Тактика і вибір методу лікування.

Хворих із ПХЕС потрібно госпіталізувати в хірургічні стаціонари, де після від- ікіиідйого обстеження визначають характер лікування (консервативного чи опера- і іншого).

Консервативне лікування показане:

1. хворим із дискінезією жовчних шляхів, різними захворюваннями травного ч'.ікту, цукровим діабетом та іншою патологією терапевтичного профілю;

2. хворим, в яких є показання до ендоскопічної папілосфінктеротомію чи хі- І'\(н ічного втручання, але вони відмовляються від його проведення;

,'і) хворим, яким потрібно оперативне втручання, проте його неможливо вико- через тяжку соматичну патологію.

Консервативне лікування передбачає:

1. зняття больового синдрому;

2. покращання відтоку жовчі;

.4) боротьбу з інфекцією;

4. корекцію обмінних порушень;

5. лікування соматичної патології.

Власне, з урахуванням виявлених причин ПХЕС і вибирають тактику лікуван- ии При резідуальному холедохолітіаз, стенозуючому папіліті методом вибору має (іу і и ендоскопічна папілосфінктеротомія з екстракцією конкрементів.

Дієта має максимально щадити біліарну систему та травний тракт, передбачати їмсншення калорійності, значне обмеження жирів і продуктів, що містять надлишок холестерину.

З медикаментозних засобів використовують препарати, що нормалізують функ­цію м'язів-замикачів жовчних проток і ДПК (реглан, церукал, сульперид, мотиліум, 'ііквіритон тощо), адсорбують некон'юговані жовчні кислоти (фосфагель, холести- іиімін, білігнін), зменшують запалення слизової оболонки (де-нол, вікагір, вентер) і.і пригнічують активність патологічної мікробної флори (фуразолідон, бісептол, еритроміцин тощо).

Якщо процес поширюється на печінку чи підшлункову залозу, в медикаментоз­ну терапію вносять корективи. Неефективність проведеної консервативної терапії є показанням до повторного оперативного втручання на жовчовивідних шляхах.

Показання до оперативного лікування:

1. Пухлини ВСДК, рубцеві стриктури жовчної протоки, велика кукса міхурової протоки та тубулярний стеноз холедоха.

2. Механічна жовтяниця, внутрішні та зовнішні нориці, виражений, із частими рецидивами, холангіт.

В обґрунтуванні методу оперативного лікування ПХЕС важливе значення має інтраопераційна ревізія жовчних шляхів. Так, розширення загальної жовчної прото­ки більше 10 мм треба розцінювати як ознаку жовчної гіпертензії.

Важливими методами діагностики ПХЕС є також інтраопераційна холангіог- рафія, холедохоскопія, холангіоманометрія та дебітометрія.

Вибір методу хірургічного лікування ПХЕС має насамперед залежати від ха­рактеру патології. Основними з них при післяхолецистектомічному синдромі є:

1. холедоходуоденостомія (Юраша, Флеркена, Фінстерера і Кіршнера);

2. холедохоєюностомія (на виключеній петлі за Ру та за методом Брауна із заг­лушкою за О.О. Шалімовим);

3. трансдуоденальна папілосфінктеропластика і вірсунгопластика.

Література.

Основна:

1. Хірургія: підручник з хірургії / За ред. Березницького Я.С., Захараша М.П., Міша- лова В.Г., Шідловського В.О. — Т. II. — Дніпропетровськ: Дніпро-VAL, 2007. — 628 с.

2. Лекції з госпітальної хірургії: Навчальний посібник / За ред. докт. мед. наук, проф. В.Г. Мішалова. — У 3 т. — Т. 1. — 2-ге вид., доп. і переробл. — К.: Видавничий дім «Асканія», 2008. - 287 с.

3. Лекції з госпітальної хірургії: Навчальний посібник / За ред. докт. мед. наук, проф. В.Г. Мішалова. — У 3 т. — Т. 2. — 2-ге вид., доп. і переробл. — К.: Видавничий дім «Асканія», 2008. — 382 с.

4. Лекції з госпітальної хірургії: Навчальний посібник / За ред. докт. мед. наук, проф. В.Г. Мішалова. — У 3 т. — Т. 3. — 2-ге вид., доп. і переробл. — К.: Видавничий дім «Асканія», 2008. — 494 с.