
- •Методичні вказівки для студентів медичного коледжу до практичних занять з аналітичної хімії заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук I-ї аналітичної групи катіонів
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина
- •2.Реакція з калію гексагідроксостибіатом k[Sb(oh)6]
- •Умови проведення реакції
- •5. Реакція з натрію гексанітрокобальтатом (ііі) (фармакопейна)
- •8. Дія реактиву Неслера
- •9. Кип’ятіння солей амонію з натрію карбонатом
- •11. Реакція "срібного дзеркала” (фармакопейна)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук I-ї аналітичної групи катіонів
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина
- •Аналітичної групи Реакції виявлення катіонів четвертої аналітичної групи
- •Дія групового реагента
- •1. Дія натрію гідроксиду
- •2. Дія алізарину s
- •1. Дія натрію гідроксиду
- •2. Дія сірководню (н2s) (фармакопейна)
- •3. Дія калію гексаціаноферату (II) (фармакопейна)
- •4. Дія дитизону
- •2. Дія диметилгліоксиму
- •1. Дія калію гексаціаноферату (іі) (фармакопейна)
- •2. Дія амонію роданіду (фармакопейна)
- •3. Дія калію йодиду
- •1. Дія натрію моногідрофосфату (фармакопейна)
- •2. Дія натрію гіпойодиду
- •Реакції виявлення катіонів шостої аналітичної групи
- •Дія групового реагенту (надлишок розчину амонію гідроксиду)
- •Дія загальних реагентів
- •2. Дія калію гексаціаноферату (II) і калію гексаціаноферату (III)
- •3. Дія амонію сульфіду
- •4. Дія сірководню
- •1. Дія калію гексаціаноферату (II)
- •2. Дія амонію гідроксиду (фармакопейна)
- •3. Дія калію йодиду
- •1. Дія металічної міді
- •2. Дія стануму (II) хлориду
- •3. Дія калію йодиду (фармакопейна)
- •Література
- •Заняття №3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук I-ї аналітичної групи аніонів
- •Самостійна аудиторна робота
- •2. Дія молібденової рідини (фармакопейна)
- •Література
- •Заняття №4
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук II-ї та III-ї аналітичних груп аніонів
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина
- •А) Реакції хлорид-йонів
- •1. Дія розчину аргентуму нітрату (фармакопейна)
- •2. Дія оксидників
- •Література
- •Заняття №5
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Експериментальна частина
- •1. Аналіз суміші сухих солей
- •1.1. Органолептичний контроль
- •1.2. Попередні випробовування
- •1.3. Переведення сухих солей у розчин
- •Аналіз хлорид-, бромід-, йодид-йонів при їх сумісній присутності
- •Виявлення бромід- та йодид-йонів
Самостійна аудиторна робота
1.Виконати лабораторні роботи наведені в цих методичних вказівках.
2.Оформити і захистити протокол.
3.Відповісти на запитання, запропоновані викладачем, з використанням записів на дошці.
4.Розв'язувати розрахункові задачі, запропоновані викладачем.
Експериментальна частина
Характерні реакції катіонів першої
аналітичної групи
а) Реакції катіонів Натрію
1.Реакція з цинкуранілацетатом Zn(UO2)3(CH3COO)8
(фармакопейна)
Поміщують краплю досліджуваного розчину солі Натрію на предметне скло і випаровують майже досуха на водяній ванні. Поряд поміщують 2 краплі цинкуранілацетату в ацетатній кислоті і скляною паличкою з’єднують реактив з залишком. Після цього (через 1-2 хв.) виділяються зеленувато–жовті тетраедри і октаедри натрію уранілацетату NaZn(UO2)3(CH3COO)9.
Na+ + Zn2+ + 3UO22+ + 8CH3COO- + CH3COOH + 9H2O →
→ NaZn(UO2)3(CH3COO)9•9H2O↓ + H+
Цю реакцію можна проводити в присутності інших катіонів, в т.ч. K+, Rb+, Cs+, NH4+. Чутливість реакції підвищується в присутності солей Цинку і Магнію. При цьому утворюються кристали складу, наприклад NaMg(UO2)3(CH3COO)9•9H2O. Реакція специфічна для йонів Na+.
Йони Mg2+, Ba2+, Sr2+, Ca2+, Zn2+, Mn2+, Al3+, Hg2+, Cu2+, Co2+, Ni2+, Cd2+ перешкоджають даній реакції тільки при концентраціях, що перевищують 0,005 г на 1см3.
2.Реакція з калію гексагідроксостибіатом k[Sb(oh)6]
Поміщають у пробірку 2-3 краплі солі Na+, додають до нього 2-3 краплі реактиву і труть скляною паличкою в стінки пробірки. При цьому випадає білий кристалічний осад.
NaCl + K[Sb(OH)6] → Na[Sb(OH)6]↓ + KCl
Умови проведення реакції
Реакцію слід проводити в строго нейтральному середовищі при pH = 7. У лужному середовищі осад не утворюється внаслідок утворення розчинної середньої солі. В кислому випадає білий аморфний осад стибіатної кислоти H3SbO4, який помилково може бути прийнятий за осад натрію антимонату. Кисле середовище нейтралізують розчином калію гідроксиду, лужне – розчином ацетатної кислоти.
Перевірити розчинність осаду при нагріванні та в ацетатній і хлоридній кислотах.
Дану реакцію використовують для осадження йонів Na+ з крові (чутливість – 50 мкг).
3.Проба на забарвлення полум’я
(фармакопейна)
Дослід виконують, вносячи крупинки солі на металевій дротинці в полум’я пальника або беручи на кінчик платинової дротинки краплю розчину солі Натрію. Леткі сполуки Натрію забарвлюють полум’я в характерний жовтий колір, який має зберігатись протягом 25-30 секунд.
б) Реакції катіонів Калію
4.Реакція з натрію гідротартратом або тартратною кислотою (фармакопейна)
Наливають у пробірку 2-3 краплі розчину солі Калію, додають 2-3 краплі розчину NaHC4H4O6 і труть скляною паличкою в стінки пробірки. Через деякий час випадає білий кристалічний осад:
KCl+ NaHC4H4O6 → KHC4H4O6↓ + NaCl
Вивчають властивості осаду:
а) розчинність у холодній та гарячій воді;
б) відношення до дії мінеральних кислот і лугів.
Чутливість реакції – 50 мкг, граничне розбавлення – 1:1000. Катіони NH4+ перешкоджають визначенню, тому їх усувають шляхом прожарювання проби.
Державна Фармакопея України (ДФУ) проводит дану реакцію з тартратною кислотою в присутності натрію ацетату.