54. Соціальні рухи на Україні 1900 – 1917 рр.

Робітничий рух. Основними вимогами робітників були:

• установлення 8-годиного робочого дня;

• установлення мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій;

• встановлення робітничого контролю за виробництвом;

• запровадження системи соціального захисту.

У ході боротьби із самодержавством, спочатку в Катеринославі, а потім в Києві, Одесі, Миколаєві, Єнакієвому виникли ради робітничих депутатів, що взяли на себе керівництво боротьбою трудящих як за економічні, так і за політичні права.

Селянський рух. (палили поміщицькі маєтки, господарські будівлі, забирали худобу, ділили між собою панські й державні землі.)

Основними вимогами селян були:

• ліквідація поміщицького землеволодіння,

• скасування викупних платежів 1861 p.,

• перерозподіл землі,

• звільнення політичних в'язнів,

• скликання представницьких загальнодержавних зборів.

Вимоги студентів та інтелігенції. Широкого розмаху набув і студентський pyx - студенти вимагали автономії університетів, брали участь у робітничих мітингах і демонстраціях. Представники інтелігенції підтримували більшість прагнень інших соціальних верств, вони відстоювали загально-демократичні перетворення.

Повстання на броненосці «Потьомкін». Революційні настрої, які охопили армію і флот, посилились внаслідок невдач у війні з Японією та укладання Портсмутського мирного договору 1905 p., що призвело до втрати Ляодунського півострова та Південного Сахаліну.

14 червня 1905 р. в одеському порту вибухнуло повстання на броненосці «Потьомкін». Серед керівників повстання були українці Г. Вакуленчук та О. Матюшенко, а серед офіцерів, які приєднались до повстання, - член РУП О. Коваленко. Армія і флот перестали бути надійною опорою самодержавства. Проти повсталих влада спрямувала всю Чорноморську ескадру. Але ескадра відмовилася відкрити вогонь по революційному броненосцю. Побоюючись повстання на інших суднах, командування ескадри поспішило відвести її до Севастополя. 25 червня 1905 р. потьомкінці здали броненосець румунській владі в порту Констанца, а самі стали політичними емігрантами.

55. Українські землі під час Російської революції 1905 – 1907 рр.

Революція 1905-1907 pp. - перша демократична революція у Російській імперії.

Основні передумови революції:

• загальнонаціональна криза, яка загострилась на початку XX ст. у зв'язку з економічною кризою та поразками Росії під час війни з Японією;

• зволікання влади з остаточним вирішенням аграрного питання;

• жахливі умови праці більшості робітників, посилення експлуатації робітничого класу;

• об'єктивна зацікавленість буржуазії в її залученні до політичної діяльності й розв'язання важливих державних проблем;

• національне гноблення неросійських народів імперії; відсутність демократичних свобод.

Початок революції. Початок революції поклали події 9 січня 1905 р. у Петербурзі («кривава неділя»). Цього дня була розстріляна багатотисячна мирна демонстрація робітників, що направлялись з петицією до царя, у якій містилося прохання поліпшити умови їхнього життя. Було вбито понад 200 чоловік і кілька сотень поранено.

Соціальні рухи:

1) робітничий рух.

• установлення 8-годиного робочого дня;

• установлення мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій;

• встановлення робітничого контролю за виробництвом;

• запровадження системи соціального захисту.

2) Селянський рух. (палили поміщицькі маєтки, господарські будівлі, забирали худобу, ділили між собою панські й державні землі)

• ліквідація поміщицького землеволодіння,

• скасування викупних платежів 1861 p.,

• перерозподіл землі.