60. Брестський мир між Центральною Радою і країнами німецько-австрійського блоку 27 січня 1918 р.

Проголошення IV Універсалом незалежності УНР дало Центральній Раді юридичне право представляти інтереси республіки на міжнародній арені. Центральна Рада розгорнула активну дипломатичну діяльність, спрямовану на збереження незалежності України.

27 січня (9 лютого) 1918 р. у Бресті між Центральною Радою і країнами німецько-австрійського блоку був підписаний мир (Брестський мир):

• Україна вийшла зі стану війни з країнами німецько-австрійського блоку;

• Німеччина і Австро-Угорщина зобов'язалися допомогти Центральній Раді відновити контроль над усією територією УНР. Центральна Рада погодилася на введення німецько-австрійських військ в Україну;

• Центральна Рада взяла на себе обов'язок постачати союзникам велику кількість хліба, м'яса, яєць та ін. продуктів і сировини. В Україну передбачалися поставки сільськогосподарської техніки, машин.

Чи була альтернатива Брестського миру?

Найбільш імовірна альтернатива - це продовження війни з Німеччиною і Австро-Угорщиною та розчленування ними України.

Росія, підписавши мир з країнами Четверного союзу, змушена була визнати незалежність УНР. Український більшовицький уряд було розпущено, перше встановлення радянської влади в Україні зазнало поразки. Вигнані з України більшовики знайшли притулок у Росії.

61. Ризький договір між Польщею і Росією 18 березеня 1921року і його значення для України.

Ризький договір був підписаний внаслідок закін­чення війни між Польщею і Росією. Цю війну почали більшовики з наміром поширити свою революцію на Західну Європу згідно зі своєю програмою. Коли їхній наступ було зупинено під Варшавою, а Польща знайшла повну моральну і матеріальну підтрим­ку Антанти, більшовики побачили свою неспроможність щодо воєнних замірів. Всі наслідки громадянської війни: хвороби, голод, за­ходи еміграції на користь інтервенції і т.д. змушували більшовиків зважати на ці факти. Одним з головних був також факт вилучення Росії зі світової політики ще від 1918 року. Коли їхня інтервенція в Польщі зазнала невдачі, то цей факт вплинув на їхню зовнішню політику.Таким чином, внутрішньополітичні та господарські труднощі при слабо закріплених більшовицьких впли­вах на великих просторах, заселених нерадянськими на­родами, а також зовнішня політична ізоляція, зумовле­на невизнанням Радянської Росії, призвели до передумов закінчення війни з ПольщеюЩодо України, то інспіроване Радянською владою насильне утворення Української Соціалістичної Радянсь­кої Республіки викликало довготривалий стан боротьби українського народу з Москвою. Ця боротьба не припинялася від першого збройного наступу більшовиків на Україну і тривала ще довго по ліквідації української регулярної армії. Зовнішні та внутрішні труднощі робили пози­цію України критичною, а з них відкрита війна більшовицької Москви і Польщі з Україною була для неї згуб­ною. Ця війна, ведена з єдиною ціллю: повалити Украї­нську Незалежну Державу та встановити над нею свою окупацію, довела до Ризького поділу українських земель, в якім Польща і Росія св Ризький мир, мирна угода, підписана 18 березня 1921 р. Вона ліквідувала польсько-більшовицьку війну, фактично анулювала Варшавську угоду поміж Польщею і урядом УНР від 21 квітня 1920 р. Причини, які призвели до підписання Ризького миру, можна вказати наступні:

• Мілітарна поразка української держави на фрон­тах з Польщею (втрата Східної Галичини) і з Росією (втрата Придніпрянщини);

• Безуспішність дипломатичних заходів українських урядів на користь незалежності української держави при майже неприхильнім ставленні Антанти, яка обстоювала реставрацію царської Росії на східно-українських зем­лях і сприяла польській окупації Східної Галичини.

• Недодержання Польщею Варшавської угоди, укла­деної між польським урядом і Директорією УНР.

Найважніша основна причина — це імперіалістичні тенденції Польщі і Росії супроти УкраїниДоговір був чинний до 17 вересня 1939 року, коли на виконання таємного протоколу до німецько-радянського пакту про ненапад 1939р. Червона армія перейшла державний кордон СРСР і зайняла Західну Україну та Західну Білорусь.На основі Ризького договору від 18 березня 1921 р. Польща і більшовицька Росія ділили між собою українську етног­рафічну територію з її українським автохтонним насе­ленням і піддавали його своїй окупаційно-політичній си­стемі, вдаючись при тім до колонізаційно-асиміляційних експериментів і до фізично-біологічного нищення включ­но. З цього погляду наслідки Ризького договору для ук­раїнського народу під більшовицькою окупацією від 1921 р. сягали не раз розмірів катастрофи.Ризький договір — одне з чергових історичних на­сильств над українським народом його сусідів Польщі та Росії.

Начало формы