
- •Основные понятия исследования операций
- •Этапы проведения исследования операций
- •Математические модели операций Детермінована модель
- •Недетермінована модель
- •Классификация задач оптимизации
- •Теорема: Пусть х – выпуклое множество, x1, x2 , ….. , X k – произвольные точки из х. Тогда множество х содержит любую выпуклую линейную комбинацию этих точек.
- •Теорема: Пересечение произвольного числа выпуклых множества является выпуклым множеством. (Доказательство)
- •Задача линейного программирования. Экономическая интерпретация злп. Пропорциональность, аддитивность, неотрицательность Формы злп.
- •Экономическая интерпретация злп
- •Формы злп. Эквивалентность форм злп.
- •1.Формы злп
- •Эквивалентность различных форм злп
- •Базис матрицы а. Базисная матрица в. Базисное решение. Дбр. Нахождение базисного решения. Невырожденное и вырожденное дбр.
- •Доказательство того, что множество дбр системы конечно.
- •Доказательство
- •Принципиальная схема решения злп. Идея симплекс-метода.
- •Преобразованная задача (вывод). Особенности преобразованной задачи в частных случаях применения симплекс-метода (вырожденность, альтернативный оптимум, неограниченное мдр, неограниченная цф).
- •Способ перехода от одного базисного допустимого решения (бдр) к другому. Особые случаи, возникающие при переходе от одного дбр к другому.
- •Теорема (условие оптимальности). Для дбр операция замещения, при которой вводится в базис, изменяет значение цф на величину Если , то оптимально. (Доказательство)
- •Невырожденная и вырожденная злп. Отличия формулировок оптимальности дбр невырожденной и вырожденной злп.
- •5.5 Особливі випадки, що виникають при застосуванні симплекс-методу
- •5.5.1 Виродженість розв’язку
- •5.5.2 Необмежена множина допустимих розв’язків
- •5.5.3 Необмежена цільова функція
- •5.5.4 Альтернативний оптимум
- •Нахождение начального дбр (для стандартной, канонической и общей злп). Преобразованная задача для случая злп в стандартной форме.( "все ограничения типа '' ").
- •Искусственное начальное решение. Методы получения начального дбр.
- •6.2 Штучний початковий розв’язок
- •6.2 Штучний початковий розв’язок
- •6.3.2 Ознака відсутності др при реалізації -методу
- •8.1.1 Правила побудови двоїстої задачі
- •8.1.2 Симетрична пара двоїстих задач
- •8.1.3 Несиметрична пара двоїстих задач
- •6.2 Штучний початковий розв’язок
- •Искусственное начальное решение. Двухэтапный метод. Особые случаи, возникающие при применении метода. Штучний початковий розв’язок
- •Двохетапний метод
- •8.1 Двоїста задача
- •8.1.1 Правила побудови двоїстої задачі
- •8.1.2 Симетрична пара двоїстих задач
- •8.1.3 Несиметрична пара двоїстих задач
- •Доказательство утверждения (Следствие 2 теоремы двойственности 1):. Если цф пз не ограничена сверху, то двз не имеет допустимых решений.
- •Теорема 2 (о равенстве значений пары двойственных задач). Пусть прямая и двойственная задачи имеют решения и соответственно. Тогда выполняется равенство… . (Доказательство)
- •Получение решения задачи по решению двойственной задачи. Особенность симметричных задач
- •Соотношения дополняющей нежёсткости. Свойства взаимосвязанных пар переменных симметричной пары.
- •Алгоритм двойственности алгоритм двоїстості
- •Ценность ресурсов
- •8.5 Цінність ресурсів
- •Постоптимальный анализ. Изменение компонент вектора ограничений. Недефицитный ресурс. (вывод соответствующих соотношений)
- •9.1 Аналіз зміни компонент вектора обмежень
- •9.1.1 Недефіцитний ресурс
- •Постоптимальный анализ. Изменение компонент вектора ограничений. Дефицитный ресурс (ограничение типа “”). (вывод соответствующих соотношений).
- •9.1 Аналіз зміни компонент вектора обмежень
- •Дефіцитний ресурс
- •9.1.2.1 Обмеження виду “”
- •Постоптимальный анализ. Изменение компонент вектора ограничений. Дефицитный ресурс (ограничение типа “”) (вывод соответствующих соотношений).
- •Постоптимальный анализ. Изменение коэффициентов цф - небазисная переменная (вывод соответствующих соотношений)
- •9.2.1 Небазисна змінна
- •9.2.1.1 Задача на максимум
- •9.2.1.2 Задача на мінімум
- •Постоптимальный анализ. Изменение коэффициентов цф - базисная переменная (задача на максимум) (вывод соответствующих соотношений)
- •9.2.2 Базисна змінна
- •9.2.2.1 Задача на максимум
- •Постоптимальный анализ. Изменение коэффициентов цф - базисная переменная (задача на минимум) (вывод соответствующих соотношений)
- •9.2.1.2 Задача на мінімум
- •Постоптимальный анализ. Изменение коэффициентов матрицы ограничений (вывод соответствующих соотношений) Аналіз зміни коефіцієнтів матриці обмежень
- •Двойственный симплекс-метод
- •8.6 Двоїстий симплекс-метод
- •Параметрическое программирование. Параметр в правой части
Алгоритм двойственности алгоритм двоїстості
Крок
1.
