5) Основні вимоги та Логіка проведення педагогічного дослідження

Предмет пізнання в педагогіці — це навчально-виховний процес як соціальне, психологічне і природне явище одночасно.Сутність більшості педагогічних досліджень полягає у вивченні взаємозв'язків між вимогами суспільства, що розвивається, до своїх членів і закономірностями розвитку людини як суспільно-біологічної істоти. Майбутнє суспільства визначає майбутнє особистості, тоді як формується вона сьогодні за наявних умовОсновна функція педагогіки як науки — шукати нові шляхи для сучасної практики виховання, навчання й освіти.

Є також специфічні вимоги до педагогічного дослідження.

По-перше, педагогічне дослідження завжди потребує особливої уваги, оскільки масивом дослідження завжди є люди.

По-друге, треба прагнути до максимальної практичної користі від вивчення найскладнішого іноді суто теоретичного питання. Поки що частина педагогічних працівників зазнає труднощів, застосовуючи теорію на практиці, часом не бачить практичної користі від теоретичних досліджень. Це створює певне взаємне непорозуміння дослідників і практиків. У такій обстановці проводити дослідну роботу стає важко. Учений зобов'язаний не тільки розробити теорію, а й вказати на способи її впровадження в практику.

По-третє, педагогічне дослідження — це спільна творчість дослідника і всіх учасників експерименту, що передбачає довіру та взаємодопомогу між ними. Усім має бути цікаво та корисно.

Логіка педагогічного дослідження

Під логікою педагогічного дослідження розуміють послідовність і взаємозв'язок складових елементів дослідної роботи.

1. Науково-дослідну роботу завжди починають з вибору об'єктного простору дослідження. Вибір об'єктного простору визначається такими об'єктивними факторами, як актуальність, новизна і перспективність, а також суб'єктивними чинниками: освітою, життєвим досвідом, нахилами, інтересами, здібностями, складом розуму дослідника, характером його професійної діяльності тощо'. Вибір об'єктного простору зумовлює визначення дослідної проблеми і теми дослідження. При цьому тема повинна містити проблему.

Проблема — це складне теоретичне чи практичне питання, що потребує спеціального вивчення і позитивного розв'язання, тобто це те, що не відомо в науці. Сутність проблеми — суперечності між науковими фактами та їх теоретичним осмисленням, між науковими теоріями, що конкурують. Джерелом проблеми є утруднення, конфлікти, "вузькі місця", що виникають у реальній практиці. Тому виникає потреба в усуненні їх, що найчастіше відображено в практичних завданнях. Для переходу від практичного завдання до наукової проблеми необхідно:

• визначити, яких наукових знань бракує для вирішення наявного практичного завдання;

• визначити, чи є ці необхідні знання в науці.

Під час вибору та обґрунтування проблеми дослідження необхідно враховувати такі моменти:

• суперечливість проблеми,;

• істинність проблеми,;

• місце досліджуваної проблеми в науці,;

• зіставлення історичного та логічного,;

• виокремлення головного напряму дослідження,.

Під час обґрунтування актуальності проблеми дослідник має право на творчий підхід. Але в різній послідовності звичайно висвітлюють такі аспекти:

• соціальна аргументація педагогічної проблеми;

• Загальнонаукова аргументація цієї проблеми;

• історико-аналітичне обґрунтування проблеми з позиції розвитку педагогічної думки в минулому і тепер;

• обґрунтування проблеми з погляду педагогічної практики.

2. Суперечності, що містяться в проблемі, мають прямо або побічно набути своє відображення у формулюванні теми дослідження. Тема дослідження, у свою чергу, має одноразово фіксувати як певний етап уточнення, так і локалізацію (обмеження рамок) проблеми. Під час вибору теми дослідження доцільно використовувати алгоритм розумової діяльності як відповіді на такі запитання:

• в якій із галузей педагогічної науки найбільший пізнавальний інтерес (;

• який аспект педагогічної дійсності можна краще дослідити;

• що найбільше цікавить у педагогічному процесі;

• що можна найкраще зрозуміти та дослідити;

• який вік респондентів підлягає дослідженню;

• яка виховна чи дидактична проблема для цього віку досліджуваних у подальшому видається найбільш важливою з позицій особистого педагогічного досвіду;

• які завдання можна реально вирішити.

Темами фундаментальних наукових праць (монографії, докторські дисертації) мають бути суттєві наукові проблеми. Об'єкт дослідження — це процес або явище педагогічної дійсності, що протистоїть дослідникові як суб'єкту в його пізнавальній діяльності, породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Об'єкт дослідження завжди є чимось реально існуючим. Предмет дослідження — це частина об'єкта, тобто те, що безпосередньо та ґрунтовно вивчається з певною метою.

