31. Районоутворюючі чинники та види районування.

Головним районоутворюючим чинником у кожній країні є ТПП. 2-м важливим районоутворюючим чинником, який є похідним від ТПП, є територіальні виробничі комплекси (ТВК). ТПП веде до формування галузей спеціалізації окремих територій, які, в свою чергу, обумовлюють склад галузей, що їх обслуговують і доповнюють. До основних районоутворюючих чинників належать також і найбільші міста країни — великі регіональні і інд-ні центри з зонами ек. тяжіння до них периферійних територій.

Важливе районоутворююче значення мають особливості ек.-географіч. положення території району. Вони значною мірою впливають на формування спеціалізації його господарства.  На утворення ек. району великий вплив мають природні умови і ресурси. Наявність великих родовищ і басейнів паливно-енергетичних, рудних і нерудних ресурсів створює передумови для визначення спеціалізації ек. районів на тих чи інших галузях промисловості. Районоутворююче значення мають також основні форми територіальної організації виробництва — промислові центри, промислові вузли, одно- і багатогалузеві промислові райони, локальні, районні і обласні агро-ві комплекси. Важливу роль у формуванні ек. районів відіграє транспорт.

Виділяють два основних види ек. районування: загальне (або інтегральне) та галузеве.

Інтегральне районування відображає просторову взаємодію всіх компонентів суспільно-географічних комплексів на певній території. Це районування передбачає розчленування території як цілісного природничо-соціо-економічного явища. Загальне районування охоплює природу й усе народне господарство певної країни з усіма його галузями та зв’язками.

Інтегральне районування здійснюється на двох рівнях:

– макрорівень (для України це виділення трьох економічних макрорайонів);

– мезорівень (від 5-ти до 10-ти мезорайонів).

За цим районуванням виділяється 3 підтипи ек. районів: Великі ек. райони., Середні р., Малі р.(мікрорайони).

Галузеве економічне районування поділяє територію країни на окремі райони, виходячи з однієї певної ознаки – однієї галузі виробництва.

Галузеве (спеціальне) ек. районування потрібне для вивчення особливостей розміщення і проблем розвитку окремих галузей виробництва. Цей тип економічних районів виникає під впливом закономірності територіальної концентрації підприємств окремої галузі народного господарства і пов’язаних з ними обслуговуючих виробництв. Їх територіальна локалізація залежить в основному від наявності на певній території необхідних природних передумов (ґрунтово-кліматичних і сировинних ресурсів), крупного споживача продукції, сприятливих транспортних зв’язків. Галузеві ек. райони є складовою частиною загальних ек. районів. Галузеве районування посилює наукову обґрунтованість визначення території загальних ек. районів.