Питання 3

Концептуально-теоретичні засади функціонування сучасної радіожурналістики в Україні. Державне та комерційне мовлення. Одним із очевидних і основних завдань радіожурналіста - повідомляти про суспільне значуще. Фахове інформаційне повідомлення містить відповіді на класичні питання: коли? де? як? хто? що? чому? Готуючи матеріал на будь-яку тему, радіожурналіст постійно повинен себе запитувати: що ж корисного, високоморального, високодуховного,просвітницького дає та чи інша інформація слухачам? Радіомовлення, як і інші засоби масової інформації, знаходиться на перехресті всіх суспільно-політичних, соціально-економічних, духовно-культурних процесів, що відбуваються в Україні і світі. Вони, безперечно, впливають на розвиток і функціонування всієї системи радіо, яке виконує бінарну функцію": репродукуючу і продукуючу, тобто відображає реальну дійсність і творить, формує громадську думку. Радіомовленню України також належить одна з визначальних ролей у формуванні національного інформаційного простору. Національний інформаційний простір - це юридичне визнана територія держави, яка є сувереном щодо поширення націй території сукупності текстової, звукової, аудіовізуалної та ілюстрованої інформації через канали засобів масової комунікації. До найважливіших аспектів функціонування радіомовлення в Україні належить; правдиве і всебічне інформування слухачів з метою формуванняу суспільстві об'єктивних уявлень про внутрішню і зовніш-ню політику України та утвердження національно-грома-дянської суспільної свідомості; забезпечення суспільнихпотреб в інформаційних послугах, постійне оновлення, збагачення, збереження і реалізація української інформа-ційної продукції; створення належних умов кожному громадянинові для реалізації права на свободу думки і слова,на вільне вираження своїх поглядів і переконань для поро-зуміння і громадянського примирення; надання інформа-ційній політиці, свободі слова державотворчого характеру;активне сприяння функціонуванню української мови в усіхсферах державного, політичного, економічного, суспільно-го, культурно-мистецького життя, відродження життєдія-льного національного середовища; зростання інтелекту-ального, фахового рівня і компетентності радіожурналістів, стимулювання і ефективне використання їхньоготворчого потенціалу, соціальний захист працівників радіо-організацій; докорінне поліпшення загальної системи розвитку, зміцнення і захисту національного інформаційного простору; сприяння міжнародному інформаційному співробітництву та зміцнення інформаційного суверенітету України. Структуру національного радіомовлення України складають державні,

недержавні (приватні) та громадські радіоорганізації, засновані юридичними

та/або фізичними особами відповідно до чинного законодавства України,

а також система Суспільного радіомовлення В Україні функціонує 850—900 радіо- і телеорганізацій. їх кількість

може збільшуватися або зменшуватися залежно від матеріального стану

організаторів телерадіокомпаній. Національна радіокомпанія України,

обласні, міські, районні редакції радіомовлення, державна телерадіоком-

панія "Крим" в Автономній Республіці Крим, державні реґіональні теле-

радіокомпанії в Києві та Севастополі разом утворюють потужну систему

взаємопов'язаних і об'єднаних спільністю завдань державних радіоорганізацій. Управління державним (бюджетним) радіомовленням здійснюють Державний

комітет телебачення і радіомовлення, Національна рада України

з питань телебачення і радіомовлення Національна радіокомпанія України — найбільш потужний засіб масової

інформації, основою діяльності якого є активне сприяння реалізації

державної політики в усіх сферах соціально-економічного, культурного та

міжнародного життя незалежної Української держави. До складу Національної радіокомпанії входить три програми внутрішнього

мовлення(Перша програма — інформаційно-публіцистична, Друга програма — "Промінь" (молодіжний канал), Третя програма — радіо "Культура") і програма Всесвітньої служби радіомовлення України. Розвиток приватного радіомовлення України визначається двома напрямами.

По-перше, відбуваються зміни в початковій локалізації станцій,

тобто з установленням потужніших передавачів, збільшенням кількості

частот від однієї станції здійснюється перехід від мовлення "на місто" до

регіонального ефіру. Станції прагнуть охопити власними програмами не

тільки одну, але й декілька областей, виходити за межі України, співпрацювати

із закордонними рекламодавцями. Специфікою радіостанцій України є робота з декількома форматами, здебільшого

музичними. Причина цього — відсутність серйозної конкуренції між; станціями на загальноукраїнському ринку.

Щоб не загубитися у насиченому ефірі, кожна приватна радіостанція

захищає свою "нішу", створюючи й утверджуючи власний образ, спеціалізуючись

на передачах для тих чи інших верств населення і категорій слухачів.