Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya_Ukrayini_Ispit_1.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
174.81 Кб
Скачать
  1. Військова реформа 1864 року. Необхідність і наслідки.

Усю територію Росії в 1864 р. було поділено на 10 військових округів. Українські губернії увійшли  до складу Київського (Київська, Подільська, Волинська губернії, а з 1883 р. — й Курська, Полтавська, Харківська, Чернігівська губернії), Одеського (Херсонська, Катеринославська, Таврійська губернії  та Бессарабська область) та Харківського (Харківська, Полтавська, Чернігівська, Воронезька, Курська, Орловська губернії) округів. На чолі округу стояв командуючий військами, який через штаб та військово-окружну раду здійснював управління військами.  1   січня   1874  р.   було  прийнято  новий військовий статут, за яким вводилась загальна військова повинність для осіб чоловічої статі, що досягли 20 років. Статут встановлював нові строки військової служби: у сухопутних військах — до 6 років, на флоті — до 7 років. За рефор­мою створювалась мережа військових навчальних закладів: військові гімназії, юнкерські училища, до яких мали право вступати юнаки недворянського стану.

  1. Галичина в хіх столітті.

У першій половині XIX століття в Галичині поступово починають утверджуватися ідеї національного відродження. Рушійною силою цього процесу, здебільшого, було духовенство, бо саме воно на той час мало змогу отримати освіту. Ідеї національного відродження втілювались в життя переважно із появою культурно-освітнього гуртка в Перемишлі, заснованого в 20-30-х рр. XIX століття. Учасники цього гуртка цікавились вітчизняною історією, життям народу, його мовою, фольклором, намагались дотримуватись застарілих мовних традицій. Діяльність цього гуртка призвела до пробудження інтересу передових діячів стосовно національної спадщини та мови.

Основним кроком уперед у розвитку національного руху на західноукраїнських землях стала діяльність "Руської трійці" (1833-1837рр.) – демократично-просвітительського гуртка, який очолювали Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. Учасники "Руської трійці" прагнули сприяти підйому освітнього рівня та пробудженню національної свідомості галичан, щоб послужити справі відродження національного життя українського народу. Найбільшим з досягнень гуртка було видання в 1837році в Будапешті альманах "Русалка Дністровая", яким західні українці заявили про своє існування, національну гідність. Також неможливо не згадати про революційні події 1848-1849 рр., які сприяли пробудженню національної самосвідомості українського населення Галичини, результатом чого стало утворення Головної Руської Ради (Львів, 1848) – української політичної організації, яка перебрала роль представника населення перед центральним урядом. Діяльність Головної Руської Ради принесла певні плоди. Було оголошено, що галицькі українці – частина великого українського народу, який мав славне минуле і власну державу,організовано українську національну гвардію, відроджено давньоукраїнську державну символіку – синьо-жовтий прапор та герб з зображенням золотого лева на синьому тлі, а також засновано газету "Зоря галицька", яка стала дуже популярною серед народу.

Так історично склалося, що умови для національного життя в Східній Галичині в XIX-XX ст. були кращими, ніж на українських землях під владою Російської імперії. Це і недивно, адже в Східній Галичині не було заборони друкувати книжки українською мовою. Тут існувало українське шкільництво, діяли культурно-освітні та наукові заклади, українською мовою друкувалися книжки, газети і журнали, багато з яких нелегально вивозилося в Наддніпрянську Україну.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]