6. Суть та значення інвентаризації, види інвентаризації.

Інвентаризація — елемент методу бухгалтерського обліку, за допомогою якого забезпечується наявність облікових даних про засоби підприємств.

За повнотою охоплення об'єктів інвентаризацію поділяють на повну, яка передбачає суцільну перевірку всього майна підприємства та стану розрахункових відносин, і часткову, що передбачає перевірку окремих видів засобів.

За характером виокремлюють інвентаризацію планову та позапланову. Планову інвентаризацію здійснюють за завчасно складеним планом, а позапланову — за розпорядженням керівника в разі пожежі чи стихійного лиха, а також на вимогу слідчих органів.

Інвентаризація активів і зобов'язань підприємства регулюється ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", згідно з якою перевіряються й документально підтверджуються їх наявність і стан.

авдання інвентаризації:

-          виявити фактичну наявність господарських засобів;

-          визначити надлишок або нестачу цінностей та відобрази-ти їх в обліку;

-          виявити запаси, які втратили первісну якість, застаріли і не використовуються;

-          перевірити дотримання умов і порядку зберігання госпо-дарських засобів;

-          перевірити достовірність і реальність вартості зарахова-них на баланс активів і пасивів підприємства.

Інвентаризації підлягають основні засоби, нематеріальні ак-тиви, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти і документи та розрахунки.

Класифікація інвентаризації.

1.         За обсягом охоплення перевіркою об’єктів.

1.1.      Повна - передбачає суцільну перевірку всіх засобів та джерел підприємства. Досить трудомістка.

1.2.      Часткова - охоплює визначену частину засобів і джерел (наявність грошей у касі, готової продукції на складі, незаве-ршеного виробництва тощо).

2.         За характером організації.

2.1.      Планова - проводиться за попередньо складеним планом у заздалегідь визначені строки.

2.2.      Позапланова (раптова) - проводиться за розпорядженням керівника підприємства, за вимогою слідчих або контролюю-чих органів, ревізії і при зміні матеріально-відповідальних осіб.

3.         За способом п–оведення.

3.1. Суцільна проводиться перевірка фактичної наявності усіх без винятку цінностей.

 

3.2. Вибіркова - перевіряється фактична наявність окремих видів цінностей. 4. За періодом проведення. 4.1.Місячна.

4.2.      Квартальна.

4.3.      Шврічна.

4.4.      Річна.

7. Поняття основних засобів, їх оцінка, облік надходження основних засобів.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі - Положення (стандарт) 7) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

«Основні засоби» містить такі способи визначення первісної вартості залежно від способу надходження ОЗ:             1. Придбання ОЗ за плату — найпоширеніший спосіб надходження ОЗ на підприємство. За п. 8 П(С)БО 7 первісна вартість придбаних об’єктів ОЗ складається з таких витрат: — сум, що виплачуються постачальникам; — реєстраційних зборів, держмита та інших аналогічних платежів; — сум ввізного мита; — сум непрямих податків у зв’язку з придбанням (якщо вони не відшкодовуються підприємству); — витрат на страхування, ризиків доставки ОЗ; — витрат на установку, монтаж, налагоджування; — інших витрат, безпосередньо пов’язаних із доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні до використання. Фінансові витрати, зокрема, відсотки за кредитом, не включаються до первісної вартості ОЗ, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень. Виняток — фінвитрати, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БУ 31 «Фінансові витрати».             2. Отримання ОЗ в обмін на подібний об’єкт — тоді первісна вартість дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта ОЗ. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю буде справедлива вартість переданого об’єкта із включенням різниці до витрат звітного періоду. Відповідно до п. 4 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» справедлива вартість — це сума, за якою може бути здійснено обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими й незалежними сторонами.              3. Отримання ОЗ в обмін на неподібний об’єкт — первісна вартість дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта ОЗ, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана під час обміну.              4. Безоплатне отримання ОЗ — первісна вартість дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, наведених у п. 8 П(С)БО 7.              5. Внесення ОЗ до статутного капіталу — здійснюється за погодженою засновниками (учасниками) підприємства їх справедливою вартістю з урахуванням витрат, наведених у п. 8 П(С)БО 7.              6. Переведення ОЗ з оборотних активів, товарів, готової продукції —первісна вартість дорівнює собівартості таких активів.               Первісна вартість ОЗ збільшується на суму витрат, пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта. Та зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта ОЗ.