- •1.Предмет криміналістики. Закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою.
- •2 Група:
- •2.Система криміналістки. Загальні та окремі завдання криміналістики.
- •3.Криміналістичне поняття способу вчинення злочину.
- •4.Види і характер методів криміналістики.
- •5.Критерії допустимості спеціальних методів криміналістики в кримінальному судочинстві.
- •6.Криміналістичне прогнозування і його роль у реалізації криміналісткою своїх службових функцій.
- •7.Історія криміналістики та експертно-криміналістичних установ.
- •9. Технічні засоби та прийоми виявлення, фіксації, вилучення, дослідження слідів злочинів і речових доказів. Комплектація науково-технічних засобів, що використовуються у слідчій діяльності.
- •10. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення в слідчій, експертній і судовій діяльності.
- •11. Види та форми криміналістичної ідентифікації. Ідентифікаційні ознаки і властивості, їх класифікація. Процес криміналістичної ідентифікації.
- •12. Поняття і сукупність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики.
- •13.Значення криміналістичної діагностики для розкриття та розслідування злочинів.
- •14. Техніко-криміналістичне забезпечення розслідування злочинів
- •15.Судова фотографія: види, методи і прийоми. Особливості фотографування окремих об’єктів місця події, трупа, речових доказів, живих осіб.
- •16.Правила оформлення результатів застосування засобів і методів фіксації візуальної інформації. Фототехнічна експертиза: поняття, завдання і призначення.
- •17.Особливості застосування відеозапису, види, способи і засоби її здійснення при проведенні слідчих дій.
- •18.Предмет, система і завдання трасології. Наукові засади трасології.
- •19.Трасологічна експертиза слідів і об’єктів, підготовка матеріалів для її проведення.
- •20.Механізм утворення слідів та їх класифікація.
- •21.Види та характеристика слідів людини.
- •22.Види та характеристика слідів транспортних засобів.
- •23.Види та характеристика слідів знарядь злому та інструментів.
- •24.Поняття судової балістики, її наукові засади. Види та характеристика об’єктів балістичного дослідження зброї, боєприпасів, слідів пострілу.
- •25. Засоби та методи виявлення, огляду, фіксації і вилучення зброї та слідів її застосування. Встановлення обставин використання зброї: спосіб виготовлення, напряму, місця та дистанції пострілу.
- •26. Судово-балістична експертиза: питання, які вирішує, підготовка матеріалів для її проведення.
- •27. Холодна зброя. Поняття, класифікація. Питання, що вирішуються експертизою холодної зброї.
- •28.Поняття, види та наукові засади криміналістичного дослідження документів.
- •29. Зміст і завдання криміналістичного дослідження документів. Поняття та класифікація документів. Правила поводження з документами.
- •30. Дослідження рукописних документів. Поняття письма та почерку. Ознаки письмової мови і почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.
- •31. Технічне дослідження документів, поняття, зміст і види. Завдання і методика слідчого огляду документів.
- •32.Види підробки документів. Ознаки зміни тексту документа та способи їх виявлення.
- •33.Дослідження поліграфічної продукції. Встановлення виду, способу друку та особливостей використання засобів (друкарських форм).
- •34.Техніко-криміналістична експертиза документів: поняття, коло питань, що вирішуються, підготовка матеріалів для призначення.
- •35.Поняття та наукові засади ототожнення особи за ознаками зовнішності, їх ідентифікаційне значення та класифікація. Система опису ознак зовнішності.
- •36. Засоби та методи порівняння (зіставлення, суміщення, накладання) ознак зовнішності людини.
- •37. Судово-портретна експертиза: поняття, питання, що вирішуються, методи проведення, підготовка матеріалів для призначення.
- •38. Поняття та класифікація мікрооб’єктів. Прийоми і засоби виявлення, вилучення та дослідження мікрооб’єктів.
- •39. Можливості і завдання використання засобів і методів акустики у практиці боротьби зі злочинністю. Наукові засади судово-акустичних досліджень.
- •40. Ідентифікація особи за голосом (фоноскопічна експертиза), сутність, коло питань, що вирішуються, особливості підготовки матеріалів для призначення експертизи.
- •41. Експертиза засобів і матеріалів звуко-, відеозапису: сутність, характеристика ідентифікаційних та діагностичних питань, що вирішуються нею, підготовка матеріалів до проведення.
- •42. Поняття і наукові засади криміналістичної одорології. Завдання і можливості використання запахових слідів людини в розкритті та розслідуванні злочинів.
- •43.Можливості одорологічної експертизи.
- •44. Поняття, завдання та види криміналістичної реєстрації.
- •45.Поняття криміналістичної тактики, її система та завдання. Взаємозв’язок криміналістичної тактики з криміналістичною технікою і методикою.
- •46.Поняття тактичних прийомів, їх джерела та класифікація. Тактичний прийом і криміналістична рекомендація.
