21. Режим телеоброблення інформації.

Режим телеобробки – це режим в якому користувач має безпосередній доступ до машинних ресурсів при чому цей доступ здебільшого є віддаленим та колективним. Режим телеобробки в сучасному вигляді пов»язують з технологією клієнт\сервер

Технологія клієнт-сервер передбачає наявність: 1) однієї або декількох потужних ЕОМ(серверів) на яких зберігається інфа загального користування а також передбачає функції з обслуговування клієнтів 2) багатьох менш потужних ЕОМ(робочих станцій) клієнтів, які можу містити деяке прикладне програмне забезпечення для забезпечення зв»язку з сервером.

Основні переваги клієнт-сервер: 1) підвищується ефективність використання дорогого устаткування, розширюючи числа користувачів віддалених від обчислювальної системи 2) розширення сфери застосування обчислювальних засобів за рахунок установки терміналів для ряду користувачів для яких створення власних обчислювальних центрів економічно не вигідно 3) створення територіально розподілених інформаційно-довідкових систем, та автоматичних систем управління 4) зменшення кількості об»єктів капітального будівництва і витрат на придбання і обслуговування устаткування 5) створення баз даних і пакетів прикладних програм послугами яких можуть скористатися численні користувачі

Розрізняють системи телеобробки: 1) системи збору даних – забезпечують передачу інфи тільки в одному напрямку, від клієнтів до серверів 2) інформаційно довідкові – надають користувацький доступ до централізованого джерела інфи 3) інформаційно керуючі системи – основним призначенням є збір оперативної інфи з наступним прийняттям рішень щодо процесу чи об»єкта керування 4) системи колективного користування – крім обміну інфою між клієнтом і сервером дані системи передбачають і взаємодію віддалених користувачів .

22. Інтерактивний режим.

Інтерактивний режим – це режим виконання операцій з обробки даних безпосередньо користувачем у вигляді діалогу з ЕОМ. Діалоговий режим використовується на всіх типах ЕОМ але переважно на ПК. Три типи взаємодії в діалоговому режимі: 1) монолог ЕОМ – тут машина відіграє роль ведучого і регламентує поводження користувача 2) монолог користувача – ініціатива належить користувачу який віддає накази системі керуючи її роботою 3 ) діалог – комбінація попередніх схем коли управління процесом розв2язання задачі почергово передається то користувачу то ЕОМ.

Основні елементи діалогу: 1) вибір із меню – передбачається попереднє представлення на моніторі переліку елементів 2) робота за підказкою – розрахована на не ознайомленого користувача який немає спеціальної підготовки 3) заповнення шаблону – використовується для введення форматованої інформації за наперед визначеним шаблоном. 4) питання – відповідь – покрокове розв»язання задачі шляхом відповідей на поставленні запитання.

Основною перевагою діалогового режиму є те що за рахунок елементів діалогу значно спрощується виконання поставлених задач. Недоліком є необхідність сприймання та осмислення часто великих обсягів візуальної інфи, а також труднощі маніпулювання надто великими шаблонами.