
- •1.Вільна торгівля і протекціонізм.
- •2.Інструменти торгівельної політики.
- •Структура ес. Маастрихтський договір
- •4.Міжнародний кредит і світова криза заборгованості
- •5.Основні чинники прямих іноземних інвестицій
- •6.Світова валютна система.
- •7. Міжнародні фінансові організації
- •8. Етапи міжнародної міграції робочої сили.
- •9.Міжнародні розрахунки та їх основні форми.
- •10.Особливості інтеграції країн Африки
- •12. Міжнародний валютний фонд
- •13.Види зовнішньоекономічних операцій.
- •14.Формування сучасного механізму зовнішньоекономічної діяльності в Україні
- •15. Модель Гекшера-Оліна. Парадокс Леонтьєва
- •16. Спеціалізація країн та порівняльні переваги
- •17. Міжнародні потоки капіталу
- •18. Регулювання міжнародних міграційних процесів моп.
- •19. Сот: проблеми та перспективи розвитку
- •20. Вплив тнк на світову економіку
- •21. Перспективи функціонування вільних економічних зон на території України
- •22.Абсолютні та відносні переваги в теорії міжнародної торгівлі
- •23,Вплив офшорних зон на економіку України
- •24.Сучасні тенденції у світовому поділу праці
- •25. Сучасні тенденції міжнародної кооперації
- •26. Україна в світових міграційних процесах
- •27. Сучасне світове господарство як об’єкт пізнання.
- •28. Платіжний баланс та його структура
- •30.Типи регіональних торговельних угод
17. Міжнародні потоки капіталу
Тісне переплетення окремих складових світового господарства та його чітко визначена однорідність приводять до злиття національних економічних систем і створення їх аналога на міжнародному рівні. Отже, в межах світової економічної системи, яку формують взаємозв'язки між національними ринками ресурсів і продуктів, сімейними господарствами і фірмами, державними інституціями і фінансовими ринками, відбуваються різноманітні виробничі, торговельні, кредитні, валютні, науково-технічні, політичні, культурні та інші відносини. На їх грунті розвивається, зокрема, міжнародна інвестиційна діяльність, що пов'язана з вивозом капіталу (однобічне переміщення за кордон певної вартості в товарній чи грошовій формі з метою отримання прибутку чи підприємницької вигоди).
Можна відзначити такі основні риси сучасної міграції капіталів:
· підвищення ролі держави у вивозі капіталу: держави самі стають активними фінансовими експортерами;
· посилення міграції приватного капіталу між промислово розвинутими країнами (це пояснюється структурними змінами в економіці, розвитком капітало- та наукоємних технологій тощо);
· збільшення частки прямих іноземних інвестицій -- капіталовкладень у зарубіжні підприємства, що забезпечують контроль інвестора над ними.
Здатність факторів виробництва до переміщення з однієї країни в іншу - міжнародна мобільність факторів виробництва. Через наявність перешкод до переміщення здатність до міжнародної мобільності не означає можливість мобільності. Капітал у грошовій формі, завдяки властивості універсальності, є, за інших рівних умов, найбільш мобільним і ліквідним фактором виробництва.
Умовно міграція капіталу може бути класифікована виходячи з:
· виходу міграції за межі національних економік, - як:
- внутрінаціональна та міжнародна;
- інституціонального рівня міграції капіталу, - як: міграція капіталу на локальному рівні в межах мікроекономічної одиниці; мікрорівні між мікроекономічними одиницями; регіональної міграція капіталу на рівні регіонів (областей) держави; міграція капіталу на макрорівні, учасниками якої виступають держави; міграція капіталу на мегарівні, яка заснована на тристоронніх відносинах країни, що приймає капіталу, міжнародної організації та учасників такої організації;
· зворотності, - як: зворотня міграція капіталу (здійснюється на умовах терміновості, платності та повного повернення авансованого капіталу (прикладом є рух капіталу в позичковій формі або через вкладення в боргові папери); міграція з непрямим поверненням капіталу (на відміну від міграції з повним поверненням капіталу, припускає перелив капіталу на необмежений час з репатріацією лише доходу від його використання); незворотня міграція капіталу (частковими проявами є втеча капіталу, відхід капіталу з галузей чи окремих підприємств, що втратили привабливість);
· галузевої ознаки, - як: внутрішньогалузева міграція; міжгалузева міграція;
· характеру зв'язків між учасниками, - як: міграція капіталу заснована на непостійному, епізодичному співробітництві (свого роду це перша, початкова стадія розвитку процесів міграції капіталу, що за певних умов може перерости в системну міграцію капіталу); системна міграція капіталу характеризується переходом непостійного співробітництва на якісно новий рівень (в цьому випадку відносини між суб'єктами перебувають в рамках деякої системи).
Міграція капіталу між суб'єктами економічних відносин, що характеризується сталістю, взаємозалежністю і взаємодетермінованістю зв'язків, свідчить про формування такими суб'єктами системи. Предметом цього дослідження є ММК. Слід зазначити, що синонімами ММК в економічній літературі є категорії "міжнародний рух капіталу", "міжнародний рух фінансових ресурсів" чи "рух інвестицій".