82. Криміналістична характеристика злочинів проти громадської безпеки. Типові слідчі ситуації та зміст першочергових слідчих дій.

Криміналістична характеристика злочинів проти громадської безпеки описує ці вчинки як порушення правил поводження з джерелами підвищеної небезпеки - транспортними засобами, вогнепальною та холодною зброєю, вибуховими та радіоактивними речовинами, будівельними матеріалами. В кримінальному праві ці злочини ділять на три групи.

Безпосередній предмет посягання першої групи становлять порушення правил виготовлення, зберігання та збуту зброї, боєприпасів і вибухових речовин, а для другої - правил руху, експлуатації, володіння та управління транспортом. Для третьої групи безпосереднім предметом посягання є спеціальні правила безпеки праці, наприклад, санітарії, будівельних та гірничих робіт, пожежної безпеки, вибухонебезпечних робіт, перевезення та зберігання вибухових речовин.

Спосіб вчинення майже всіх злочинів характеризується активними діями або бездією. Наприклад, активні дії осіб відображаються у викраденні, виготовленні зброї, вибухових речовин, неправильному управлінні транспортом та іншими механізмами, що призводить до порушення громадської безпеки. Угон транспортних засобів, порушення правил пожежної безпеки або зберігання радіоактивних речовин, також призводить до порушення громадської безпеки, до заподіяння шкоди людині та майну.

«Слідова картина» для злочинів проти громадської безпеки характеризується як матеріальними, так і ідеальними слідами. Наприклад, при порушенні правил пожежної безпеки, при вчиненні дорожньо-транспортних злочинів на місці події можуть бути всі види слідів рук, ніг, протекторів шин, знаряддя злому, спопеління, обвуглення, мікрооб’єктів та слідів запаху. Бездія досить специфічно відображається в «слідовій картині». Наприклад, несвоєчасний ремонт будівельного крана призвів до обриву троса та падіння вантажу і, як наслідок, до людських жертв. Таким чином, «слідова картина» обумовлена способом та засобами вчинення злочину. Ідеальні відображення - сліди пам’яті існують у кожному злочині на наступних стадіях розслідування, а на першочерговому етапі їх може і не бути, оскільки окремі злочини здійснюються в умовах неочевидності, тобто без свідків.

Особу злочинця активної дії характеризують самовпевненість, нігілізм та неповага до норм громадської поведінки, злочинна зневажливість, схильність до бравади, вчинення правопорушень.

Злочинцями можуть бути звичайні громадяни та посадові особи.

83. Криміналістична характеристика організованої злочинності. Види злочинів, характерні для організованої злочинності.

Організована злочинність — складне явище, чинник політичної і економічної нестабільності у суспільстві. Організовані злочинні формування модернізуються, змінюють свої види, виходять за межі національних кордонів однієї держави, набувають транскордонний і транснаціональний характер.

Злочинні групи можуть розрізнятися за ступенем їх організованості, стійкості, складності ієрархічної структури. Найбільш небезпечними злочинними групами є організовані групи та злочинні організації, які є активним елементом організованої злочинної діяльності.

Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його приготуванні або вчиненні брало участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися в стійке об’єднання для вчинення цього або іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. Необхідно зазначити, що організована злочинна група характеризується стабільністю складу, жорсткою дисципліною, певними правилами поведінки.

Існують організовані злочинні групи, що поділяються за етнічними, культурними та історичними зв’язками.

При розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, необхідно встановити: 1) груповий характер злочину; 2) організованість і стійкість злочинної групи; 3) мета створення організованої злочинної групи; 4) визначальну злочинну діяльність групи; 5) озброєність злочинної групи; 6) керівництво у злочинній групі; 7) корумпованість із посадовими особами владних структур; 8) використання групою технічних засобів та транспорту; 9) місце злочинної групи в організованій злочинній діяльності; 10) коло активних учасників злочинної групи; 11) причини і умови, що сприяли створенню організованої групи.