36. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу урср.

23 серпня 1939 р. між СРСР та Німеччиною було підписано пакт про ненапад, а також таємний протокол Ріббентропа-Молотова. За цим протоколом східні польські території мали бути передані СРСР. 1 вересня 1939 р. нацистські війська вторглися в межі Польщі. 17 вересня, коли головні сили польської армії були розбиті, радянські війська перейшли в польсько-радянський кордон у Західній Україні і Західній Білорусії. Розпочалася «визвольна місія» Червоної армії для захисту «єдинокровних братів» - українців і білорусіввід нацистського поневолення, а фактично реалізація таємного протоколу Ріббентропа-Молотова. СРСР, по-суті, вступив у Другу світову війну на боці Німеччини і вкючився у поділ світу. У результаті поділу Польщі до СРСР відійшло 51,4% її території з 3701% населення (12 млн чол). На території Західної України, офіційно включеної до складу УРСР, було створено 6 областей – Львівську, Станіславську, Волинську, Тернопільську, Рівненську, Дрогобицьку. З приєднанням західноукраїнських земель до СРСР розпочався процес їх радянізації, тобто зміни в усіх сферах життя відповідно до вироблених за роки радянської влади зразків. У процесі радянізації виділяється два етапи: 1. До весни 1940 р., коли режим хоч би зовнішньо зберігав демократичність, а реформи зустрічалм підтримку більшості населення; 2. З весни 1940 р. відбувається поглиблення соціалістичного змісту перетворень, що супроводжується масовими репресіями через неприйняття цих перетворень більшістю місцевого населення. 17 вересня 1939 р. – початок доходу Червоної армії в Західну Україну. Листопад 1939 р. – закон СРСР про возз’єднання Західної України з УРСР. Червень 1940 р. – окупація Бессарабії й Північної Буковини і включення до сладу СРСР.

37. Перший період Великої Вітчизняної війни (червень 1941 – листопад 1942 рр.). Окупація України.

На чолі усієї окуровваної території стояло рейхс-міністерство у справах окупованих східних областей під керівництвом рейхсміністра А. Розенберга.

Німецька адміністрація: рейхскомісар, генеральні комісари, окружні комісари, міські комісари, коненданти.

Місцева адміністрація (переважно з місцевих мешканців ): у містах – бургомістри, в районах – голови, в селах – старости.

Поліцейські органи: гестапо (державна таємна поліція); СС (охоронні загони нацистів); СД (служба безпеки); жандармерія.

Нациський «новий порядок» В Україні

Травень 1940 р. – розробка німцями плану «Ост», який передбачав такі заходи:

• германізацію та колонізацію території Східної Європи, у тому числі й українських земель;

• фізичне знищення частини слов'янського населення;

• перетворення найвитриваліших і здорових представників слов'янства на рабів;

• масовий террор протии євреїв та циган; холокост;

• масова депортація населеня Західної України до Сибіру.

Згідно з планом на окупованій території України німці встановили «новий порядок».

Основні заходи «нового порядку»:

• скасування чинності радянського законодавства, введення німецького кримінального права і судів;

• запровадження коменданстської години;

• дискримінація українського населення;

• тотальний терор;

• примусова мобілізація робочої сили в Німеччину (2,5 млн чол.);

• економічний визиск України;

• збереження колгоспної системи під новою назвою «общинні господарства»;

• використання примусової праці місцевого населення тощо.

Нелюдський «новий порядок» призвів до організації руху Опору фашистським загарбникам на окупованих територіях.