3. Мета дослідження — це ідеальне, мислене передбачення кінцевого результату науково-дослідної роботи, тобто те, для чого вивчається предмет дослідження (розробка наукових основ виховання й навчання, одержання нової наукової інформації з теми дослідження, аналіз результатів практики, виявлення шляхів і засобів виховання тощо). Мета дослідження визначається загальним станом науки, необхідністю розвитку педагогічної теорії. Під час визначення мети дослідження необхідно чітко відповісти на такі запитання:

• У чому полягає сутність досліджуваної проблеми?

• Чи є в науці пояснення сутності досліджуваного явища чи процесу, яке воно, у чому полягають його сильні та слабкі сторони?

• На що саме потрібно дати аргументовану відповідь?

• Чи можна під час дослідження здобути необхідні наукові факти для висвітлення сутності досліджуваної проблеми?

4. Завдання дослідження — це те, що необхідно виконати за допомогою засобів теоретичного чи емпіричного мислення (порівняння, класифікація, конкретизація). Завдання конкретизують мету з урахуванням предмета, особливостей досліджуваної наукової проблеми. Перше завдання спрямоване на виявлення сутності, природи, структури, закономірностей функціонування та розвитку феномену, що вивчається. Друге завдання передбачає розкриття загальних способів перетворення об'єкта, вибудовування його моделей. Третє завдання спрямоване на створення, розробку конкретних освітніх технологій чи методик педагогічної дії, практичних рекомендацій. Четверте завдання — на експериментальну перевірку їх ефективності.

5. Вихідна концепція дослідження — це сукупність теоретичних положень, якими керується дослідник протягом науково-експериментальної роботи. Вихідна концепція допомагає з'ясувати, що в педагогічній науці точно відомо, усіма визнано, а з яких питань немає єдиного погляду, що вивчено слабко, на які запитання в науці не знайдено відповідей.

6. Поставивши завдання та намітивши способи їх розв'язання, визначивши вихідні концептуальні ідеї, дослідник повинен здійснити "прорив" у недосліджену галузь, передбачити кінцевий результат, визначити в основних рисах підсумок дослідницької роботи. Усі наступні логічні етапи становитимуть щаблі руху до цього передбачуваного результату, його перевірку, уточнення та конкретизацію. Формою такого передбачення є наукова гіпотеза. Наукова гіпотеза — це теоретично обґрунтоване припущення стосовно результату вирішення означеної проблеми, націлене на пояснення будь-яких явищ (наприклад, про те, як буде протікати досліджуваний процес, явище: що буде відбуватися з дитиною або якістю, яку потрібно сформувати, від чого залежить хід процесу і т. ін.

Наукова гіпотеза має відповідати таким критеріям: відповідності фактам, можливості перевірити, застосовності до більш широкого кола явищ, можливої простоти. За характером вона може бути висуненням принципово нового положення чи модифікацією відомих законів і закономірностей, виходячи з припущення про те, що деякі закони діють у галузях, де їх дію ще не визначено. За логічною структурою наукова гіпотеза може мати лінійний (коли висувається та перевіряється якесь одне положення) чи розгалужений характер (коли необхідна перевірка кількох припущень).

Висуненням гіпотези закінчується та частина дослідження, логіка якої визначається загальними вимогами до наукового пошуку.

7 Після розробки програми експериментально-дослідної роботи намічають адекватні завданням кожного дослідницького кроку методи та процедури, що становлять специфічні інструменти здобуття істини. Під методами розуміють шляхи досягнення мети чи способи розв'язання завдань наукового дослідження. Поняття методів наукового дослідження охоплює і форми логічного мислення (індукція і дедукція, аналіз і синтез; порівняння, класифікація), і загальні моделі дослідницьких процедур, і способи (прийоми) виконання дослідницьких дій.

8. Здобуття й аналіз нових наукових фактів за допомогою розроблених методів дослідження — головний елемент педагогічного дослідження. Тут важливо вичленувати самостійно здобуті дослідником результати дослідження із загальних результатів виховання й навчання, установити залежність між змістом його власної дослідної роботи і зміною явищ педагогічної дійсності.

Упровадження в практику результатів дослідження — важливий елемент на заключному етапі роботи. Тут розробляють конкретні методичні рекомендації, створюють навчальні чи методичні посібники, пропагують їх, чим забезпечується масове застосування педагогічних ідей дослідника.