9. Технічні засоби та прийоми виявлення, фіксації, вилучення, дослідження слідів злочинів і речових доказів. Комплектація науково-технічних засобів, що використовуються у слідчій діяльності.

Науково-технічні засоби криміналістики – це прилади, пристосування і матеріали, які використовуються для збирання і дослідження доказів або створення умов, що утрудняють учинення злочинів.

Нині на практиці розслідування і запобігання злочинів широко використовуються загальні технічні засоби: автомобільний і авіаційний транспорт, телефони, телеграфи, телефакси, радіо, ксерокси, мікроскопічна техніка, різні аналітичні установки, та ін. Власне криміналістичними можна вважати технічні засоби, спеціально пристосовані до розв’язання того чи іншого криміналістичного завдання. Так, автомобіль, який доставляє слідчого на місце злочину, аптечка, біологічний мікроскоп, є спеціалізованими криміналістичними засобами. А пересувна криміналістична лабораторія, слідча валіза, криміналістичний порівняльний мікроскоп, пристосований для огляду місця злочину і дослідження речових доказів – універсальними криміналістичними засобами.

Комплектація криміналістичних засобів, як правило, здійснюється шляхом створення наборів універсального типу: слідча валіза, оперативна сумка. Це компактні і порівняно легкі набори, що включають науково-технічні засоби декількох функціональних призначень: фотографічна апаратура, приладдя для накреслення плану місця події, пороша і хімікати для роботи із слідами, різні підсобні технічні засоби. Вміст таких комплектів розрахований на використання самим слідчим або оперативним працівником при виробництві слідчого огляду, обшуку або іншої дії. Створюються і спеціалізовані набори, розраховані на використання конкретним фахівцем або зорієнтовані на певні види злочинів: експертна валіза, набір для роботи з мікрооб’єктами, валіза прокурора-криміналіста, набори для співробітників ДАІ і ін. Ці комплекти включають технічні засоби, що дозволяють проводити експрес-аналізи слідів, документів, речових доказів.

10. Поняття і наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення в слідчій, експертній і судовій діяльності.

Ідентифікацію розглядають у двох значеннях (аспектах): -як вид криміналістичної діяльності (тобто як окремий метод криміналістики); - як загальнонауковий метод, що окрім криміналістики використовується і в інших науках (фізика, хімія, біологія, генетика, кібернетика тощо).

Криміналістична ідентифікація – процес порівняльного дослідження об”єктів, пов”язаних з подією, що розслідується, для вирішення питання щодо їх тотожності.

За допомогою криміналістичної ідентифікації розв’язують вузькі ідентифікаційні завдання, що зводяться до встановлення тотожності конкретного об’єкта, який має стійку зовнішню форму. Такі завдання виникають під час розслідування окремих видів злочинів, коли необхідно встановити, наприклад, вид, клас або модель пістолета, конкретний екземпляр зброї, з якої було зроблено постріл у потерпілого, або знайти й ототожнити саме те знаряддя злому, яке залишило сліди. У процесі доказування прийнято оперувати категоричними висновками, достовірними фактами, хоча можливе використання й імовірнісних суджень про клас, вид або родову належність конкретного об’єкта. Цим криміналістична ідентифікація відрізняється від ідентифікації як загального методу, який застосовують у різних сферах знання. У процесі ідентифікації як загального методу встановлюють тотожність групи, виду, роду, класу, а у процесі криміналістичної ідентифікації (конкретного методу) — тотожність індивідуального конкретного об’єкта.

Криміналістична ідентифікація всудовій та слідчій практиці неоцінна, вона дозволяє встановлювати конкретні події злочину та осіб, що його вчинили, розшукувати та розпізнавати будь-які об’єкти злочинного вчинку.