- •47.Поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій), їх значення і використання у розкритті та розслідуванні злочинів.
- •48.Поняття і сутність тактичного рішення слідчого. Умови, що визначають прийняття і реалізацію тактичних рішень.
- •49.Поняття, значення та види слідчих версій. Логічна природа версій. Засади та правила побудови і перевірки версій.
- •50. Поняття і сутність планування розслідування. Принципи планування розслідування. Техніка планування розслідування. Вимоги до плану розслідування.
- •51. Поняття, сутність і види слідчих ситуацій. Компоненти слідчої ситуації.
- •52. Поняття, сутність і види слідчого огляду. Завдання слідчого огляду. Загальні положення тактики слідчого огляду.
- •53. Огляд місця події. Підготовка до огляду. Учасники огляду. Етапи огляду місця події. Прийоми огляду.
- •54. Мета та правила огляду предметів і документів. Особливості огляду поштово-телеграфної кореспонденції.
- •55. Особливості огляду трупа. Участь судового медика в огляді трупа. Ексгумація трупа.
- •56. Поняття і сутність освідування. Мета і правила освідування.
- •57. Загальні тактичні правила проведення затримання. Особливості затримання в різних у мовах місця і часу. Затримання озброєного злочинця і групи.
- •58. Поняття, сутність і види обшуку. Підготовка до обшуку. Технічні засоби пошуку. Особливості тактики обшуку в приміщенні і на місцевості.
- •59. Поняття і завдання виїмки. Порядок проведення виїмки. Фіксація ходу та результатів виїмки.
- •60. Поняття, значення та види допиту. Підготовка до допиту. Прийоми встановлення психологічного контакту з допитуваним. Тактичні прийоми допиту.
- •61. Поняття, сутність і завдання очної ставки. Підготовка до очної ставки. Тактичні прийоми допиту на очній ставці.
- •62.Поняття, сутність і види пред’явлення для впізнання. Підготовка до пред’явлення для впізнання. Пред’явлення для впізнання осіб, предметів, трупів, ділянок місцевості.
- •63. Особливості пред’явлення для впізнання за функціональними ознаками. Фіксація ходу і результатів пред’явлення для впізнання.
- •64. Поняття, завдання та види відтворення обстановки і обставин події. Етапи проведення. План проведення. Умови та прийоми проведення.
- •65. Сутність перевірки показань на місці, її співвідношення з іншими слідчими діями. Мета перевірки показань на місці. Прийоми перевірки показань на місці.
- •66. Поняття, сутність, мета, види та учасники слідчого експерименту. Умови та прийоми проведення слідчого експерименту.
- •67. Поняття, завдання, значення і види використання спеціальних знань кримінальному судочинстві.
- •68. Поняття, сутність і види судових експертиз. Система судово-експертних закладів України.
- •69. Підготовка до проведення експертизи. Визначення виду, мети і обсягу дослідження. Формулювання експертного завдання. Особливості проведення експертизи поза експертним закладом.
- •70. Поняття і види зразків для порівняльного дослідження, вимоги до них. Правила і тактика отримання зразків.
- •71. Нетрадиційні види сучасних криміналістичних досліджень.
- •73. Поняття, завдання та значення криміналістичної методики. Принципи та джерела криміналістичної методики. Структура криміналістичної методики.
- •74. Поняття, види, структура та джерела формування криміналістичної характеристики злочинів.
- •75. Зміст криміналістичної характеристики злочинів.
- •76. Криміналістична характеристика злочинів проти життя та здоров’я особи. Типові слідчі ситуації та слідчі версії у справах про вбивства, спричинення тілесних ушкоджень.
- •77. Криміналістична характеристика злочинів проти волі, честі та гідності особи. Типові слідчі ситуації та характер першочергових слідчих дій.
- •78. Криміналістична характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Особливості розслідування цього виду злочинів.
- •79. Криміналістична характеристика розкрадань, крадіжок, пограбувань, розбоїв та інших посягань проти власності. Типові слідчі ситуації та зміст першочергових слідчих дій.
- •80. Криміналістична характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності. Типові слідчі ситуації та зміст першочергових слідчих дій.
- •81. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності. Типові слідчі ситуації та зміст першочергових слідчих дій.
- •82. Криміналістична характеристика злочинів проти громадської безпеки. Типові слідчі ситуації та зміст першочергових слідчих дій.
- •83. Криміналістична характеристика організованої злочинності. Види злочинів, характерні для організованої злочинності.
- •84. Криміналістична характеристика злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Типові слідчі ситуації та зміст першочергових слідчих дій.
- •85. Криміналістична характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та інших злочинів проти здоров’я населення. Типові слідчі ситуації та зміст першочергових слідчих дій.
- •86. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення. Особливості розслідування.
- •87. Особливості розслідування злочинів у сфері господарської діяльності.
