Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpora_Kriminalistika - копия.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
208.44 Кб
Скачать

12. Поняття і сукупність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики.

Криміналістична діагностика – це процес дослідження властивостей і стану об”єкта (ситуації) з метою установлення змін, які відбулися в ньому, причини цих змін і їх зв”язок із вчиненим злочином. Іншими словами к/діагностика являє собою уявну реконструкцію вчиненого злочину, у ході якої мають перевагу висновки „т.з. зворотного напряму”: від наслідку – до причини, від явища – до його суті, від відображення – до аналізу властивостей і стану відображення об”єкта.

До криміналістичних діагностичних досліджень відносять: 1)визначення властивостей та стану об’єкта, їх відповідності заданим характеристикам (наприклад, із якого металу виготовлено предмет; чи справний замок тощо); 2)встановлення факту та причин початкового стану об’єкта або його не відповідності заданим характеристика (це стосується дослідження обставин події), наприклад, з якого боку відбувався злам перешкоди; чи піддавались документи частковим змінам тощо; 3)аналіз кримінальної ситуації: обставин місця, часу, механізму взаємодії суб’єктів, предметів, причинно-наслідкових зв’язків, механізму злочинної події (наприклад, встановлення механізму виникнення й розвитку пожежі, причинно-наслідкового зв’язку між коротким замиканням та виникненням пожежі).

Спеціальні діагнос­тичні методики:

Одним із основних методів, що використовуються під час діагностичних досліджень, є аналогія, бо для криміналістичних ситуацій характерні повторюваність події, дії, наявність типо­вих випадків, подій, шо має наслідком виникнення таких, що повторюються, типових слідів.

Відомості про типові ситуації використовуються згодом під час вирішення зворотніх діагностичних досліджень.

Зворотні діагностичні завдання - рух дослідження від на­слідку (результату) до причин.

Більшість складних завдань діагностичних досліджень -саме зворотні.

Основним методом тут виступає моделювання: уявне, фізич­не, математичне. Скажімо, пряме завдання - встановити склад імарку металу, з якого виготовлено відламок ножа, а зворотне - це за відламком визначити ніж, технологію його виготовлення або причину поломки тощо.

13.Значення криміналістичної діагностики для розкриття та розслідування злочинів.

Багато пошуково-пізнавальних завдань в ході розслідування злочинів пов’язано з необхідністю встановлення станів різного роду об’єктів, виявлення суті, деталей і механізму яких-небудь (в основному криміналістичних) подій, явищ і процесів. Всі ці завдання одного дослідницького напряму можна об’єднати поняттям «розпізнавання», яке, у свою чергу, охоплюється широко відомим поняттям «діагностика» (від грецького diagnostikos - здатний розпізнавати). В криміналістиці почав формуватися не тільки самостійний напрям дослідження, але і ціле вчення, назване криміналістичною діагностикою, яке можна визначити як науково розроблену систему завдань і методів розпізнавання і пояснення суті, властивостей, станів і інших особливостей об’єктів, явищ, процесів, пов’язаних із злочинами з метою їх розкриття, розслідування­_і­_попередження. При цьому не слід ототожнювати діагностичний напрям пізнання в криміналістиці з доведенням у кримінальній справі. Воно перш за все є практичною діяльністю, регламентованою законом, що маэ величезне значення для розкриття та розслідування злочинів. Результати ж діагностики, як і інших криміналістичних досліджень, є лише різновидом отриманих фактичних даних, необхідних для розумових процесів доведення.Все різноманіття діагностичних завдань криміналістичного пізнання можна звести до виявлення, вивчення, пояснення і розпізнавання наступного: властивостей і станів, використаних при скоюванні злочинів матеріальних об’єктів і дійових при цьому осіб; властивостей і умов формування чинників обстановки події злочину (просторових, тимчасових, ситуативних); механізму виникнення і протіканні окремих етапів, процесів злочину і їх взаємодії між собою і різного роду об’єктами. Розпізнаються при цьому такі властивості і стани осіб по їх діях, які мають чисто криміналістичне, а не медичне, не психіатричне і психологічне діагностичне значення. Зокрема, слідами дії суб’єктів на місці скоєння злочину діагностується стать, вік, загальнопрофесійні уміння і знання, злочинний досвід, уміння поводитися із зброєю, вибуховими речовинами і ін. У криміналістичній діагностиці, як в одному з напрямів криміналістичного пізнання завдання такого роду вирішуються за допомогою цілого комплексу методів (порівняння, аналогії, моделювання, експериментування і екстраполяції) і все це приводить до швидшого та якіснішого розкриття злочинів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]