1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості

ФКІ-це сукупність відомостей які сприймаються із навк.середов. або видаються у середовище або зберігаються у межах певної системи

ФКІ класифікується з позиції її автоматизованої обробки: 1) за стадіями виникнення: первинна; вторинна. 2) за технологією обробки: вхідна – первинні дані подані у вигляді документів, даних на машинних носіях, також даних які надходять від раніше виконаних перетворень і використаних при розв’язанні певної задачі; проміжна – виникає під час обробки вхідної але не призначена для цілей управління; вихідна – результат розв’язання задач з перетворення вхідних даних. 3) за ступенем стабільності використання і зберігання: постійна; умовно-постійна; змінна. 4) за участю в функціях управління: фактична; планово-договірна; нормативно-розрахункова; довідкова.

ФКІ вимірюється в одиницях: 1) натуральні(число показників) 2) телеграфні (біт, байт, кілобайт). В ФК установах економічна інформація має свою специфіку, оскільки пов’язана з роботою установ з обслуговування клієнтів і впливає на діяльність кожного з них. При цьому ФКІ що циркулює у ФКУ поділяється: 1) інформація пов’язана з обслуговування клієнтів. 2) власна економічна інформація.

Особливості ФКІ: 1) є тенденція до постійного збільшення обсягу даних 2) відображає різнобічну діяльність підприємств, установ, організацій, через систему вартісних, грошових та ін показників. 3) є цифровою, алфавітною, і алфавітно-цифровою.

2. Структуризація економічної інформації.

Структуризація економічної інформації – це процес її поділу на окремі структурні елементи аж до досягнення неподільних одиниць.

Економічна інфа структуризується на такі елементи: 1) інф база – це сукупність певним чином організованої збереженої та контрольованої інфи зафіксованої на носіях системи. 2) інф масив 3) записи 4) повідомлення або показники – це сукупність одного або декількох реквізитів. Один або декілька повідомлень чи показників утворюють записи інф масивів. При цьому записи в масиві можуть групуватися за принципом спадання зростання відповідно до атрибуту який взятий за основу. 5) реквізити – сукупність символів, знаків, цифр, яка відбиває конкретні властивості об’єкта. Кожен реквізит має ім.»я (ідентифікатор), має значення, структуру. Значення задає конкретну властивість. Структура це спосіб задання його значень який характеризується довжиною, типом, і форматом значень. Ім’я для визначення. Довжина це число знаків якими подається значення реквізита. Тип задається властивостями об’єкта які він може відображати(числові, текстові, логічні).

При автоматизованій обробці інформації можуть утворюватись відокремлені структурні елементи інфи (БД, інформаційні фонди, каталоги, файли даних).

3. Основні етапи розвитку та класифікація інформаційних систем.

Інформацíйна система - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Початок створення ІС датують 1963 роком, коли на великих підприємствах почали використовувати ЕОМ для розв’язування задач економіко-організаційного управління. Відтоді компоненти ІС — дані та обчислення — зазнали істотних змін, що дає підстави виокремити три етапи розвитку ІС.

ІС 1-го покоління, які у вітчизняній літературі відомі під назвою «Автоматизовані системи управління (АСУ) — позадачний підхід» обмежувались розв’язуванням деяких функціональних управлінських задач, зокрема задач бухгалтерського обліку. Для кожної такої задачі окремо готувались дані, створювалась математична модель і розроблялось програмне забезпечення.

В основу побудови ІС 2-го покоління (1972—1986 роки) було покладено концепцію централізовано керованої бази даних, яка за допомогою спеціального програмного продукту (системи керування базою даних) обслуговує всі прикладні програми. Інакше кажучи, забезпечувалось колективне використання даних.( «АСУ — концепція бази даних»)

В ІС 3-го покоління було реалізовано концепцію єдиної централізовано керованої бази моделей — блоків обчислень, спільних для багатьох прикладних програм. Такі системи дістали назву систем підтримки прийняття рішень

Класифікація:

За ступенем автоматизації 1) Ручні ІС (характеризуються тим, що всі операції з переробки інформації виконуються людиною.) 2) Автоматизовані ІС ( частина функції (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина — людиною.) 3) Автоматичні ІС (усі функції керування й опрацювання даних здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне керування технологічними процесами).)

За сферою призначення: Економічна ІС — інформаційна система призначена для виконання функцій управління на підприємстві; Медична ІС — інформаційна система призначена для використання в лікувальному або лікувально-профілактичному закладі; Географічна ІС — інформаційна система, забезпечуюча збір, збереження, обробку, доступ, відображення і розповсюдження даних; Адміністративні; Виробничі; Навчальні; Екологічні; Криміналістичні; Військові та інші.

За місцем діяльності ІС: 1) наукові ІС — призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, керування експериментом. 2) ІС автоматизованого керування — призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розроблювачів нової техніки (технології). 3) ІС організаційного керування — призначені для автоматизації функції адміністративного (управлінського) персоналу. 4) ІС керування технологічними процесами — призначені для автоматизації різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетика тощо).

За функціональним призначенням: Керувальні; Проектувальні; Наукового пошуку; Діагностичні, моделювальні; Систем підготовки прийняття рішення.