
- •Фінансово-кредитна інформація та її особливості
- •Структуризація економічної інформації.
- •Основні етапи розвитку та класифікація інформаційних систем.
- •Поняття і властивості економічної інформації.
- •5. Подання еі на носіях
- •6. Класифікація економічних даних.
- •7. Методи класифікації та кодування економічної інформації.
- •9. Технологія використання електронного документообігу та система документообігу «ПриватДок»
- •10. Організація машинної іб. Передумови створення та основі переваги баз даних.
- •11. Поняття та класифікація автоматизованих баз даних.
- •12. Склад автоматизованих баз даних. Мовні засоби абд.
- •13. Характеристика та класифікація технологічних операцій.
- •14. Типові технологічні операції та їх виконання в інформаційних системах обробки даних.
- •15. Принципи створення і функціонування аіс у фінансово-кредитних установах.
- •16. Загальна структура інформаційної системи, функціональна та забезпечувальна частини. Компоненти системи.
- •18. Телекомунікаційні інформаційні технології у фінансових установах. Основи технології клієнт/сервер.
- •19. Сутність та види режиму роботи еом.
- •20. Пакетний режим
- •21. Режим телеоброблення інформації.
- •22. Інтерактивний режим.
- •23. Режим реального часу. Режим поділу часу.
- •Поняття інформаційної системи та класифікація автоматизованих інформаційних систем.
- •Інформаційна технологія підтримання банківських операцій на фондовому ринку.
- •Інформаційна система - основа підвищення ефективності та продуктивності праці фахівців фінансових установ
- •Сутність та призначення комплексної автоматизації банку.
- •31. Архітектура системи комплексної автоматизації банку(oracle)
- •32. Загальна характеристика пк «Операційний день банку»
- •33. Автоматизація мідл-офісних операцій.
- •34. Автоматизація фронт офісних операцій.
- •35. Автоматизація бек офісу.
- •36. Управління взаємовідносинами з клієнтами.(crm)
- •37. Банківські електронні системи передавання документів «Клієнт – банк».
- •38. Характеристика технічного забезпечення в аіс «Податки».
- •39.Функціональне забезпечення інформаційної системи податкової служби.
- •40. Характеристика програмного забезпечення в аіс «п», його основні властивості. Районний, обласний, центральний рівень аіс «п»
- •41. Технологія подання податкової звітності платниками в електронному вигляді до органів дпсу
- •42. Технологія приймання первинної обробки податкової звітності в електронному вигляді.
- •43. Напрямки вдосконалення інформатизації податкової системи України.
- •44. Система документообороту в податкових інформаційних системах.
- •45. Зовнішні інформаційні зв»язки аіс «п»
- •46. Використання електронної пошти у банківській сфері. Призначення та можливості електронної пошти нбу.
- •47. Система міжбанківських електронних платежів нбу (сеп нбу)
- •48. Внутрішньобанківська електронна пошта «Net Speakphone»
- •49. Виникнення та розвиток міжнародних електронних систем розрахунків на основі пластикових карт.
- •50. Види систем міжбанківських розрахунків.
- •51. Призначення, структура та основні можливості системи свіфт.
- •52. Безпека передавання та обробки повідомлень, фінансові витрати з підключення та роботи в системі свіфт.
- •53. Члени системи свіфт.
- •54. Поняття, типи та призначення електронних грошей.
- •55. Загальна характеристика платіжних систем на основі пластикових карт.
- •56. Мета створення та розвиток національної системи масових електронних платежів (нсмеп)
- •57. Платіжна картка нсмем. Смарт-картки та їх використання.
- •58. Інфраструктурні елементи обслуговування пластикових карт(банкомати, пос-термінали, баас-термінали.)
52. Безпека передавання та обробки повідомлень, фінансові витрати з підключення та роботи в системі свіфт.
Весь процес передачі повідомлень в системі свіфт від користувача А до Б можна відобразити в наступні етапи: 1) отримавши доступ до мережі, користувач А надсилає банківське повідомлення для Б на регіональний процесор (РП) 2) РП А отримує вхідне повідомлення перевіряє на правильність заголовок, текст, номер повідомлення після чого відправляє результати перевірки та саме повідомлення на відповідний маршрутний процесор (МП). 3) МП зберігає отримане повідомлення на диск 4) МП направляє РП підтвердження про отримання повідомлення 5) отримавши підтвердження від МП, РП направляє А позитивне або негативне підтвердження прийому повідомлень. Після отримання позитивного підтвердження система свіфт бере на себе відповідальність за подальшу доставку повідомлення 6) отримавши вхідне повідомлення МП на основі своєї БД який РП є основним для Б, і відправляє копію повідомлення на цей процесор 7) РП Б тимчасово записує повідомлення і поміщає його в одну з черг доставки Б. Повідомлення буде знаходитись доти доки Б не підключиться до мережі і не відправить запит на підтвердження 8) перед спробою доставки повідомлення РП Б присвоює йому номер і запитує у МП дозволу на доставку 9) МП перевіряє правильність номера для доставки і записує його на диск в журнал повідомлень 10) МП дозволяє доставку повідомлення Б з відповідного регіонального процесора 11) РП Б відправляє Б 12) Б одержує повідомлення і записує до подальшого використання 13) якщо термінальне устаткування Б підтверджує правильність отриманого повідомлення то на основний РП Б передається позитивне підтвердження про прийом, у протилежному випадку надсилається негативне підтвердження – повідомлення вважається недоставленим 14) РП Б створює з негативних і позитивних підтверджень історію доставки повідомлення та відправляє МП 15) МП приймає та доповнює історію доставки повідомлень і зберігає її на диск 16) якщо А запитував підтвердження про доставку повідомлення то МП надішле РП А, а РП самому користувачу А підтвердження сформоване на основі історії доставки повідомлень
Витрати що несе банк учасник системи свіфт, поділяють на: 1) одноразові - вступні внески 1, 8 млн бельгійських франків 2) щорічні - авансові які сплачує кожен банк відповідно до об»єму операцій систем 3) поточні витрати на передавання повідомлень – вартість залежить від довжини пріоритету та необхідності звіту про отримання.
53. Члени системи свіфт.
S.W.I.F.T. створювався банками і для банків. Тому володіти частками у капіталі компанії та володіти правами прийняття рішень у рамках Загального зібрання, стосовних до діяльності S.W.I.F.T. можуть лише банки, що мають генеральну ліцензію від Центрального банку своєї країни. Банки відносяться до категорії - Члени компанії. Кожний Член має частку у капіталі компанії. Член не може мати менш однієї частки.
Членство у компанії втрачається, якщо, на думку Ради директорів, Член припинив виконувати умови членства, викладені у Статуті товариства та при припиненні його діяльності, винесенні судового рішення про його банкрутство або при вступленні до товариства у період ліквідації, якщо тільки вона не пов'язана з реорганізацією.
Кожний член може вийти з компанії за умови подачі письмової заяви до Ради директорів у першій половині поточного фінансового року. При цьому вихід здійснюється по закінченню поточного року.