Побудувати і розв’язати двоїсту задачу
оптимізації функції
,
отримати
і
.
Крок
2.
(за теоремою 2).
Крок
3.
Визначення
значень компонент розв’язку
(використовуючи СДН)
3.1. Цикл по змінних
Якщо змінна у оптимальному розв’язку базисна, то відповідну їй -у нерівність початкової системи прямої задачі замінити рівнянням-рівністю.
3.2. Після того, як частина рівнянь-нерівностей початкової системи прямої задачі заміниться рівностями, розв’язати цю систему рівнянь і знайти таким чином шукані значення змінних розв’язку .
Ценность ресурсов
8.5 Цінність ресурсів
Розглянемо ще одну економічну інтерпретацію значень двоїстих змінних.
Нехай i -е обмеження деякої ЗЛП має вигляд:
|
(32) |
Після приведення до канонічної форми:
|
(33) |
Нехай
– оптимальний розв’язок ЗЛП на максимум
(і оптимум не є альтернативним). Припустимо,
що змінна
,
що відповідає
-му
обмеженню, є небазисною. Оскільки
,
то в точці оптимуму
початкове обмеження (32) виконується як
рівність:
.
Наступні міркування розіб'ємо на 4 пункти.
1.
Згідно теореми про умови оптимальності
в результаті операції заміщення ЦФ
змінюється на величину
,
де
– відносна оцінка змінної
,
що вводиться в базис;
– значення, яке приймає в новому ДБР, змінна ,
тобто
.
З п.1 випливає п.2.
2.
Оскільки розв’язок
оптимальний, то відносна оцінка
залишкової змінної
додатна, і тому ЦФ буде зменшуватися
при зростанні залишкової змінної
і зростати при її зменшенні.
3. Подивимося на ситуацію з іншого боку. Нехай -а компонента вектора обмежень (об'єм -го ресурсу) збільшилася на 1 (рисунок 2), отже обмеження набуде вигляду:
або після перестановки
.
Збільшення
еквівалентно зменшенню
(див. (33) ).
Рисунок 2
Тобто залишкова змінна повинна набути значення –1, щоб -е обмеження залишалося рівністю, і при цьому, згідно п.1., відносна оцінка змінної дає величину приросту ЦФ на одиницю збільшення елементу . Насправді, не може бути від’ємною (наприклад –1), тому, щоб залишити рівною 0 (небазисною), змінюються поточні значення базисних змінних, які, у свою чергу, повинні залишатися 0:
(з рисунку 2 – у нашому випадку при збільшенні правої частини рівняння змінна збільшується, а зменшується).
4. Раніше показали, що в точці оптимуму двоїсті змінні (що відповідають обмеженням виду «≤») збігаються з відносними оцінками відповідних залишкових змінних.
На підставі всіх цих 4-х пунктів робимо висновок: оскільки елемент зазвичай представляє об'єм -го ресурсу, то двоїста змінна (рівна відносній оцінці залишкової змінної) визначає відносну цінність одиниці додаткового ресурсу (цінність ресурсу).
Аналогічні міркування з точністю до знаку справедливі і для обмеження типу «≥» (в цьому випадку мова йде про надлишкові змінні).
Цей результат можна отримати і іншим, більш загальним способом (справедливим і для обмежень всіх типів). Згідно другої теореми двоїстості для оптимальних рішень пари взаємнодвоїстих задач справедливо:
.
Отже, швидкість зміни ЦФ при зміні в околі визначається формулою
,
,
тобто дорівнює двоїстій змінній.
Якщо змінна є базисною в точці оптимуму, то її відносна оцінка за визначенням дорівнює нулю – цінність відповідного ресурсу дорівнює нулю.
Дійсно,
якщо ресурс використаний не повністю:
,
то додаткова одиниця ресурсу не змінить
значення ЦФ.
Відмітимо два важливі моменти.
1) Не дивлячись на те, що цінність ресурсу вимірюється у вартісних одиницях, її не можна ототожнювати з дійсними цінами, за якими можлива закупівля відповідних ресурсів. Насправді мова йде про деяку міру, що має економічну природу і що кількісно характеризує цінність ресурсу щодо набутого оптимального значення ЦФ. (При зміні параметрів моделі відповідні економічні оцінки будуть змінюватися). Тому економісти віддають перевагу наступним термінам: тіньова ціна (shadow price); прихована ціна; оцінка ресурсу