- •88. Криміналістична характеристика та особливості розслідування фальшивомонетництва.
- •89. Криміналістична характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем і комп’ютерних мереж. Особливості огляду місця події та етапи розслідування.
- •90. Поняття розкриття злочинів за «гарячими слідами». Особливості та принципи організації розкриття злочинів за «гарячими слідами».
12. Поняття і сукупність криміналістичної діагностики. Наукові засади криміналістичної діагностики.
Криміналістична діагностика – це процес дослідження властивостей і стану об”єкта (ситуації) з метою установлення змін, які відбулися в ньому, причини цих змін і їх зв”язок із вчиненим злочином. Іншими словами к/діагностика являє собою уявну реконструкцію вчиненого злочину, у ході якої мають перевагу висновки „т.з. зворотного напряму”: від наслідку – до причини, від явища – до його суті, від відображення – до аналізу властивостей і стану відображення об”єкта.
До криміналістичних діагностичних досліджень відносять: 1)визначення властивостей та стану об’єкта, їх відповідності заданим характеристикам (наприклад, із якого металу виготовлено предмет; чи справний замок тощо); 2)встановлення факту та причин початкового стану об’єкта або його не відповідності заданим характеристика (це стосується дослідження обставин події), наприклад, з якого боку відбувався злам перешкоди; чи піддавались документи частковим змінам тощо; 3)аналіз кримінальної ситуації: обставин місця, часу, механізму взаємодії суб’єктів, предметів, причинно-наслідкових зв’язків, механізму злочинної події (наприклад, встановлення механізму виникнення й розвитку пожежі, причинно-наслідкового зв’язку між коротким замиканням та виникненням пожежі).
Спеціальні діагностичні методики:
Одним із основних методів, що використовуються під час діагностичних досліджень, є аналогія, бо для криміналістичних ситуацій характерні повторюваність події, дії, наявність типових випадків, подій, шо має наслідком виникнення таких, що повторюються, типових слідів.
Відомості про типові ситуації використовуються згодом під час вирішення зворотніх діагностичних досліджень.
Зворотні діагностичні завдання - рух дослідження від наслідку (результату) до причин.
Більшість складних завдань діагностичних досліджень -саме зворотні.
Основним методом тут виступає моделювання: уявне, фізичне, математичне. Скажімо, пряме завдання - встановити склад імарку металу, з якого виготовлено відламок ножа, а зворотне - це за відламком визначити ніж, технологію його виготовлення або причину поломки тощо.
13.Значення криміналістичної діагностики для розкриття та розслідування злочинів.
Багато пошуково-пізнавальних завдань в ході розслідування злочинів пов’язано з необхідністю встановлення станів різного роду об’єктів, виявлення суті, деталей і механізму яких-небудь (в основному криміналістичних) подій, явищ і процесів. Всі ці завдання одного дослідницького напряму можна об’єднати поняттям «розпізнавання», яке, у свою чергу, охоплюється широко відомим поняттям «діагностика» (від грецького diagnostikos - здатний розпізнавати). В криміналістиці почав формуватися не тільки самостійний напрям дослідження, але і ціле вчення, назване криміналістичною діагностикою, яке можна визначити як науково розроблену систему завдань і методів розпізнавання і пояснення суті, властивостей, станів і інших особливостей об’єктів, явищ, процесів, пов’язаних із злочинами з метою їх розкриття, розслідування_і_попередження. При цьому не слід ототожнювати діагностичний напрям пізнання в криміналістиці з доведенням у кримінальній справі. Воно перш за все є практичною діяльністю, регламентованою законом, що маэ величезне значення для розкриття та розслідування злочинів. Результати ж діагностики, як і інших криміналістичних досліджень, є лише різновидом отриманих фактичних даних, необхідних для розумових процесів доведення.Все різноманіття діагностичних завдань криміналістичного пізнання можна звести до виявлення, вивчення, пояснення і розпізнавання наступного: властивостей і станів, використаних при скоюванні злочинів матеріальних об’єктів і дійових при цьому осіб; властивостей і умов формування чинників обстановки події злочину (просторових, тимчасових, ситуативних); механізму виникнення і протіканні окремих етапів, процесів злочину і їх взаємодії між собою і різного роду об’єктами. Розпізнаються при цьому такі властивості і стани осіб по їх діях, які мають чисто криміналістичне, а не медичне, не психіатричне і психологічне діагностичне значення. Зокрема, слідами дії суб’єктів на місці скоєння злочину діагностується стать, вік, загальнопрофесійні уміння і знання, злочинний досвід, уміння поводитися із зброєю, вибуховими речовинами і ін. У криміналістичній діагностиці, як в одному з напрямів криміналістичного пізнання завдання такого роду вирішуються за допомогою цілого комплексу методів (порівняння, аналогії, моделювання, експериментування і екстраполяції) і все це приводить до швидшого та якіснішого розкриття злочинів.