Засоби, які зменшують тонус матки і її скоротливу активність (токолітичні засоби)

Можливість гальмування скоротливої активності міометрію відкрили після з`ясування фізіологічного значення ₂-адренорецепторів у матці. Кількість ₂-адренорецепторів змінюється в різні періоди вагітності: вона найбільша в останніх триместрах, що забезпечує спокій міометрію і виношування плода, а перед самими пологами і під час їх - зменшується, що супроводжується підвищенням чутливості матки до стимулювальних факторів.

₂-Адреноміметики - надійні засоби для зменшення тонусу і скоротливої активності матки, які широко застосовуються в акушерській практиці. Препарати добре переносяться матір`ю і негативно не впливають на плід і новонародженого. Як токолітики застосовують партусистен (фенотерол), салбутамол (салбупарт) і тербуталін (бриканіл). Призначають їх всередину, внутрішньом`язово і внутрішньовенно краплинно. Максимальний токолітичний ефект спостерігається через 2 години після приймання препаратів усередину, через 30 хвилин після внутрішньом`язового введення і через 5-10 хвилин після внутрішньовенного введення. Введення ₂-адреноміметиків може супроводжуватися тахікардією як у матері, так і у плода, неспокоєм, нудотою, запорами. Рідко спостерігаються зменшення діастолічного тиску, гіперглікемія у плода.

Показання до введення токолітичних засобів:

• профілактика мимовільних абортів і передчасних пологів;

• високий тонус матки на початку пологів;

• надмірно швидкі пологи, які супроводжуються сильними матковими скороченнями і високою частотою переймів, що створює загрозу розриву матки (особливо при диспропорції між розмірами голівки плода і таза матері);

• гіпоксія плода, зумовлена аномаліями пологів, необхідність проведення внутрішньоутробної реанімації плода;

• проведення внутрішньоутробного повороту плода, особливо у випадку двійні;

• підготовка до оперативного втручання в процесі пологів (кесарів розтин та ін.).

У випадку загрози викидня на ранніх строках вагітності (до 4 місяців); при звичних абортах, пов`язаних з недостатністю продукування прогестерону жовтим тілом, поряд з іншими заходами проводять замісну терапію прогестероном (частіше синтетичним гестогенним препаратом туриналом). Призначають також вітамін Е (токоферол).

Антагоніст кальцію магнію сульфат також розслаблює міометрій (внутрішньовенно вводять 5-10 мл 25% розчину).

Останнім часом як токолітики починають використовувати блокатори кальцієвих каналів (ніфедипін).

Іноді під час пологів для зменшення надмірних скорочень міометрію досвідчені лікарі-акушери використовують засіб для неінгаляційного наркозу - натрію оксибутират.

Препарати, які підвищують тонус міометрію і прискорюють його інволюцію у післяпологовому

ПЕРІОДІ

Післяпологова атонія матки та її уповільнена інволюція супроводжуються кровотечами, які є причиною геморагічної анемії. У народній медицині для ліквідації маткових кровотеч з давніх часів застосовувалися рослинні засоби (настої і відвари трави грициків, листя барбарису, чистецю та ін.). Найбільш ефективними вважають препарати маткових ріжків (гриб, який паразитує на колосках жита): ергометрин, метилергометрин, ерготамін, ерготал (сума алкалоїдів). Фармацевтична промисловість випускає також синтетичний препарат котарніну хлорид. Приймання всередину або введення внутрішньом`язово цих засобів супроводжується стійким скороченням міометрію. У результаті судини механічно стискаються і кровотеча припиняється. Подібним чином у післяпологовому періоді діє також окситоцин.

Показання до застосування препаратів, які підвищують тонус міометрію:

• післяпологові кровотечі, атонія матки, уповільнена інволюція матки після пологів і аборту, кровотеча після ручного відокремлення посліду;

• стани після кесаревого розтину;

• дисфункціональні маткові кровотечі при міомах матки, кров`янисті виділення при запальних процесах.

Вибір препарату залежить від об`єму кровотечі: при масивних - показані препарати маткових ріжків, у легких випадках обмежуються призначенням рослинних засобів.

Застосування препаратів маткових ріжків може супроводжуватися побічними ефектами: нудотою, блюванням, діареєю, головним болем. При гострому отруєнні спостерігаються рухове збудження, судоми, нудота, блювання, діарея, болі в епігастральній ділянці, тахікардія, порушення чутливості. Тривале застосування алкалоїдів маткових ріжків може супроводжуватися розвитком хронічного отруєння - ерготизму. Раніше ерготизм був частим явищем у зв`язку зі вживанням у їжу борошна, виготовленого із зерна, ураженого матковими ріжками. Ерготизм існує у двох формах. Гангренозна форма зумовлена спазмом периферичних судин, який супроводжується розвитком некрозу кінцівок. Судомна форма зумовлена впливом препаратів на центральну нервову систему.