1.Пвш як наука. Її об’єкт, предмет, мета, завдання, основні категорії. Зв'язок пвш з іншими науками.

ПВШ – це наука про закономірності процесу виховання і професійної підготовки спеціалістів в умовах ВНЗ, яка розробляє теорію, методику, технології організації і управління даним процесом.

Обєкт ПВШ – педагогічні системи, які функціонують у ВНЗ, а також системи управління ВНЗ.

Предмет ПВШ – це дослідження особливого виду педагогічної діяльності, спрямованої на розкриття закономірностей і пошук раціональних шляхів навчання та формування спеціаліста вищої кваліфікації.

ПВШ, що виникла на базі загальної педагогіки, розглядає вищі рівні навчання та виховання дорослої людини.

Метою цієї науки є дослідження закономірностей розвитку, виховання і навчання студентів і розробка на цій основі шляхів удосконалення процесу підготовки кваліфікованого спеціаліста.

Основні завдання педагогіки вищої школи:

-обгрунтування методологічних і теоретичних засад педагогічного процесу у вищій школі на сучасному етапі розвитку науки і людства;

-вивчення сутності, особливостей і закономірностей педагогічного процесу та його складових: навчання, виховання, морально-психічної і психологічної підготовки, розвитку, самовиховання й самоосвіти відповідно до вимог Болонського процесу;

- розроблення методичних систем та окремих методів соціалізації і професійної підготовки майбутніх фахівців, їхнього виховання й розвитку;

- розроблення й конкретизація принципів навчання та виховання студентів, їхньої професійної, морально-психічної і психологічної підготовки відповідно до змін, які відбуваються в житті суспільства, ринкової економіки;

- виявлення та обґрунтування умов успішної реалізації вимог принципів навчання й виховання для діяльності в різних сферах;

- визначення шляхів удосконалення й розвитку організаційних форм навчально-виховної роботи,

підвищення ефективності різних способів контролю, оцінки навчально-виховного процесу, рівнів підготовленості студентів і груп;

- прогнозування розвитку педагогічного процесу залежно від перспектив науки і потреб суспільства;

- пошук шляхів, прийомів, способів і засобів активізації пізнавальної діяльності студентів (слухачів), скорочення часу на їхнє ефективне та якісне професійне навчання;

- виявлення закономірностей педагогічного впливу на студентів (слухачів) з метою формування в них наукового світогляду, національної свідомості, гідності й гордості, національних почуттів і патріотизму, професійної відповідальності;

-формування у студентів мотивації до діяльності, конкуренції, активного суспільного й громадського життя;

- розроблення сучасних педагогічних технологій соціалізації й професійної підготовки фахівців та різних соціальних груп;

- вивчення різних колективів і розроблення технологій педагогічного впливу на них з метою їхнього згуртування, оптимізації стосунків і забезпечення взаємодії, злагодженості тощо;

- вивчення й критичне осмислення педагогічної спадщини вищої школи минулого, виявлення й використання всього того, що є цінним сьогодні;

-впровадження у систему вищої освіти нових педагогічних технологій освіти, навчання, професійної підготовки, виховання;

-перебудова навчально-виховного процесу у вищій школі відповідно до вимог Болонського процесу.

Основні категорії ПВШ:

Виховання – це керівництво набуттям знань, засвоєння певних поглядів, виробленням правильних звичок, формуванням потреб, інтересів, мотивів, почуттів.

Категорія освіта містить 3 складові: 1. Здобуття знань, умінь, навичок. 2 формування світогляду. 3. Розвиток пізнавальних здібностей особистості. Освіта – результат засвоєння людського досвіду поколінь у вигляді системи знань, навичок, умінь, ставлень.

Навчання - взаємозумовлений, цілеспрямований, організований і систематичний процес передавання знань, навичок, умінь та процес оволодіння ними.

Педагогічний процес система навчальних та виховних засобів, застосованих у тому чи іншому навчальному закладі та організованих відповідно до вимог педагогіки.

Компетенція – здатність застосовувати уміння та особисті якості для успішної діяльності у певній галузі.

Професійний розвиток студентів - процес і результат набування знань, навичок і вмінь, необхідних для ефективного здійснення професійної діяльності, та їх удосконалювання.

Самовиховання – цілеспрямована свідома діяльність студента щодо самовдосконалення й формування в собі необхідних якостей і властивостей особистості.

Самоосвіта - цілеспрямована самостійна робота студента з набування, поглиблення та удосконалення знань, навичок та вмінь.

Зв'язок педагогіки з іншими науками

Останнім часом бурхливо розвивається соціальна педагогіка — галузь педагогіки, яка вивчає закономірності й механізми становлення і розвитку особистості в процесі здобуття освіти та виховання в різних соціальних інститутах, а також соціально орієнтовану діяльність освітніх, наукових, культурних та інших закладів, установ і соціальних служб, які сприяють формуванню соціальної активності дітей та молоді у процесі розв'язання суспільних, політичних, економічних та інших проблем суспільства. '

Педагогіка пов'язана з багатьма науками, а найбільше з філософією, соціологією, етикою, естетикою, психологією, анатомією і фізіологією людини, логікою.

Філософські науки допомагають педагогіці визначити мету виховання, урахувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, забезпечують оперативною інформацією про зміни в науці й суспільстві, коригуючи спрямованість виховання. Психологія вивчає закономірності розвитку психіки людини, тому кожен розділ педагогіки спирається на відповідний розділ психології. Анатомія і фізіологія людини є базою для розуміння біологічної суті людини — розвитку вищої нервової діяльності, першої та другої сигнальних систем, розвитку і функціонування органів чуття, опорно-рухового апарату, серцево-судинної та дихальної систем. соціальна педагогіка – наука, яка вивчає вплив на педагогічний процес конкретних соціальних інститутів: сім’ї, школи, підліткового чи молодіжного об’єднання, закладів культури, спорту тощо; розглядає особистість як фокус системи соціально-педагогічного впливу, як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин. Вище вказані науки взаємопов'язані, взаємовпливають, взаємодіють, взаємопроникають та інтегрують. Педагогіка спирається на ідеї інших наук, використовує їх методи дослідження, зокрема психології, проводить дослідження спільно з іншими науками, дає замовлення іншим наукам на дослідження певних явищ.