають такі розмовні формати, як "Public", "Children's Radio" та "Ethnic Radio"
3. Музично-інформаційне мовлення
У цьому типі мовлення співвідношення інформації і музики діаметрально проти-лежне, приблизно 30 % до 70 %. Деякі державні радіоканали і громадські радіо-станції використовують цей тип мовлення. Окремі недержавні радіостанції теж прагнуть працювати у такому співвідно-шенні інформації і музики, що дозволяє їм урізноманітнити ефір і залучити різнопла-нову за соціально-демографічною характе-ристикою аудиторію. Музично-інформа-ційний тип мовлення складають розмовні формати "College", "Public" і більшість музичних форматів.
4. Музичне мовлення
Не можна говорити про те, що цей тип мовлення абсолютно виключає інформаційний контекст. Як правило, 10-20 % інформаційних програм (короткі рубрики, випуски 3-5-хвилинних новин, реклама) протягом доби звучить в ефірі недержавних, приватних радіостанцій, які є музичними і використовують музичні формати. Таким чином, цей тип мовлення складають всі відомі музичні формати.
Специфічним поряд із співвідношенням "тип мовлення-формат" є співвідношення "форма власності-формат".
Класифікація мовлення за формою власності включає в Україні державне, недержавне (приватне) і громадське мовлення [1]. До державного мовлення належать радіокомпанії, які переважно фінансуються з державного бюджету і за рахунок реклами, до недержавних — станції, які підтримуються засновниками (власниками), інвесторами та рекламодавцями, до громадських — радіоорганізації, які існують за підтримки суспільства або громад. Якщо державне і громадське мовлення передбачає задовольняти інтереси суспільства або окремих громад, впливаючи на громадську думку і формуючи її, то недержавні (приватні) станції, визначивши цільову аудиторію, прагнуть задовольняти лише її інтереси. Якщо комерційна діяльність як така є основною для приватних станцій, то для державного і громадського радіо — лише допоміжною (реклама, абонентська плата, продюсування тощо). Так чи інакше, незалежно від економічного статусу станцій і їхньої форми власності, кожна з них в ефірі пропонує своїй аудиторії програмну продукцію, яка характеризується властивою належністю до традиційних розмовних і музичних форматів.
Для державного і громадського радіомовлення властивим є виробництво програмної продукції, яка має окремі характеристики розмовних форматів, а саме: поєднання елементів формату "All news" і "Talk"..., а також сегменти основних музичних форматів, які стосуються підбору музичного матеріалу, роботи ведучих, поєднання форми і змісту, стилістики. Про повний і "чистий" формат можна говорити лише в контексті недержавного радіомовлення, оскільки формат, як правило, визначається однотипним 15-20-годинним мовленням протягом доби. Саме однотипність мовлення не є характерною для державного і громадського радіо, що працюють з різними цільовими групами, які складають загалом і громадську думку.
Типи програм:
Серед основних класифікацій типів програм сучасного радіо особливу увагу варто звернути на типологію, визначену О. Гояном. Ця класифікація застосовується досить часто у вітчизняному радіомовленні не лишетеоретиками, а й журналістами-практиками.
Дослідник визначає вісім типів програм:
1) інформаційні (складаються з 6–10, інколи – до 20 щоденних коротких інформа-
ційних повідомлень);
2) інформаційно-аналітичні (щоденне або щотижневе коментування подій, які відігра-
ють важливу роль у житті суспільства);
3) інформаційно-публіцистичні (програми, у яких фіксується соціальна проблема
та намагання її вирішити);
4) культурно-просвітницькі (присвячені історії або сучасному стану науки, мистецтва,
музики, кіно, театру тощо, програми про сім’ю та медицину (здоров’я), трансляції вистав, культурно-просвітницьких акцій);
5) пізнавально-розважальні (переважноце розмовні ток-шоу);
6) дитячі (орієнтація на вікові особливості дошкільнят і тинейджерів);
7) спортивні (трансляції, репортажі, пряме мовлення зі спортивних змагань та
окремі передачі спортивної тематики);
8) ігрові (конкурси, вікторини, тобто змагання слухачів між собою в прямому ефірі)
авторські
Блокові
Інформаційно-аналітичні й інформаційно публіцистичні авторські програми в ефірі музично-інформаційного радіо представлені не надто широко. Це, насамперед, пов’язано з тим, що на сьогодні музика з одного з основних виражальних і формотворчих засобів радіомовлення перетворилася на провідний. За умов правильного музичного програмування радіо вдасться донести слухачеві й інший продукт, безпосередньо з музикою не пов’язаний, але вкупі з нею відповідальний за гармонійність ефірної картини. Саме в межах музичного потоку радіостанції необхідно вміло ідентифікувати себе, означивши власний загальний імідж, перетворивши його на привабливий та цікавий для цільової аудиторії програмний продукт.